Справа № 991/1358/26
Провадження 1-кс/991/1364/26
18.02.2026 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42023000000001875,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
а також за ч. 3, 4 ст. 368 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1.17.02.2026 до ВАКС надійшло клопотання детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив), погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор), про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 998 400 гривень, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладенням на підозрюваного строком на два місяці таких обов'язків: (1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; (2) не відлучатись за межі Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також іншими діючими та колишніми працівниками правоохоронних органів (Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Служби безпеки України), працівниками Державної митної служби України зокрема, Рівненської митниці та Центрального апарату Державної митної служби України, в тому числі: працівниками управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці, працівниками Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, Департаменту адміністрування митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД та працівниками та представниками ТОВ «ЛД Травелінг», ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» щодо обставин, що розслідуються у кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024; (4) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє частково з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.10.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому розгляд клопотання, з урахуванням п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, аніж застава;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.16.04.204 розпочато кримінальне провадження № 52024000000000178, зокрема, в цей день внесено відомості за ч. 3 ст. 368 КК України про те, що 06.07.2023 службова особа центрального органу виконавчої влади за попередньою змовою групою осіб отримала неправомірну вигоду від представника підприємницької діяльності за вчинення дій з використанням службового становища, що полягали у створенні умов для несплати обов'язкових платежів до державного бюджету, також 09.11.2023, 16.01.2024 вчинила повторно такі діяння, в т.ч. 16.01.2024 у великому розмірі /а.с. 52-54 т. 1/.
3.4.Окрім того, 16.04.2024 внесено відомості за ч. 4 ст. 368 КК України про те, що 26.01.2024 службова особа центрального органу виконавчої влади за попередньою змовою групою осіб повторно отримала неправомірну вигоду в особливо великому розмірі від представника підприємницької діяльності за вчинення дій з використанням службового становища, що полягали у створенні умов для несплати обов'язкових платежів до державного бюджету, також 12.02.2024 вчинила повторно такі діяння /а.с. 52-54 т. 1/.
3.5.Також, 04.06.2024 внесено відомості за ч. 4 ст. 368 КК України про те, що у травні 2024 службова особа центрального органу виконавчої влади за попередньою змовою групою осіб повторно отримала неправомірну вигоду в особливо великому розмірі від представника підприємницької діяльності за вчинення дій з використанням службового становища, що полягали у створенні умов для несплати обов'язкових платежів до державного бюджету /а.с. 52-54 т. 1/.
3.6.Далі, 20.06.2024 внесено відомості за ч. 3 ст. 369 КК України про те, що 06.07.2023 довірена особа суб'єкта підприємницької діяльності, за попередньою змовою групою осіб, надала неправомірну вигоду службовій особі центрального органу виконавчої влади за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища /а.с. 52-54 т. 1/.
3.7.02.07.2024 до ЄРДР внесено відомості за ч. 4 ст. 368 КК України про те, що 26.01.2024 службова особа центрального органу виконавчої влади за попередньою змовою групою осіб повторно отримала неправомірну вигоду в особливо великому розмірі від представника підприємницької діяльності за вчинення дій з використанням службового становища, що полягали у створенні умов для несплати обов?язкових платежів до державного бюджету /а.с. 52-54 т. 1/.
3.8.16.02.2026 детектив повідомив ОСОБА_3 про те, що він підозрюється у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі, за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України /а.с. 267-274 т. 1/.
3.9.За змістом повідомлення про підозру ОСОБА_3 , діючи з в інтересах третіх осіб надав неправомірну вигоду начальнику управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці ОСОБА_7 у сумі 5000 дол. США (що станом на 06.07.2023 відповідно до курсу Національного банку України становить 182 843 грн) за вчинення в інтересах ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» та ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» дій щодо безперешкодного митного оформлення товарів на Рівненській митниці даними товариствами та невжиття ОСОБА_7 , як начальником управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці, стосовно ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» та ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» заходів визначених його посадовими обов?язками, а саме: ініціювання та порушення справи про порушення митних правил (п. 3.6 Інструкції начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці (далі - Інструкція)), а також проведення заходів про запобіганню та протидії контрабанді, боротьбі з порушеннями митних правил (п. 3.7 ч. 3 Інструкції) та завдань визначених Положенням про управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці, зокрема, проведення спеціальних заходів, операцій із запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п. 2.1.2.) та здійснення взаємодії з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав із застосуванням механізму взаємної адміністративної допомоги (п. 2.1.4.) та ін., що у свою чергу сприяло умисному ухиленню від сплати в повному обсязі митних платежів до державного бюджету України ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» та ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» /а.с. 267-274 т. 1/.
