Справа № 344/1193/26
Провадження № 33/4808/214/26
Категорія ст. 162 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.
Суддя-доповідач Кукурудз
25 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., ознайомившись з апеляційною скаргою захисника Лаврентьєва Є.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 04.02.2026 року відносно ОСОБА_1 за ст.162 КУпАП,
На вказану постанову суду захисник Лаврентьєв Є.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій покликається на незаконність та необґрунтованість постанови судді першої інстанції, оскільки ним було неправильно встановлено обставини, які мають значення для вирішення справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.
Зазначає, що суддею першої інстанції під час винесення постанови були проігноровані вимоги закону, не враховано відсутність доказів вчинення адміністративного правопорушення, за відсутності достатніх відомостей про зміст, час, об'єкт та об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, а також за наявності істотних порушень процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення прийнято необґрунтовану постанову у справі, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до відповідальності.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду від 04 лютого 2026 року, скасувати постанову Івано-Франківського міського суду від 04 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст.162 КУпАП, провадження закрити.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 та його захиснику Лаврентьєву Є.О. було відомо, що справа відносно ОСОБА_1 за ст.162 КУпАП буде розглядатися у Івано-Франківському міському суді.
ОСОБА_1 достовірно було відомо, про день та час розгляду справи, так як він повідомлявся у встановленому законом порядку.
Крім того, захисником Лаврентьєвим Є.О. 27.01.2026 року подано до Івано-Франківського міського суду клопотання про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 ..
Справу відносно ОСОБА_1 за ст.162 КУпАП розглянуто 04 лютого 2026 року, оскаржено вищезазначену постанову 18.02.2026 року, тому враховуючи те, що з моменту прийняття рішення пройшов строк, ОСОБА_1 повинен був добросовісно використовувати надані йому процесуальні права, не зловживати ними, цікавитись на якій стадії розгляду перебуває справа відносно нього у суді першої інстанції.
Захисник Лаврентьєв Є.О. в інтересах ОСОБА_1 хоча просить поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, однак не зазначає жодної поважної причини пропуску на її оскарження.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанову суду може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує учасникам судового розгляду своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші учасники судового розгляду розпоряджаються на власний розсуд в межах процесуального закону.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Правила регулювання строків для подання скарги повинні забезпечувати належне здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови судді першої інстанції необхідно рахувати з наступного дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Вищевказана норма ч.2 ст.294 КУпАП забезпечує за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка приймає участь у справі повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевказане, приймаючи до уваги, що з дня винесення постанови суду першої інстанції пройшов тривалий строк і на даний час рішення суду набуло законної сили, враховуючи відсутність причин, якими б обґрунтовувались поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови судді, вважаю, що відсутні підстави для поновлення строку на її оскарження.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-
Відмовити захиснику Лаврентьєву Є.О. в інтересах ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду від 04.02.2026 року щодо ОСОБА_1 за ст.162 КУпАП.
Повернути захиснику Лаврентьєву Є.О. апеляційну скаргу з додатками.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Б.І. Кукурудз