Справа № 594/741/25
Провадження № 1-кс/594/19/2026
24 лютого 2026 року
Слідчий суддя Борщівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання начальника СВ ВП №1 (м.Борщів) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за № 12024211120000227, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Начальник СВ ВП № 1 (м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , вказавши, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному носінні, зберіганні та придбанні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу. З метою уникнення кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. 16.02.2026 винесено постанову про оголошення ОСОБА_5 в міжнародний розшук у кримінальному провадженні № 12024211120000227 від 27.10.2024 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просять його задовольнити.
Підозрюваний в судове засідання не прибув.
Вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення слідчого та прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчими СВ ВП №1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024211120000227 від 27.10.2024 за ч.1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 проходить військову службу на посаді розвідувальника-кулеметника відділення інженерної розвідки інженерно-водолазного взводу 2 понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з вимогами додатку №1 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року №2471-XІІ «Про право власності на окремі види майна» зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси не може перебувати у власності громадян.
Відповідно до ч.2 ст.178 ЦК України, види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Частина 1 ст. 263 КК України встановлює кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Враховуючи те, що спеціального закону, який регулює порядок придбання, зберігання та носіння зброї, вибухових припасів та вибухових речовин немає, дозвіл на володіння об'єктами, які обмежені в цивільному обороті, на законних підставах, фізичним особам - загального статусу, виданий бути не може.
Разом з тим, ОСОБА_5 у порушення вимог вказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням з вогнепальною зброєю, вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання за наступних обставин.
Так, в кінці вересня 2024 року, ОСОБА_5 , перебуваючи в Донецькій області більш точно дату, час та місце, досудовим розслідуванням не встановлено, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, діючи умисно, незаконно придбав у невстановленої слідством особи, короткоствольну, гладкоствольну, вогнепальну зброю, а саме пістолет виготовлений шляхом переробки саморобним способом (демонтована втулка, яка перекриває ствол у передній частині та заглушений газовідвідний отвір) шумового (сигнального) пістолета виробництва «Blow» (Туреччина) моделі «ТR92», калібру 9 мм Р.А.К., із серійним номером « НОМЕР_2 ». Придбаний пістолет ОСОБА_5 в кінці вересня 2024 року перевіз в господарство за місцем проживання в АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до 27 жовтня 2024 року.
27 жовтня 2024 року ОСОБА_5 , незаконно зберігаючи пістолет виготовлений шляхом переробки саморобним способом шумового (сигнального) пістолета виробництва «Blow» (Туреччина) моделі «ТR92», калібру 9 мм Р.А.К., із серійним номером « НОМЕР_2 », перевозив його автомобілем марки «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_3 по вулиці Лисенка м.Борщів Чортківського району Тернопільської області, де був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 (м.Борщів) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільської області.
27.10.2024 року під час проведення огляду місця події працівниками ВП № 1 (м.Борщів) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільської області у ОСОБА_5 вилучено короткоствольну, гладкоствольну, вогнепальну зброю, а саме пістолет виготовлений шляхом переробки саморобним способом (демонтована втулка, яка перекриває ствол у передній частині та заглушений газовідвідний отвір) шумового (сигнального) пістолета виробництва «Blow» (Туреччина) моделі «ТR92», калібру 9 мм Р.А.К., із серійним номером « НОМЕР_2 », який придатний до стрільби.
31 жовтня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
04.04.2025 ураховуючи те, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 невстановлене, на підставі ст.ст. 41, 110, 281 КПК України винесено постанову про оголошення в розшук ОСОБА_5 і станом на даний час його місцезнаходження не встановлено.
Проведеними працівниками СКП ВП №1 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області заходами, пов'язаними із розшуком підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що останній самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та до несення військової служби не повернувся. За місцем проживання в АДРЕСА_1 ОСОБА_5 відсутній. Згідно показів родичів та сусідів ОСОБА_5 встановлено, що останній незаконно перетнув державний кордон України та на даний час перебуває за межами України.
Також встановлено, що інформація щодо розшуку підозрюваного ОСОБА_5 розміщена на офіційному веб-порталі МВС України та внесена в обліки Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України 08.04.2025 р.
Постановою начальника СВ ВП №1 (м.Борщів) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 16.02.2026 ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.
Положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, законодавцем передбачено можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявності декількох обставин, які одна від одної не залежать.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 перетнув державний кордон України.
Таким чином, слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та перебуває за межами території України, його оголошено в міжнародний розшук, а тому у сторони обвинувачення наявне право на звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
Крім того, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження..
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів в тому, що особа, можливо, вчинила злочин і підтверджується долученими до матеріалів клопотання матеріалами, що містяться, у їх сукупності, а саме: протоколами огляду місця події, протоколами допиту потерпілих та свідків, протоколом обшуку, висновками судових експертиз, протоколом впізнання.
Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_5 , намагаючись уникнути відповідальності за вчинення тяжкого злочину, переховується від органів досудового розслідування та суду, не буде з'являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, належним чином виконувати процесуальні рішення у даному кримінальному провадженні може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_5 під вартою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний виїхав та перебуває за межами території України, фактично вже переховується від слідства, з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, відтак слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішуються, оскільки підлягають дослідженню та оцінці при подальшому проведенні досудового розслідування і під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,131,177-178,187-188,193,309,395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Данківці Хотинського району Чернівецької області, жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1