3.10.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.11.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.12.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, п. 55).
3.13.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.14.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, слідча суддя з'ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.15.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:
-протоколу огляду від 18.06.2024, протоколу оперативно-технічного заходу (далі - ОТЗ) - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.08.2023, яким підтверджуються викладені у повідомленні про підозру обставини, що 06.07.2023 ОСОБА_3 та ОСОБА_7 домовились про систематичне надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі не менше 5 000 доларів США за кожне митне оформлення товарів, її подальший розподіл між службовими особами митних і правоохоронних органів, зокрема, службовими особами органів Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, департаментів Державної митної служби України, а також ОСОБА_3 на виконання таких домовленостей надав ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США, про що, серед іншого, свідчить розмова, під час якої ОСОБА_7 запитав: «Добре, тоді що ти мені даєш, щоб я розумів?», на що ОСОБА_3 відповів: «… Ну вони по програмі п?ять і п?ять хотіли, правильно?», на що ОСОБА_7 відповів ствердно, після чого ОСОБА_3 продовжив: «П?ять п?ятсот. У п?ять п?ятсот входило все: СБУ… митниця… департаменти… силовики», що ОСОБА_7 послідовно підтвердив, а надалі ОСОБА_3 зазначив: «Значить, що я тобі даю, грубо кажучи? Я тобі зараз даю рубль, я даю тобі департаменти півтори, я даю тобі п?ятсот на місцевих силовиків… і контора в мене», після чого ОСОБА_7 уточнив: «Контора твоя?... Ти контору забираєш?», що ОСОБА_3 підтвердив, а далі ОСОБА_7 запитав: «Ти даєш на місцевих, на кого?», на шо ОСОБА_3 відповів: «На ДБР і Нацполіцію» та уточнив: «П?ятсот їм вистачить на двох?.. Триста та двісті зазвичай» та ОСОБА_7 відповів, що на його переконання, цього достатньо, а ОСОБА_3 , у свою чергу, продовжив: «Я тобі додам тільки п?ятсот доларів, напевно. Зараз, дві тисячі плюс тисяча, плюс тисяча п?ятсот, плюс п?ятсот, відняти п?ятсот - чотири п?ятсот. Раз, два, три … (підрахував до сорока)… Зараз ще п?ятсот віддам. Потім допишеш «департамент» ще. Я скажу, що я закрився. Два, три, чотири, п?ять» та невдовзі ОСОБА_7 зазначив: «П?ятсот відняв, так. Все», після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_7 продовжили розмову, концентруючись на можливих способах митного оформлення товарів на Рівненській митниці з приховуванням від митного контролю, зокрема, ОСОБА_3 запитав щодо можливості реалізації схеми, пов'язаної зі значним заниженням ваги товару, вірогідно, у товаросупровідних документах та митних деклараціях, від того, який в дійсності розмитнювався, та схеми, яка пов'язана із декларуванням справжнього товару під виглядом товару «групи прикриття»; також ОСОБА_3 наголосив про загрози, які можуть виникнути із реалізацією таких схем, а також моделювання варіантів поведінки у випадках генерування ризиків АСУР під час митного оформлення товарів, на що ОСОБА_7 відповів, що особисто забезпечить негативний результат митної формальності у вигляді проведення митного огляду товарів «не виявлено відмінних від задекларованих товарів»; своєю чергою ОСОБА_7 наголосив, що зможе використати своє службове становище та вплине на службових осіб Рівненської митниці, які здійснюють митне оформлення товарів, з метою внесення до АСМО «Інспектор» недостовірної інформації про митне оформлення заявлених товарів, а крім того гарантував, що через свій вплив на підлеглих йому службових осіб Управління, наперед підготує необхідні фотографії, які будуть додатками до актів митного огляду товарів і транспортних засобів комерційного призначення, які будуть подані до митного оформлення, тим самим забезпечить маскування вказаних схем /а.с. 86-97, 105-115 т. 1/;
-висновку судової експертизи відео-, звукозапису від 27.02.2025 № CE-19/113-24/6309-B3, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 брали участь у розмовах 06.07.2023, відображених у названих протоколах /а.с. 256-264 т. 1/;
-протоколу огляду від 26.06.2024, згідно із яким за даними Національного банку України станом на 06.07.2023 курс гривні до долара США становив 36,5686 грн /а.с. 123, 124 т. 1/;
-наказу Рівненської митниці Держмитслужби від 07.06.2023 № 142-о щодо призначення ОСОБА_7 на посаду начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці з 08.06.2023, документів, які визначають його посадові обов'язки, завдання управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці /а.с. 70-83 т. 1/;
