24.02.2026 Справа №607/24945/24 Провадження №2-з/607/20/2026
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовуу цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Компанія управління активами «Національний резерв» до ОСОБА_4 про визнання недійсним пункту договору купівлі-продажу квартири в частині віднесення коштів до спільної сумісної власності подружжя, -
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20.01.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПрАТ «Компанія управління активами «Національний резерв» до ОСОБА_4 про визнання недійсним пункту договору купівлі-продажу квартири в частині віднесення коштів до спільної сумісної власності подружжя позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, задоволено частково. У порядку поділу майна подружжя квартири АДРЕСА_1 , стягнути із ОСОБА_3 у користь ОСОБА_2 806 725 грн. 00 коп., як компенсацію вартості частки у зазначеній квартирі, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Припинено право спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто із ОСОБА_3 у користь ОСОБА_2 8 067 грн. 26 коп. судового збору, а також 10 177, 92 коп. вартості проведеної судової оціночно-будівельної експертизи. Стягнуто із ОСОБА_3 у користь ОСОБА_2 20 000 грн. витрат на правову допомогу. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Компанія управління активами «Національний резерв» до ОСОБА_4 про визнання недійсним пункту договору купівлі-продажу квартири в частині віднесення коштів до спільної сумісної власності подружжя, відмовлено у повному обсязі.
ОСОБА_1 23.02.2026 звернулась із заявою про забезпечення позову у вказаній цивільній справі, зазначаючи про те, що 13.02.2026 після ухвалення судом рішення, у справу вступила новий представник відповідача-позивача, який здійснює ознайомлення із матеріалами справи, що на думку заявника, може свідчити про намір ОСОБА_3 здійснити апеляційне оскарження судового рішення у даній справі. З огляду на перебіг подій та поведінку відповідача-позивача, на думку заявника, існують обґрунтовані підстави вважати, що до набрання рішенням законної сили ОСОБА_3 може вчиняти дії, спрямовані на відчуження (продаж/дарування) або обтяження спірної квартири на користь третіх осіб з метою унеможливлення або істотного ускладнення подальшого виконання рішення суду. Зазначила, що ОСОБА_3 фактично не проживає на території України, не має в Україні офіційних доходів та іншого майна, достатнього для виконання рішення суду, сума стягнення є значною, заявник не має фактичного доступу та контролю за станом спірної квартири. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, оскільки у разі відчуження чи обтяження квартири ОСОБА_1 доведеться ініціювати додаткові судові спори щодо оскарження/скасування відповідних реєстраційних дій та правочинів, що суперечить меті ефективного судового захисту. Відтак просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , у межах предмету спору: - державну реєстрацію переходу права власності (відчуження в будь-який спосіб, у тому числі за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, тощо); державну реєстрацію права власності за іншою особою; державну реєстрацію поділу/об'єднання, виділу частки, зміни складу співвласників» держану реєстрацію іпотеки та інших обтяжень, що виникають з волевиявлення власника/сторін правочину, крім реєстраційних дій, необхідних для виконання ухвали суду про забезпечення позову (внесення/реєстрація заборони накладеної судом). Визначити строк дії заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у справі №607/24945/24 (або до скасування/зміни заходів забезпечення позову у встановленому законом порядку). Заходи зустрічного забезпечення заявник просить не застосовувати.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі,відповідно до вимогст.153 ч.1 ЦПК України.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.п. 2 ч. 1ст.150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, у п. 9 даної Постанови Верховний Суд зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.
Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен переконатися у тому, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову прийшов до наступних висновків.
Як уже зазначав суд, Тернопільським міськрайонним судом розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Компанія управління активами «Національний резерв» до ОСОБА_4 про визнання недійсним пункту договору купівлі-продажу квартири в частині віднесення коштів до спільної сумісної власності подружжя, у якій 20.01.2026 ухвалено судове рішення.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд вважає, що заявником ОСОБА_1 не надано та не наведено доказів у поданій нею заяві про забезпечення позову, які б підтверджували існування реальної загрози не виконання чи утруднення виконання рішення суду у даній справі, у тому числі реальні наміри відповідача-позивача ОСОБА_3 здійснити відчуження належного йому майна, з метою уникнення виконання даного судового рішення . При цьому, суд не приймає до уваги доводи заявника, що такими обставинами є не проживання в Україні відповідача-позивача, значної суми стягнення, відсутність доходів та контролю заявника щодо спірної квартири. Не вважає суд такими обставини й те, що представник ОСОБА_3 здійснює ознайомлення із матеріалами справи та має намір оскаржити судове рішення, оскільки таке право йому надано цивільно-процесуальним законом. Також, суд вважає, що заявником у поданій нею заяві не наведено доказів, які б свідчили, що не вжиття заходів забезпечення позову зробить не можливим виконання у майбутньому судового рішення, після набрання ним законної сили.
Верховний Суд у своїй постанові від 20.05.2020 у справі №640/13156/18 зазначив, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №911/949/20).
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 , слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 151-154, 261, 352-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовуу цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Компанія управління активами «Національний резерв» до ОСОБА_4 про визнання недійсним пункту договору купівлі-продажу квартири в частині віднесення коштів до спільної сумісної власності, відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадлцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу складено 24.02.2026 року.
Головуючий суддя В. В. Ромазан