Справа № 459/2022/25 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.
Провадження № 22-ц/811/219/26 Доповідач: Савуляк Р. В.
про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги
25 лютого 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Савуляк Р.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором №1013-6282 від 03.01.2022р. в сумі 17136,00грн..
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» 2422,40грн. судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду в апеляційному порядку 16 січня 2026 року через систему «Електронний суд» оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 січня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2025 року залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків, а саме для долучення клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами та документ, що підтверджує сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали судді Львівського апеляційного суду від 28 січня 2026 року, скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, з покликанням на те, що ОСОБА_4 на утриманні перебувають двоє малолітніх синів, вона не працює, оскільки доглядає за дітьми. Відповідачка отримує соціальну допомогу у розмірі 8 000 грн. та аліменти на утримання дітей, що підтверджується довідками долученими до клопотання.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового стану заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансовий стан заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» від 26 липня 2011 року, «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Крім того Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору. Вказане узгоджується із висновком Верховного суду, викладеним в ухвалі від 25 листопада 2019 року по цивільній справі №761/27033/18.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і беручи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, оскільки розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 2906,88 грн., що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника, вважаю за можливе клопотання про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково, зменшити розмір судового збору, визначивши його у розмірі 1 000 грн.
У зв'язку з вищенаведеним, скаржнику необхідно оплатити судовий збір в розмірі1 000 грн. за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA808999980313131206080013954
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Львівський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі "код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Окрім цього, скаржником не виконано вимоги ухвали Львівського апеляційного суду від 28 січня 2026 року, оскільки не додано клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами.
Частиною 2 статті 127 ЦПК України передбачено, що, встановлений судом процесуальний строк, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
З метою недопущення порушення основних засад цивільного судочинства, а саме забезпечення права на апеляційний перегляд справи, суд вважає за необхідне продовжити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк для усунення вказаних недоліків в ухвалі Львівського апеляційного суду від 28 січня 2026 року, а саме, подання до судуклопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами та документ, що підтверджує сплату судового збору, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
постановив:
Клопотання представника ОСОБА_1 - Огорілка Юрія Володимировича про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково та зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги до 1 000 грн.
Продовжити представнику ОСОБА_1 - Огорілку Юрію Володимировичу процесуальний строк для виконання вимог ухвали судді Львівського апеляційного суду від 28 січня 2026 року, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя Львівського
апеляційного суду Савуляк Р.В.