-протоколу огляду від 29.05.2024 інформації та документів, які містяться в АСМО «Інспектор», відповідно до якого виявлено інформацію про розмитнення товарних цінностей (проведення митних формальностей) ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» через Рівненську митницю, зокрема, наявні дані, що ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» здійснювало митні оформлення товарів у період з 30.06.2023 по 18.01.2024 /а.с. 138-141 т. 1/;
-протоколу огляду документів та інформації, проведеного в період з 17.06.2024 по 24.06.2024, відповідно до якого в період з 18.06.2023 по 18.01.2024 від імені ТОВ «ЛД Тревелінг» до Рівненської митниці подано 18 електронних митних декларацій разом із товаросупровідними документами, по яким згідно АСУР генерувались низка ризиків, які вказували на можливі порушення митного законодавства при митному оформленні товарів, поряд з цим, протоколи про порушення митних правил не складались, порушень митного законодавства виявлено службовими особами Рівненської митниці, інших підрозділів Державної митної служби України не виявлено; у період 30.06.2023 - 18.01.2024 ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» здійснило 18 митних оформлень з різною номенклатурою товарів загальною вартістю 36 088 636,31 грн, з якої сплачено митних платежів у сумі 9 972 978,41 грн /а.с. 142-151 т. 1/;
-протоколу огляду від 24.06.2024, відповідно до якого ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» тричі здійснювало оформлення товарів через Рівненську митницю (відділ митного оформлення № 3 митного поста «Рівне») /а.с. 125-137 т. 1/;
-витягу із протоколу огляду від 07.10.2024 звіту мобільного телефону Iphone 15 Pro Max вилученого у ОСОБА_7 , відповідно до якого під час огляду виявлено спілкування ОСОБА_7 (1) у месенджері Threema із абонентом ІНФОРМАЦІЯ_2, де зокрема, 20.07.2024 та 12.09.2024 ОСОБА_7 відправив повідомлення такого змісту: «ТОВ «ЛД Травелінг», ЄДРПОУ 44673139 ОСОБА_11 »; (2) із абонентом « ОСОБА_12 », якого ідентифіковано як співробітника СБУ ОСОБА_13 щодо ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ», зокрема, 30.06.2023 ОСОБА_7 надіслав повідомлення такого змісту: «ТОВ «ЛД Травелінг ЄДРПОУ 44673139» та між абонентами відбулась телефонна розмова, а також 03.05.2024, коли ОСОБА_7 надіслав скріншот із зображенням коносамента (отримувач LLC «LD Traveling»); (3) із директором Департаменту профілювання митних ризиків Держмитслужби ОСОБА_14 , зокрема, 28.07.2023 ОСОБА_7 направив ОСОБА_14 інформацію про юридичних осіб, серед яких було ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ»; (4) із в.о. начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Рівне» ОСОБА_15 , зокрема, 27.09.2023, ОСОБА_15 надіслав ОСОБА_7 повідомлення такого змісту: «Травелінг в роботі. Огляд не спрацював. Повідомити убк»,, після чого між абонентами відбулись телефонні дзвінки та надалі на питання ОСОБА_7 : «Шо там?», ОСОБА_15 відповів: «Все ок»; (5) із першим заступником начальника Рівненської митниці ОСОБА_16 щодо митного оформлення товарів ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ»; (6) із начальником управління боротьби з митними правопорушеннями Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ОСОБА_10 щодо ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» /а.с. 152-161 т. 1/;
-протоколу огляду від 07.04.2025, відповідно до якого під час огляду портативного звіту виготовлено з ноутбука, вилученого у житлі ОСОБА_3 виявлено: (1) сканований чистий бланк ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» з підписом директора ОСОБА_17 та скановані зразки підписів зазначеного директора та відбитку печатки ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» виконанні на чистому аркуші; (2) таблиці, які містять інформацію із номерами митних декларацій ТОВ «ЛД Травелінг», які відповідають тим, що подавались на Рівненську митницю та вірогідно про розміри неправомірної вигоди по кожній з декларацій /а.с. 162-179 т. 1/;
-протоколу огляду від 09.04.2025 відповідно до якого, під час огляду файлів вивантажених з АСМО «Інспектор» щодо ТОВ «ЛД Травелінг», виявлено, що графічні зображення відбитків печаток ТОВ «ЛД Травелінг» з підписом та компанії «Dowchart Commercial INC.» з підписом, що містились в різних сканованих копіях документів поданих по різним митним деклараціям є ідентичними /а.с. 185-203 т. 1/;
-витягу із протоколу огляду від 17.02.2025 відповідно до якого під час огляду звіту телефону Iphone 12 Рrо, вилученого у ОСОБА_7 , виявлено листування щодо ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» з начальником оперативного відділу № 3 Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Координаційно-моніторингової митниці ОСОБА_18 , заступником начальника відділу моніторингу Департаменту профільних митних ризиків Держмитслужби ОСОБА_19 , директором Департаменту профілювання митних ризиків Держмитслужби ОСОБА_14 , заступником начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Рівне» Рівненської митниці ОСОБА_20 , яке стосується митного оформлення товарів ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ», а також погодження про пришвидшення проведення митних формальностей по зазначеним митним оформленням, а також листування ОСОБА_7 щодо передачі частини неправомірної вигоди отриманої ним за безперешкодне митне оформлення товарів ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» /а.с. 204-210 т. 1/;
