23.02.2026 Справа №607/24971/25 Провадження №1-кп/607/663/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
під час проведення підготовчого судового засідання у залі суду в м. Тернополі у кримінальному провадженні №12025211040001740 від 23.10.2025 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Бережани Тернопільської області, громадянка України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, неодружена, на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштована, раніше не судима,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
установив:
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 22.10.2025 приблизно о 23:30 вона керувала технічно справним автомобілем марки «Peugeot Е2008», д.р.н. НОМЕР_1 , та рухалась по вул. Привокзальний Майдан в м. Тернополі, наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг вул. Б. Хмельницького - вул. Чорновола - вул. Привокзальний Майдан, на якому їй необхідно було виконати поворот ліворуч на вул. Б. Хмельницького.
Під час руху водій ОСОБА_3 не була достатньо уважною, не стежила належно за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала на її зміну, чим порушила вимоги пунктів 1.5, 2.3 (б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями (далі - ПДР).
В цей час на вищевказаному перехресті на нерегульований пішохідний перехід, який встановлено на вул. Б. Хмельницького від вул. Руської та позначено дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 ПДР, а також дорожньою розміткою 1.14.2 ПДР, вийшла в напрямку вул. Привокзальний Майдан пішохід - ОСОБА_6 .
Так, виконуючи поворот ліворуч із вул. Привокзальний Майдан на вул. Б.Хмельницького в м. Тернополі та маючи об'єктивну можливість бачити пішохода ОСОБА_6 , яка рухається в межах пішохідного переходу, водій ОСОБА_3 всупереч вимогам п.п. 16.2, 18.1 ПДР не зупинилася перед пішохідним переходом, не застосувала своєчасно екстрене гальмування та допустила наїзд на пішохода ОСОБА_6 .
У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, а саме: чисельні садна потиличної ділянки волосяної частини голови справа, синці правої надбрівної ділянки повік правого ока, що поширюється на виличну ділянку, правої щічної ділянки, садно першого пальця лівої кисті, синці ділянки обох ліктьових суглобів, лівого стегна, правої сідниці, закритий перелом дистального метаепіфізу (нижнього кінця) лівої променевої кістки, а також відмічено садно потиличної ділянки волосяної частини голови, "поверхнева" рана тильної поверхні лівої кисті, які належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень - п.п. 2.2.1 (а, в), 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 16.2, 18.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
23.02.2026 до суду надійшла заява потерпілої ОСОБА_6 про примирення з обвинуваченою ОСОБА_3 та закриття провадження у справі, відповідно до якої вона жодних претензій до обвинуваченої не має, оскільки моральна та матеріальна шкода відшкодована нею повною мірою, за виключенням матеріальної (майнової) шкоди, яка підлягає обов'язковій виплаті страховою компанією, де була застрахована цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Peugeot E2008», НОМЕР_2 . У зв'язку з цим вона не заявлятиме цивільного позову до обвинуваченої ОСОБА_3 . Також повідомляє, що їй роз'яснено підстави та порядок звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, тобто у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Враховуючи викладене, потерпіла просить суд звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, тобто у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, а справу - закрити.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_5 подану заяву підтримали з підстав, викладених у ній.
Також 23.02.2026 до суду надійшло клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, та закриття провадження у справі. Вказане клопотання вмотивоване тим, що до цього вона жодних проступків та злочинів не вчиняла, до кримінальної відповідальності не притягувалася. Протягом досудового розслідування вона примирилася з потерпілою ОСОБА_6 , відшкодувала їй завдані збитки повною мірою. Відповідно до ст. 285 КПК України їй роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні подане клопотання підтримали з наведених у ньому підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає зокрема підготовче судове провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у кримінальній справі за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Тому суд, невідкладно розглянувши заяву потерпілої та клопотання обвинуваченої, заслухавши сторін та вивчивши матеріали провадження, прийшов до переконання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченої з потерпілою, та закриття кримінального провадження щодо неї, з огляду на таке:
обвинувачена підтвердила суду те, що їй зрозуміле обвинувачення, підстава та наслідки звільнення її від кримінальної відповідальності. Погодилася на звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо неї, оскільки примирилася з потерпілою та відшкодувала завдані збитки.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечила проти закриття кримінального провадження відповідно до ст. 46 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 46 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до нетяжкого злочину та є таким, який вчинено з необережності.
Встановлено із поданих прокурором документів (обвинувального акту, довідки про судимість), що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася і під час дій, які ставляться їй у вину, керувала транспортним засобом, не будучи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та не перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обвинувачена примирилася з потерпілою та відшкодувала завдані нею збитки.
З наведених підстав заяви потерпілої та клопотання обвинуваченої підлягають задоволенню, а кримінальне провадження - закриттю.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України (у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта), а також з врахуванням висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17, провадження 13-47кс20) про те, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Тому з обвинуваченої слід стягнути на користь держави витрати на залучення експертів згідно з наданими прокурором довідками про витрати на проведення у цьому кримінальному провадженні експертиз в експертних установах МВС України.
Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 285, 286, 314, 395 КПК України, ст.ст. 12, 46 КК України, суд
постановив:
заяву потерпілої про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Клопотання обвинуваченої про закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченої з потерпілою.
Кримінальне провадження №12025211040001740 від 23.10.2025 - закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати на залучення експертів:
- 2674,20 грн - вартість судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/120-25/13799-IT від 13.11.2025;
- 3119,90 грн - вартість судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/120-25/13816-IT від 27.11.2025,
- 2674,20 грн - вартість судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/120-25/14737-IT від 23.10.2025,
- 6239,80 грн - вартість судової фототехнічної експертизи № CE-19/120-25/13818-ФП від 12.11.2025,
усього на суму 14 708,10 грн (чотирнадцять тисяч сімсот вісім гривень 10 копійок).
Арешт майна, накладений ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.10.2025 на транспортний засіб марки та моделі «Peugeot E2008», 2021 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_3 , номер шасі (кузова) НОМЕР_4 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 належить ОСОБА_8 , який в частині позбавлення права на користування даним майном скасовано ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.11.2025 у справі №607/24610/25, - скасувати повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуюча суддя ОСОБА_1