Справа № 450/200/24 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.
Провадження № 22-ц/811/3817/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
25 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
за участю: секретаря Підлужного В.І.;
Чень А.Р. - представника позивача ОСОБА_1 ;
адвоката Решетняка П.Є.
- представника АТ «Державний ощадний банк України»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Решетняка Петра Євгенійовича, представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2025 року,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення безпідставно списаних коштів, в якому просив стягнути з Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь позивача 36 572 грн. 00 коп. «безпідставно списаних коштів», а також скасувати нараховані «відповідачем Львівське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відсотки за користування безпідставно списаними кредитними коштами від 11.12.2023 року».
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 11.12.2023 року позивач отримав СМС-повідомлення про те, що через "Ощад 24/7" з його картки відбулося списання грошових коштів у розмірі 36 572 грн. Оскільки погодження на таку банківську операцію він не надавав, то про списання грошових коштів без його дозволу він одразу повідомив на гарячу лінію Ощадбанку. Також, 12.12.2023 року він звернувся до Банку з заявою про несанкціоноване списання коштів з його карткового рахунку та просив поновити кошти, провести перевірку цієї транзакції та встановити осіб, які скоїли злочин. Того ж дня звернувся з заявою до ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, були внесені відповідні дані до ЄРДР.
21.12.2023 року позивач отримав від відповідача відповідь, зокрема, про те, що операції по переказу коштів з карткового рахунку позивача з використанням Інтернет ресурсу «Ощад 24/7» проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку з правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі Інтернет), які відомі лише клієнту та були направлені на номер мобільного телефону, а відтак відповідач вважає, що реквізити платіжних карток, CVC2 пароль та паролі (ПІН-коди для одноразової операції в мережі Інтернет) стали відомі третій особі.
В позові стверджувалося, що грошові кошти з банківського рахунку позивача було перераховано незаконно - в результаті шахрайських дій, однак відповідач відмовляється визнати перерахування грошових коштів на рахунок в іншій банківській установі неправомірним та, відповідно, відмовляється повернути гроші на рахунок позивача, а тому останній за захистом своїх прав змушений звернутися до суду (а.с. 2-4).
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані кошти в сумі 36 572 грн.
Скасовано нараховані Львівським обласним управлінням Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відсотки за користування безпідставно списаними кредитними коштами від 11.12.2023 року.
Стягнуто з Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 2422,40 грн. судового збору (а.с. 191-202).
Дане рішення оскаржив представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а також вирішити питання про судові витрати, покликаючись на те, що «судом неповно та неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи; неправильно здійснено дослідження доказів та надано їм оцінку; невірно застосовано норми матеріального права …; порушено норми процесуального права … та не враховано, що позов пред'явлено до філії, яка не є юридичною особою, а отже не наділена цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв'язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі, що відповідно до ст.ст.374, 376-377 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення».
Зокрема, вважає, що «судом першої інстанції залишено поза увагою те, що позов пред'явлено до філії Львівського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яка відокремленим підрозділом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», не є юридичною особою, не наділена цивільною-процесуальною дієздатністю, та не може бути відповідачем у справі. Суд першої інстанції зобов'язаний був закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю сторони в цивільному процесу».
Звертає увагу на те, що «згідно п.1.2 Положення про філію - Львівське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», філія - Львівське обласне управління є відокремленим підрозділом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», що не має статусу юридичної особи і здійснює від імені та в інтересах Банку діяльність згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» на підставі цього Положення та відповідно до Статуту Банку... Отже, Львівське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» є відокремленим підрозділом, який не є юридичною особою, відповідно не наділений цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв'язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі» (а.с. 206-214).
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження
№ 61-16459сво20) зазначено, що «філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України). Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України). У ЦК України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першій статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов'язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц). Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору».
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Суд першої інстанції не врахував, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Львівське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» не є юридичною особою, не наділене цивільною процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.
За наведених обставин оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у цій справі - за позовом до Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - закриттю.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу Решетняка Петра Євгенійовича, представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», задовольнити.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2025 року скасувати, а провадження у справі № 450/200/24 закрити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 25 лютого 2026 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.