-протоколу огляду від 03.04.2025 відповідно до якого встановлено, що деякі документи, які подавались до митного оформлення товарів ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» та ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» містять ознаки монтажу, а саме накладення відбитку печатки та підписів посадових осіб на основний документ /а.с. 211-227 т. 1/;
-протоколу огляду від 02.04.2025 звіту мобільного телефону iPhone 15 Pro Max, вилученого у ОСОБА_7 , відповідно до якого під час огляду виявлено, що 28.07.2023 ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_14 фотографію (зображення) з системи АСМО «Інспектор» з фрагментом митної декларації поданої ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» /а.с. 228, 229 т. 1/;
-протоколу огляду від 02.04.2025, відповідно до якого під час огляду інформації в АСМО «Інспектор» виявлено дані щодо митного оформлення товарів ТОВ «ЛД Травелінг» та ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» на Рівненській митниці /а.с. 230-234 т. 1/;
3.16.Наведені дані можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.17.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
Щодо наявності ризиків
3.18.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.19.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному злочин.
3.20.Так, кримінальне правопорушення, визначене ч. 3 ст. 369 КК України, є тяжким та карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
3.21.Окрім того, за вчинення цього злочину передбачені необов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
3.22.Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України корупційних кримінальних правопорушень не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.
3.23.Так, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень укладення угоди про визнання винуватості допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
3.24.Також слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.
3.25.За таких обставин, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваному призначено покарання більш м?яке, ніж передбачено законом.
3.26.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк, а також конфіскації усього належного йому на праві власності майна, у сукупності з такими обставинами.
3.27.У зв'язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону громадянами України відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.
3.28.Наявні відомості, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, а тому відповідно до п. 2-15 Правил перетинання державного кордону громадянами України має право перетинати державний кордон під час воєнного стану лише на підставі прийнятих Міністром оборони, керівником іншого утвореного відповідно до закону військового формування, керівником правоохоронного органу спеціального призначення, керівником розвідувального органу рішень щодо виконання завдань у сфері безпеки і оборони.
3.29.Висновується, що навіть в період обмежень для перетину державного кордону, пов'язаних із воєнним станом, підозрюваний за певних умов може виїхати за кордон.
3.30.Водночас, факт того, що строк дії паспорта ОСОБА_3 для виїзду за кордон закінчився /а.с. 235 т. 1/, не нівелює ймовірність виїзду підозрюваного за кордон з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.31.Адже підозрюваний не обмежений у праві одержати відповідний документ у майбутньому.
3.32.Поряд з цим, слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону підозрюваним, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. До того ж, очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.33.Окрім того, з огляду на долучені до клопотання матеріали, покликання сторони обвинувачення про те, що з цією метою ОСОБА_3 може використати ймовірно корупційні зв'язки із працівниками правоохоронних органів є слушними.
3.34.Так, наявні дані, що ОСОБА_3 спілкувався з приводу ймовірного надання неправомірної вигоди за безперешкодне митне оформлення товарів із посадовою особою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України /а.с. 86-97 т.1/.
3.35.Також вірогідно неправомірна вигода, відповідно до даних спілкування ОСОБА_3 із ОСОБА_7 06.07.2023 мала бути розподілена серед працівників правоохоронних органів, зокрема, органів Національної поліції України, Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань /а.с. 86-97 т.1/.
