25 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 680/826/25
Провадження № 33/820/179/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Чеботарьової Ю.В. на постанову судді Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2026 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з нього на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.
За постановою суду, 12 листопада 2025 року о 03 год 40 хв на вул. Подільській, 79 у с-щі Нова Ушиця Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Santafe», д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Чеботарьова Ю.В. просила постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2026 року скасувати та закрити провадження у справі через відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Уважала, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.
Стверджувала, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсності, оскільки не повністю було встановлено і перевірено всі обставини справи.
Зауважувала, що ОСОБА_1 категорично заперечує факт керування транспортним засобом. Матеріали справи не містять жодних підтверджень факту керування.
Посилалася на те, що оскільки ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, то в нього не було жодного юридичного обов'язку проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння ні на місці події, ні в медичному закладі.
Зазначала, що відеозапис з нагрудних камер поліцейських, який міститься в матеріалах справи, є вибірковим та не повністю відображає події. Зокрема, відеофіксацію було перервано на момент спілкування ОСОБА_1 з поліцейським, не зафіксовано відібрання пояснень у працівника АЗС та роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України, а тому доданий до протоколу відеозапис є неналежним та недопустимим доказом у справі.
Отже, на думку апелянта, суд розглянув справу без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з'ясував усіх обставин, що й призвело до прийняття протизаконного рішення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджена зібраними у справі та дослідженими доказами, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №510522 від 12 листопада 2025 року, де зафіксовано правопорушення за участю ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, однак він відмовився;
- направленням ОСОБА_1 на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, яким було зафіксовано всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 та факт дотримання працівниками поліції вимог закону; зокрема, водію було неодноразово запропоновано на місці зупинки та в медичному закладі пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній відмовився.
Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного вищевказаною інструкцією.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як видно з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали всі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки певні ознаки (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів) свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а також керував транспортним засобом.
Обставини керування саме ОСОБА_1 цим транспортним засобом за обставин, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, установлені постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2025 року, згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП. Ця постанова набрала законної сили 29 грудня 2025 року.
З відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 має ознаки сп'яніння, однак на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на місці зупинки чи проїхати до медичного закладу, ОСОБА_1 відмовився, його поведінка не відповідала обстановці.
Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання захисника на те що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці, так і в закладі охорони здоров'я, з урахуванням його фактичних дій та по суті ухилення від проходження такого огляду на вимогу поліцейського, а також невизнання вини, апеляційний суд уважає обрану тактику як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки ці доводи повністю спростовуються зібраними у справі доказами, зокрема, наданими суду відеозаписами.
Доводи апелянта щодо порушення цілісності відеоматеріалів, долучених до справи, не заслуговують на увагу та не спростовують наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , що полягала у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння.
Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Зокрема його поведінку та намагання вирішити справу шляхом надати працівникам поліції неправомірну вигоду та попередження працівником поліції про кримінальну відповідальність за такі дії.
Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, відтак суд критично ставиться до тверджень захисника про те, що відеозапис правопорушення, є неналежним доказом.
Не знайшли свого підтвердження посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права.
Процедура роз'яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, зафіксована на відеозаписі та долучена до матеріалів справи.
Цим доводам місцевий суд дав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
Доводи про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку його позицію слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено.
Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає.
Доводи апеляційної скарги спростовані зібраними та дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Чеботарьової Ю.В. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак