Справа №466/792/26
Провадження №3/466/636/26
24 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Федорів О.П., дослідивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 (номер будинку не присвоєно),
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідного виховання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стало причиною того, що 28 січня 2026 року близько 09:00 год за адресою: м. Львів, вул. Орлика, ос, через неналежний контроль за кількістю прийнятих лікарських препаратів, дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала отруєння, що призвело до госпіталізації, чим порушив вимоги статті 8 Закону України «Про охорону дитинства».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчиненні правопорушення визнав. Пояснив, що ліки не знаходились у легкодоступному місці, але донька, якій тринадцять років, знала, де вони зберігаються. Взяла «Но-шпу» для втамування болю живота і випила кілька таблеток. Коли це зробила і відчула, що погано себе почуває, сказала йому, оскільки він був удома. Після очищення шлунка, одразу ж поїхали у лікарню для уникнення наслідків інтоксикації. Зараз він придбав спеціальний медичний сейф, який закривається на ключ задля унеможливлення доступу дітей до медичних препаратів та фото якого просить долучити до матеріалів справи. Просив суворо його не карати, адже він виконує свої батьківські обов'язки добре та сумлінно, з донькою проводять бесіди та вона добре розуміє наслідки своїх дій.
Згідно з вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він, як батько, ухилився від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення виховання своєї неповнолітньої дитини. Вказане доведено протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №990437 від 02 лютого 2026 року, поясненнями ОСОБА_1 .
Ураховуючи особу порушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративного правопорушення, відсутність обставин що обтяжують відповідальність, при цьому обставиною, що пом'якшує відповідальність визнаю щире розкаяння, висновую, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп. в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.П. Федорів