3.36.Тому відповідні особи для їх власного невикриття, використовуючи службове становище, можуть посприяти ОСОБА_3 у перетині державного кордону, у т.ч. нелегальному.
3.37.Водночас, відсутність у ОСОБА_3 родичів на тимчасово окупованій території України, про що зазначив захисник, не є обставиною, яка перешкоджає переховуванню підозрюваного у названий спосіб.
3.38.На підставі викладеного, підозрюваний має можливості покинути територію України. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить підозрюваному протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.39.Вирішуючи щодо можливостей підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, слідча суддя бере до уваги також відомості про його майновий стан.
3.40.Згідно із відомостями, наданими захисником, дохід підозрюваного ОСОБА_3 у період 1998 - 2025 років склав 1 422 897,55 грн, зокрема, за 2025 рік підозрюваний одержав 728 460,17 грн /а.с. 36-38 т. 2/.
3.41.Решта відомостей про майновий стан надані стороною обвинувачення станом на 26.06.2024.
3.42.Так, наявні дані, за період з 1998 по названу дату дружина підозрюваного - ОСОБА_21 одержала дохід у розмірі 1 189 477 грн /а.с. 241 т. 1/.
3.43.Водночас, підозрюваному ОСОБА_3 станом на 26.06.2024 на праві власності належало таке майно:
-земельна ділянка площею 0,09 га на території с. Красносілка, Комінтернівського району, Одеської області, набута 14.01.2009;
-автомобіль AUDI A8, 2013 року випуску, набутий 22.09.2021 за 250 000 грн;
-причіп для перевезення водної техніки Ведра 1, 2014 року випуску, набутий 16.07.2014;
-водний мотоцикл BRP Spark 900, 2016 року випуску /а.с. 244-247 т. 1/.
3.44.У судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що з 2019 року не є власником названих причіпу та водного мотоцикла, проте даних на підтвердження цих обставин не надав.
3.45.Щодо цього слід зазначити, що слідча суддя, визначаючи майновий стан, бере до уваги не лише можливість підозрюваного розпоряджатись своїм майном, а й можливість його набути та утримувати.
3.46.Також слідча суддя бере до уваги, що ОСОБА_3 є засновником ТОВ «МІРАС» та ТОВ «ДЕКОНТ-М», а також співзасновником ТОВ «ЗОВНІШНЬОТОРГОВА КОМПАНІЯ ЄВРАЗІЯ» із незначними внесками до відповідних статутних капіталів /а.с. 250 т. 1/.
3.47.Окрім того, дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_21 , належить:
-квартира загальною площею 101,1 кв. м у м. Одеса, набута у власність на підставі договору купівлі продажу від 28.05.2004 та договору дарування від 14.07.2009, зокрема, 1/2 частки ОСОБА_3 ;
-машиномісце загальною площею 15, 6 га у м. Одеса, набуте 24.09.2012 на підставі договору-купівлі продажу;
-Volkswagen Touareg, 2012 року випуску, набутий 30.10.2012 /а.с. 244-247 т. 1/.
3.48.Поряд із цим, сину підозрюваного - ОСОБА_22 з 2020 по 2024 рік нарахований дохід у розмірі 3 400 грн. Також йому належить автомобіль AUDI A5, 2013 року випуску, набутий 20.01.2023 від дружини підозрюваного /а.с. 241, 246 т. 1/.
3.49.Варто зауважити, що у розпорядженні слідчої судді відсутні відомості про спосіб набуття права власності на усе перелічене майно, зокрема, чи відповідне майно придбане, а не є спадком чи даром.
3.50.Однак виходячи із відомостей, що є в матеріалах клопотання, покликання прокурора про невідповідність майнового стану ОСОБА_3 та членів його родини офіційно відображеним доходам станом на 24.06.2024 є обґрунтованими, беручи до уваги необхідність витрачати кошти на звичайні соціально-побутові потреби та утримання відповідного майна.
3.51.До того ж, зважаючи на фактичні обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення та матеріали, які обґрунтовують підозру ОСОБА_3 , відповідний дохід дозволяв ОСОБА_3 витрачати кошти на надання вірогідно неправомірної вигоди за безперешкодне оформлення товарів, що ввозились ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» та ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» на митну територію України /а.с. 86-197, 162-179 т. 1/.
3.52.Поряд з цим, з жовтня 2024 року і донині ОСОБА_3 проходить військову службу /а.с. 25-27, 41 т. 2/, що об'єктивно перешкоджає йому одержувати дохід від діяльності, відмінної від військової служби.
