Справа № 673/1354/25
Провадження № 2/673/242/26
17 лютого 2026 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Мартинюка В.Б.,
за участю: секретаря судового засідання - Кухар С.І.,
розглянувши в м. Деражня в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Деражнянська міська рада Хмельницького району Хмельницької області про припинення права спільної часткової власності та виділення майна в натурі, -
04 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Деражнянська міська рада Хмельницького району Хмельницької області, про припинення права спільної часткової власності та виділення майна в натурі.
У позовній заяві позивач просить припинити право спільної часткової власності на 30/100 (тридцять сотих) частки житлового будинку та виділити в натурі належну йому 30/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначений житловий будинок літ. «А-1» має загальну площу 33,90 кв. м, житлову площу 20,7 кв. м та складається з таких приміщень:
2-1 - коридор площею 6,10 кв. м;
2-2 - житлова кімната площею 8,40 кв. м;
2-3 - житлова кімната площею 12,30 кв. м;
2-4 - кухня площею 5,40 кв. м;
2-5 - санвузол площею 1,70 кв. м.
Позов обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 є власником 30/100 часток домоволодіння, що знаходиться під АДРЕСА_1 . Право власності він набув шляхом купівлі-продажу від 18.07.1986 р., яке зареєстроване в ГМП «Інвентаризатор» 28.12.2017 р. Іншим співвласником цього ж домоволодіння є ОСОБА_2 . Згідно з довідкою ГМП «Інвентаризатор» від 03.11.2017 р., встановлено, що: позивач володіє 30/100 частками нерухомого майна; власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 за цією ж адресою значиться ОСОБА_3 (дані станом на 31.12.2012 р.).
При спілкуванні з іншим співвласником стало відомо, що власником є відповідач по справі, ОСОБА_2 , який успадкував квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 .
У зв'язку з наявністю спільної часткової власності на домоволодіння та різних співвласників, виникла необхідність припинити право спільної часткової власності та виділити частки майна в натурі через суд.
Позивач є співвласником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності у розмірі 30/100 частки. Відповідач не заперечує, проти виділу частки позивача, у зв'язку з чим виникла необхідність судового захисту порушеного права власності, а саме припинити право спільної часткової власності та виділити майно в натурі.
Технічна можливість виділу належної позивачу частки підтверджується технічним паспортом на житловий будинок та Висновком щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна та виділу частки в натурі від 02.12.2025 року №23.
Таким чином, з огляду на наявність у позивача підтверджену технічну можливість такого виділу та згода іншого співвласника, є підстави для припинення права спільної часткової власності позивача на 30/100 частки житлового будинку та виділу цієї частки в натурі як окремого об'єкта нерухомого майна.
Позивач зазначає, що належна йому частка у праві спільної часткової власності підлягає виділу в натурі, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 08.12.25 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін по справі.
Ухвалою суду від 08.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, натомість подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання, у якому просить розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги визнає, проти задоволення їх не заперечує.
В судове засідання представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Деражнянської міської ради Хмельницької області не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні докази, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Деражнянською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 1023 від 18.07.1986 року, ОСОБА_1 придбав у власність 30/100 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на вказане нерухоме майно належним чином зареєстровано в Деражнянському госпрозрахунковому малому підприємстві «Інвентаризатор», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 39031055 від 28.12.2017 року.
Судом досліджено довідку, видану ГМП «Інвентаризатор» Деражнянської районної ради, відповідно до якої житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як об'єкт житлової нерухомості.
Згідно з зазначеною довідкою, ОСОБА_1 є співвласником 30/100 часток будинку на праві приватної спільної часткової власності.
Іншим співвласником спірного житлового будинку зазначено ОСОБА_3 .
Разом з тим, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого ОСОБА_2 набув право власності на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у зазначеному будинку. Зазначене також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 64742582 від 08.08.2022 року та № 64742316 від 08.09.2022 року.
Оцінюючи зазначені докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд виходить із того, що свідоцтво про право на спадщину є правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності на нерухоме майно.
Довідка ГМП «Інвентаризатор» носить інформаційний характер та відображає дані інвентаризаційного обліку, однак сама по собі не встановлює і не припиняє права власності.
За таких обставин суд бере до уваги саме свідоцтво про право на спадщину як належний та допустимий доказ належності права власності на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ОСОБА_2 .
Отже, судом встановлено, що сторони є співвласниками спірного нерухомого майна, а частка позивача у праві власності становить 30/100, що і є предметом заявлених вимог про її виділ у натурі та припинення права спільної часткової власності.
Згідно з висновком щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна та виділення його частки в окреме будинковолодіння АДРЕСА_1 , наданого ФОП ОСОБА_4 від 02.10.2025 року, встановлено, що технічно можливо розділити будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 на окремі (самостійні) будинковолодіння без необхідності проведення будівельних робіт, без втручання в несучі конструкції чи інженерні мережі та без порушення їх, функціональних здатностей.
Склад та характеристики одного із новоутворених об'єктів нерухомого майна: -Житловий будинок «А-1» загальною площею 33,9 кв.м., житловою - 20,7 кв.м.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об'єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об'єкта у самостійний об'єкт.
Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об'єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об'єкта майна.
Аналіз змісту статей 356, 367, 364 ЦК України свідчить, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. Так, при поділі майно, що знаходиться у спільній частковій власності, розподіляється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. Натомість при виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №336/1136/19, провадження №61-4521св21, які суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Отже, аналіз норм вищезазначеного чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється; при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України та п.10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 року №1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них».
Враховуючи викладене суд вважає, що позов ОСОБА_1 щодо виділу 30/100 частини із спільної часткової власності житлового будинку А-1, загальною площею 33,90 кв.м., житлову площу 20,7 кв.м. а саме: 2-1 - коридор площею 6,10 кв.м.; 2-2 - житлова кімната площею 8,40 кв.м.; 2-3 - житлова кімната площею 12,30 кв.м.; 2-4 - кухня площею 5,40 кв.м.; 2-5 - санвузол площею 1,70 кв.м, що розташований за адресою по АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню.
Вимог про стягнення судових витрат по справі позивачем не заявлено.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Деражнянська міська рада Хмельницького району Хмельницької області про припинення права спільної часткової власності та виділення майна в натурі - задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 30/100 частки житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Виділити в натурі 30/100 частини у житловому будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку А-1, загальною площею 33,90 кв.м., житлову площу 20,7 кв.м. а саме: 2-1 - коридор площею 6,10 кв.м.; 2-2 - житлова кімната площею 8,40 кв.м.; 2-3 - житлова кімната площею 12,30 кв.м.; 2-4 - кухня площею 5,40 кв.м.; 2-5 - санвузол площею 1,70 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Деражнянська міська рада Хмельницького району Хмельницької області, місце знаходження: вул. Миру 11/1 м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області, 32200 код ЄДРПОУ 04403025.
Повний текст рішення складено 25.02.2026 року.
Суддя: В. Б. Мартинюк