25 лютого 2026 року місто Чернівці справа №727/13555/25
провадження №22-ц/822/546/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Височанської Н.К., Кулянди М.І., Одинака О.О.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 13 січня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 13 січня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1122-2725 від 05 грудня 2022 року у розмірі 89000 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 17800 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 71200 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішення суду відповідачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Тисячник Р.Р. сформувала в системі «Електронний Суд» 13 лютого 2026 року апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 16 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та роз'яснено апелянту, що недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документів, що підтверджують сплату судового збору та подання заяви про поновлення строку на оскарження рішення суду.
20 лютого 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Тисячник Р.Р. сформувала в системі «Електронний Суд» заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просила поновити строк на оскарження рішення суду оскільки загальний доступ до рішення суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень було забезпечено лише 15 січня 2026 року.
Також, просила звільнити відповідачку від сплати судового збору, оскільки матеріальний стан відповідачки не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному розмірі, оскільки ОСОБА_1 належить до соціально вразливої категорії населення та офіційно має статус члена малозабезпеченої сім'ї, отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. Також виховує дитину з інвалідністю і отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства.
Колегія суддів, вирішуючи вказані клопотання, виходить із наступного.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Частиною 3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення постановлено судом 13 січня 2026 року, надіслано судом: 13 січня 2026 року, зареєстровано: 14 січня 2026 року, забезпечено надання загального доступу: 15 січня 2026 року.
Апеляційна скарга сформована до суду 13 лютого 2026 року.
Згідно заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт вказує, що з копією оскаржуваного рішення вони ознайомились 15 січня 2026 року, коли було забезпечено загальний доступ до рішення в єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі слід визнати поважними та поновити ОСОБА_1 указаний процесуальний строк.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору
За змістом частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина третя статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №367/862/19 вказано, що: «відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір)».
Як вбачається з матеріалів справи предмет позову у справі не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Підтвердження майнового стану особи потребує комплексного дослідження у сукупності наданих доказів, якими можуть бути: витяг про доходи з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, довідки про наявність, або відсутність відкритих рахунків у банківських установах та суми розміщених на них коштах, декларація платника податків, інші документи, які підтверджують майновий стан особи.
Аналіз клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та доданих до нього доказів свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для задоволення такого клопотання, оскільки надані докази не підтверджують розмір отриманого доходу за попередній календарний рік, тобто не характеризують майновий стан відповідачки. З доданих до клопотання доказів вбачається, що ОСОБА_1 отримує соціальні виплати, однак не надає доказів з приводу їх розміру.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
Колегія суддів вказує, що заявник не позбавлена права звернутися до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З урахуванням висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 127, 136, 185, 260, 261, ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 13 січня 2026 року.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.К. Височанська
Судді: М.І. Кулянда
О.О. Одинак