3.53.У судовому засіданні він повідомив, що одержує грошове забезпечення військовослужбовця, що складається із посадового окладу розміром близько 26 тис. грн на місяць та додаткових виплат за особливості проходження служби від 30 тис. грн.
3.54.Також підозрюваний повідомив, що його дружина працює лікарем і заробляє близько 15 тис. грн на місяць.
3.55.Окрім того, підозрюваний покликався, що разом із дружиною утримує свою матір, тещу і тестя, пенсійного віку.
3.56.Водночас, станом на 18.02.2026 має заборгованість перед АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором у сумі 51 047,90 грн /а.с. 35 т. 2/.
3.57.Проте це не виключає того, що підозрюваний може мати у своєму розпорядженні певні гроші в готівці.
3.58.Також ОСОБА_3 та члени його родини не обмежені у можливості реалізувати належне їм майно.
3.59.До того ж, даних щодо арешту майна ОСОБА_3 , у т.ч. того, що належить йому на праві спільної сумісної власності, слідчій судді не надано і сторона захисту на це не покликалась.
3.60.Окрім того, правомочності власника дають змогу одержувати і пасивний дохід від відповідного майна.
3.61.Наведене переконує слідчу суддю, що підозрюваний та його близькі особи мають достатні ресурси, здатні забезпечити переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
3.62.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.63.Слідча суддя вважає такий ризик доведеним.
3.64.Адже нині у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_3 .
3.65.З огляду на те, що ОСОБА_3 із повідомленням про підозру стало достеменно відомо про обставини, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, останній може безперешкодно знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не були виявлені органом досудового розслідування.
3.66.З огляду на зазначене, доводи захисника про те, що унаслідок тривалого досудового розслідування та проведених слідчих дій, були виявлені усі необхідні стороні обвинувачення речі та документи, є безпідставними.
3.67.До того ж, під час розгляду цього клопотання слідча суддя вже встановила, що ОСОБА_3 має зв'язки з працівниками правоохоронних органів, зокрема, Служби безпеки України.
3.68.Окрім того, наявні підстави вважати, що ОСОБА_3 має зв'язки і серед службових осіб центрального апарату Державної митної служби України, що могли бути задіяні у ймовірно незаконній діяльності, пов'язаній у безпідставному митному оформленні товарів, що ввозились на територію Україну /а.с. 86-97 т. 1/.
3.69.Отже, використовуючи можливості зазначених осіб, які також можуть володіти відомостями щодо кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному, підозрюваний може знищити, приховати чи спотворити документи, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні.
3.70.Вирішуючи щодо існування такого ризику, слідча суддя бере до уваги відомості, що свідчать про схильність підозрюваного до вчинення дій щодо спотворення фактичних даних.
3.71.Зокрема, 06.07.2023 підозрюваний із ОСОБА_7 обговорювали можливості реалізації схеми, яка пов?язана із декларуванням реально ввезеного на митну територію України товару.
3.72.Так, ОСОБА_3 запитав ОСОБА_7 : «Скажи мені, будь ласка, якщо приїду до тебе із ниткою?» та останній відповів: «Приїжджайте, тут їздять такі з нитками». Поряд з цим, ОСОБА_3 уточнив, що ниток у нього фактично немає та запитав, чи не будуть підлеглі працівники підозрюваного здійснювати митні процедури щодо додаткового огляду вантажних транспортних засобів та у такому разі запропонував знайти декілька коробок ниток і сфотографувати їх, на що ОСОБА_7 відповів: «Ну декілька коробок. Треба ж щоб він заповнений був, раптом що… Ти знаєш що? Ти знайди, можливо, декілька фотографій якихось контейнерів із нитками, сфотографуй», а пізніше узагалі запропонував надати вказівку підлеглим працівникам, щоб сфотографували декілька ящиків із нитками.
3.73.Окрім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 обговорювали можливість реалізації схеми пов?язаної зі значним заниженням ваги товару у товаросупровідних документах та митних деклараціях, від того який в дійсності розмитнювався.
3.74.Звідси висновується, що ОСОБА_3 намагався спотворити дійсні дані щодо характеристик товару, що ввозився на митну територію України.
3.75.До того ж, під час огляду портативного звіту, виготовленого з ноутбука, вилученого у житлі ОСОБА_3 виявлено, зокрема, сканований чистий бланк ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» з підписом директора ОСОБА_17 та скановані зразки підписів зазначеного директора та відбитку печатки ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» виконанні на чистому аркуші /а.с. 162-179 т. 1/.
