Справа № 693/1052/25
Провадження № 2/466/557/26
30 січня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючої - судді Торської І.В.,
секретаря с/з Вонсович Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
на підставі ухвали Жашківського районного суду Черкаської області від 31 липня 2025 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скеровано до Шевченківського районного суду м.Львова для розгляду за підсудністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.08.2025 року визначено головуючу суддю Торську І.В.
29 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №217536828 від 10.02.2021 у розмірі 45 351,75 грн., судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 10 лютого 2021 між ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №217536828 на суму 12 750,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV6S4Q4. Саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отриманого листа на електронну пошту та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між відповідачем та Первісним кредитором не був би укладеним. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові виконав у повному обсязі, перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 12 750,00 грн. 10.02.2021 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТаліонПлюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги №129 від 13.04.2021. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, а також підписали Реєстр прав вимоги №9 від 30.05.2023. 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 45 351,75 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені в реєстрі боржників №б/н від 04.06.2025 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу 3. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 29.07.2025 за Кредитним договором становить 45 351,75 грн., яка складається з : 12 750,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 32 601,75 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. У зв'язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
16.09.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Яресько Т.В. надійшов відзив на позовну заяву. Відзив вмотивований тим, що відповідачка визнає наявну заборгованість перед позивачем, але виключно в межах тих умов, які були узгоджені з первісним кредитором - загальний розмір заборгованості становить 15 427, 00 грн., що складається з 12 750,00 грн. за тілом кредиту, 2 677, 00 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом в межах строку кредитування. Водночас, відповідачка не визнає позовних вимог, оскільки вважає, що Позивач не має належних правових підстав для звернення до суду з даним позовом, а саме: станом на 28.11.2018 року - дату укладення Договору факторингу №28/1118 01 - між первісним кредитором та Відповідачем не існувало жодних правовідносин, а отже і не існувало кредитного договору (10.02.2021 року відповідачем було укладено Кредитний договір) з Первісним кредитором, з якого могло би виникнути право вимоги. Таким чином, первісний кредитор на момент укладення договору факторингу не мав статусу кредитора Відповідача, що свідчить про відсутність на той час будь-якого права вимоги, здатного до відступлення. Також зазначає про те, що у зв'язку з відсутністю належних доказів оплати ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (платіжних інструкцій про перерахування коштів) на рахунок ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відсутні підстави констатувати, що за вказаним Договором факторингу від 28.11.2018 року №28/1118-01 такий перехід відбувся, зокрема й у частині права вимоги до відповідачки. А отже, і всі наступні відступлення прав вимоги відбутися не могли. Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, завищеними та такими, що не відповідають фактичним трудовим витратам представника. У зв'язку з вищенаведеним просить суд в позові ТзОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 відмовити, стягнути з позивача на користь відповідачки судові витрати пов'язані з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
23.09.2025 року представниця позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - адвокат Хлопкова М.С. через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив, яка мотивована тим, що позивачем обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним кредитним договором, тому позовні вимоги є законними та безперечними, а відповідачка намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.
17 вересня 2025 року ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Яресько Т.В. про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
У судове засідання представниця позивача ТОВ «Юніт Капітал» не з'явилася, однак у позовній заяві просила у разі її неявки в судове засідання, провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
В судовому засіданні представник відповідачки щодо позовних вимог заперечив з підстав та мотивів викладених у відзиві та поясненнях наданих у суді.
У зв'язку з неявкою учасників справи 30.01.2026, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що 10.02.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №217536828 на суму 12 750,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема, відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику (Додаток № 4), які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідачка заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток № 5).
Відповідачка підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV6S4Q4, чим надала згоду на пропозицію Первісного кредитора щодо укладення Кредитного договору.
Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
З правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» вбачається, що такі визначають порядок і умови надання кредитодавцем грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Кредитодавцем і Клієнтом. Ці Правила є пропозицією укласти Електронний договір в розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», розроблені відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронний документа та електронний документообіг», Положення про визначення умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійних умов), затверджених Постановою Правління Національного банку України від 30.03.2021 №27 та інших нормативно-правових актів щодо регулювання ринків фінансових послуг. Правила розміщені кредитодавцем на Сайті Кредитодавця, а також с доступними для ознайомлення в Інформаційно-телекомунікаційній системі при подачі Заявки.
З договору кредитної лінії №127536828 від 10.02.2021 вбачається, що такий укладено між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 . Відповідно до кредитного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 12 750,00 грн. строком на 30 днів. За користування кредитом відповідачка зобов'язана сплати проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2. Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 255,50 % річних, що становить 0,70 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного для після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 510,77 % річних, що становить 1,40 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
Із заявки на отримання грошових коштів в кредит від 10.02.2021, вбачається, що така містить загальну інформацію про кредит, персональні дані позичальника, також вказано номер банківської картки ОСОБА_1 .
Згідно з платіжним дорученням №а6175471-7021-4fa0-823a-eba7482835da від 10.02.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачці ОСОБА_1 12 750,00 грн.
З виписки з особового рахунку за кредитним договором №217536828 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 25.06.2025 складає 45 351,75 грн., що включає: прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 12 750,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 32 601,75 грн.
Згідно з договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов'язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за плату на умовах, визначених договором. А саме, згідно п.1.3. - в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Додатковою угодою №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яку укладено 28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 Договору в наступний редакції: «8.2. строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений в п. 8.1 та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором».
Додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яку укладено 31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2021 року.
Додатковою угодою №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яку укладено 31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Згідно з витягом з реєстру прав вимог №129 від 13.04.2021, сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №217536828 становить 28 636,50 грн., з яких: 12 750,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 15 886,50 грн. сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до розрахунку заборгованості по договору №217536828 від 10.02.2021 виготовленого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», заборгованість ОСОБА_1 за період 10.02.2021-13.04.2021 становить 28 636,50 грн., з яких: 12 750,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 15 886,50 грн. сума заборгованості за відсотками.
Згідно з договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язалося відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених договором, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 8.2 Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 визначено строк дії цього Договору до 04 серпня 2021 року та який відповідно до додаткових угод №2 від 03.08.2021 року, №3 від 30.12.2022 року, строк дії якого продовжено до 30.12.2024 року.
Згідно з витягом з реєстру прав вимог №9 від 30.05.2023, сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №217536828 становить 45 351,75 грн., з яких: 12 750,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 32 601,75 грн. сума заборгованості за відсотками.
З розрахунку заборгованості по договору №217536828 від 10.02.2021, виготовленого ТОВ «Таліон Плюс», слідує, що заборгованість ОСОБА_1 за період 13.04.2021-30.05.2021 становить 45 351,75 грн., з яких: 12 750,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 32 601,75 грн. сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступити ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання ( суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
Згідно з витягом з боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №217536828 становить 45 351,75 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло реєстр боржників в кількості 13 254, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і ТОВ «Юніт Капітал» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей; загальна сума заборгованості складає 436 087 297,67 грн.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
При цьому, в ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Як регламентовано ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Договори, укладені між сторонами в електронній формі, мають силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 20.06.2022 року у справі № 757/40396/20, від 04.12.2023 року у справі № 212/10457/21.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що наведений вище кредитний договір з відповідачкою підписаний останньою електронним підписом, наявність якого разом з підписом та електронним підписом позикодавця підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що відповідач всі умови договору цілком зрозумів та підтвердив те, що їх сторони діяли свідомо, були вільні в його укладенні, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Будь-які докази протиправності дій третіх осіб щодо відповідачки, які стосуються підписання кредитного договору, у матеріалах справи відсутні.
Оскільки зазначений вище договір, який підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, суд дійшов висновку про те, що між первісним кредитором та відповідачкою виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Що стосується відступлення права грошової вимоги до відповідачки, відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №129 від 13.04.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) слід зазначити наступне.
Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання),
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Даних правових висновків дійшов КЦС Верховного Суду в постанові від 07.01.2026 у справі №727/2790/25.
На підставі наведених положень, а також враховуючи досліджені судом докази на підтвердження відступлення права вимоги за договорами, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги до відповідачки за зазначеними вище Договорами факторингу відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Щодо обгрунтованості заявленої позивачем суми заборгованості, суд зазначає наступне.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п.1.1. договору товариство зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 12 750 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. або п.1.5. цього договору.
Так, згідно п.1.2. кредитного договору вбачається, що кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником.
Відповідно до п.1.3. договору на період строку, визначеного п.1.2. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.2. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процента ставка в розмірі 1,40 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Відповідно до п.1.5. договору позичальник зобов'язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно п.1.3. цього договору не пізніше строку вказаного в п.1.2. цього договору.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нарахувати позичальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення але не більше 15 % від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) не може перевищувати половину суми Кредиту.
Відповідно до п.4.3. договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.7.2. цього договору, є процентами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням від 10.02.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано відповідачці кредитні кошти в розмірі 12750 грн.
Відповідно до розрахунків заборгованості за період з 10.02.2021 по 09.06.2021 р.р. позивачем нараховано 32 601,75 грн. відсотків за користування кредитними коштами, які не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки нараховані поза межами строків, визначених умовами кредитного договору.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідачки по тілу кредиту становить 12 750,00 грн. Ця заборгованість підлягає стягненню з відповідачки.
Позивачем визначено розмір відсотків в сумі 32 601,75 грн., однак суд не може погодитися з таким розрахунком, оскільки строк кредитування визначено тривалістю 30 днів, відсоткова ставка складає 0,70 % в день, отже розмір відсотків за строк кредитування складає 2 677,50 грн. за період з 10.02.2021 по 12.03.2021 р.р.
Саме таку суму відсотків слід стягнути з відповідачки.
Щодо змісту п. 4.3 кредитного договору, згідно якого сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18 зазначила, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.
Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).
Санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань (пункт 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).
За неповернення кредитних коштів після закінчення строку, на який вони були видані, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №217536828 від 10.02.2021 в розмірі 15 427,50 грн.
З огляду на викладене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для задоволення позовних вимог частково.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому із відповідачки в користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із заявлених вимог на загальну суму 45 351,75 грн., задоволенню підлягає сума 15 427,50 грн., що становить 34,02% заявленої суми, отже з відповідачки на користь позивача стягненню підлягає 824,10 грн. судового збору.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025, Договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, додаткова угода №25770527874 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025.
Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 7 000 грн.
Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи.
Керуючись ст. ст.2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №217536828 від 10.02.2021 р. у розмірі - 15 427,50 (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень 50 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 824,10 (вісімсот двадцять чотири гривні 10 коп.) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 4 000 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4а, оф. 10, НОМЕР_2 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. В. Торська