3.76.Поряд з цим, наявні дані, що деякі документи, які подавались до митного оформлення товарів ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ» та ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» містять ознаки монтажу, а саме накладення відбитку печатки та підписів посадових осіб на основний документ. Зокрема, виявлено, що на документах, поданих для митного оформлення товарів ТОВ «ЛД ТРЕЛ» 28.07.2023 міститься відбиток печатки та підпис керівника, ідентичні зображенням, виявленим у ноутбуці ОСОБА_3 /а.с. 211-227 т. 1/.
3.77.І хоча відсутні підстави вважати, що такі документи створені безпосередньо ОСОБА_3 , проте лише факт перебування зображень із печатками ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» та підписами його керівника на ноутбуці ОСОБА_3 , зважаючи на обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, вказують, що ОСОБА_3 міг використовувати відповідні зображення із подібною метою.
3.78.Зазначене вказує на схильність підозрюваного до приховування і спотворення фактичних даних.
3.79.Отже, на переконання слідчої судді ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення доведений прокурором.
Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому ж кримінальному провадженні
3.80.З цього питання слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.81.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.82.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.83.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.84.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.85.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.86.Натомість, підозрюваний ОСОБА_3 , будучи обізнаним про них, можливих свідків вчинення злочину у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.
3.87.Поряд з цим, слідча суддя виходить також з того, що для здійснення тиску не обов'язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання детектива, стануть відомі анкетні дані свідків.
3.88.Тому з метою уникнення покарання, підозрюваний може вчиняти дії, покликані на примушення свідків до зміни показань чи до відмови від їх надання.
3.89.Отже, викладені обставини у сукупності та взаємозв'язку дають достатні підстави вважати, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
3.90.Поряд з цим, сторона захисту не навела переконливих аргументів на підтвердження існування ризику незаконного впливу ОСОБА_3 на іншого підозрюваного та експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
3.91.Тому такий ризик не доведений.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам
3.92.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з долученими до клопотання матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з таким кримінальним правопорушенням.
3.93.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі.
3.94.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні не притягувався.
3.95.Підозрюваному 50 років, він одружений. У судовому засіданні підозрюваний зазначив, що разом із дружиною утримує матір, тестя та тещу похилого віку /а.с. 31, 32, 34 т. 2/.
3.96.Підозрюваний є військовослужбовцем, має військове звання капітана-лейтенанта, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно /а.с. 25-27, 41, 42 т. 2/.
3.97.Зазначені обставини підтверджують позитивну репутацію підозрюваного ОСОБА_3 та міцні соціальні зв'язки на території України.
3.98.Актуальних відомостей про стан здоров'я підозрюваного слідчій судді не надано.
3.99.Водночас, названі обставини не нівелюють можливість реалізації підозрюваним установлених ризиків.
3.100.Так само ці ризики не спростовуються тим, що ОСОБА_3 , будучи з липня 2024 року обізнаним про факт розслідування обставин, за якими йому нині повідомлено про підозру, прибував на виклики детектива, не вжив заходів щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків чи знищення, приховування, спотворення речей і документів, що мають значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні.
3.101.Адже лише 16.02.2026 ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а отже наразі притягується до кримінальної відповідальності, що підсилює імовірність настання таких ризиків.
3.102.Так, у судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що раніше із матеріалами досудового розслідування не ознайомлювався, про обставини, які розслідуються, йому відомо із повідомлення про підозру.
3.103.Отже, будучи достовірно обізнаним про обставини, які розслідуються, матеріалами, якими обґрунтована підозра, зокрема, долученими до цього клопотання, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може спробувати реалізувати відповідні ризики.
3.104.Водночас, часу, що минув з моменту повідомлення про підозру та розгляду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу об'єктивно недостатньо, щоб втілити в життя відповідний задум, за встановлених слідчою суддею можливостей.
3.105.З огляду на викладене, на переконання слідчої судді, запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
3.106.Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи: особиста порука та зобов'язання, - не зможуть запобігти визначеним ризикам. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі фактори від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов'язків.
3.107.Також, на переконання слідчої судді, домашній арешт, у тому числі цілодобовий, хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим. Адже лише обмежує пересування особи, що з усіх встановлених слідчою суддею ризиків може усунути лише ризик переховування. Натомість, порушення цього запобіжного заходу може зумовити тільки ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
3.108.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв'язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об'єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.
Щодо розміру застави
3.109.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов'язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.110.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.111.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.112.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.113.Слідча суддя переконана, що застава застосовується задля належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного із наданням службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США, що еквівалентно 182 843 грн, за вчинення дій в інтересах інших осіб щодо безперешкодного митного оформлення товарів.
3.114.При визначенні розміру застави слідча суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного та особистими даними, зокрема, його вік, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків та відсутність відомостей про наявність судимостей, про що уже зазначалось у цій ухвалі.
3.115.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.116.Прокурор просив визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 998 400 грн, що еквівалентно 300 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб і перевищує установлені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межі застави, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а саме від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.117.Так, за змістом ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
3.118.КПК України не визначає поняття «виключного випадку», про який ідеться у ч. 5 ст. 182 КПК України.
3.119.Водночас, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати слідчому судді при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) дані про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
3.120.Оцінивши такі обставини відносно підозрюваного ОСОБА_3 , слідча суддя вважає, що «виключність випадку» наразі відсутня та дієвість кримінального провадження може бути забезпечена заставою, визначеною у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
3.121.Так, майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 250 000 грн.
3.122.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов'язками, про що йдеться далі в цій ухвалі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.123.Оскільки встановлено існування чотирьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і слідчою суддею вирішено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, то слід зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 52024000000000178 та суду за першим викликом та покласти на підозрюваного ОСОБА_3 виконання таких обов'язків: (1) не відлучатись за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (3) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також іншими діючими та колишніми працівниками правоохоронних органів (Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Служби безпеки України), працівниками Державної митної служби України зокрема, Рівненської митниці та Центрального апарату Державної митної служби України, в тому числі: працівниками управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці, працівниками Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, Департаменту адміністрування митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД та працівниками та представниками ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ», ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_23 у кримінальному провадженні № 52024000000000178; (4) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
3.124.Слід зазначити, що прокурор просив покласти на підозрюваного обов'язок утримуватись від спілкування із названими особами щодо обставин, що розслідуються у кримінальному провадженні № 52024000000000178.
3.125.Установлено, що у цьому кримінальному провадженні, окрім інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, розслідуються обставини вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 368 КК України, які стосуються не лише обставин одержання ним від ОСОБА_3 неправомірної вигоди 06.07.2023, а й інших кримінальних правопорушень, до яких ОСОБА_3 не причетний.
3.126.За таких обставин, необхідність у покладенні на підозрюваного такого обов'язку прокурором не доведена і достатнім для забезпечення дієвості цього кримінального провадження, на переконання слідчої судді, буде обов'язок утримуватися від спілкування із названими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_23 у кримінальному провадженні № 52024000000000178.
3.127.Вирішуючи щодо покладення обов'язку не відлучатись за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду слідча суддя бере до уваги, що підозрюваний військовослужбовець і за наявними даними відряджений для виконання бойових завдань на Херсонському напрямку /а.с. 42 т. 2/.
3.128.Зважаючи, що це тимчасово, а військова частина, за якою закріплений підозрюваний ОСОБА_3 знаходиться на території Одеської області, сам підозрюваний проживає у м. Одеса, то пересування підозрюваного належить обмежити саме адміністративними межами Одеської області.
3.129.Варто зауважити, що відповідна заборона не є абсолютною. Адже підозрюваний має право відлучитись за межі визначеної цією ухвалою місцевості за відповідного дозволу слідчого, прокурора чи суду.
3.130.На переконання слідчої судді, зважаючи на умови несення військової служби, у яких перебуває підозрюваний, такий обов'язок забезпечить належний контроль, як за місцем знаходження підозрюваного, так і за виконанням ним інших покладених обов'язків, а як наслідок, попередить установлені ризики.
3.131.Отже, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.
3.132.Слідча суддя зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).
3.133.З огляду на викладене, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 194-196, 372, 480-481, 483 КПК України, слідча суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 , або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 52024000000000178 та суду за першим викликом.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 виконання таких обов'язків:
-не відлучатись за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також іншими діючими та колишніми працівниками правоохоронних органів (Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Служби безпеки України), працівниками Державної митної служби України зокрема, Рівненської митниці та Центрального апарату Державної митної служби України, в тому числі: працівниками управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці, працівниками Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, Департаменту адміністрування митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД та працівниками та представниками ТОВ «ЛД ТРАВЕЛІНГ», ТОВ «ЛД ТРЕЛ ПЛЮС» щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_23 у кримінальному провадженні № 52024000000000178;
-здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії обов'язків визначити до 18.04.2026 включно.
В іншій частині клопотання відмовити.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п'яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1