Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/5171/20
Провадження № 1-кп/644/528/26
24 лютого 2026 р. м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202020530001075 від 21.05.2020, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який до затримання був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,
У провадженні суду перебувають матеріали вищевказаного кримінального провадження за обвинувальним актом щодо ОСОБА_6 .
В судовому засіданні 24.02.2026 прокурор заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підставі викладеного, прокурор просить продовжити щодо обвинуваченого строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб без визначення розміру застави.
Захисник обвинуваченого не заперечував проти задоволення вказаного клопотання, оскільки такою є позиція обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення вищевказаного клопотання.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження стосовно клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 28.01.2026 було продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.03.2026 з визначенням розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Згідно з положеннями ч. 1-3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Враховуючи неможливість до спливу строку раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними вище нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження у суді першої інстанції, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом. Внаслідок цього, суд на цій стадії провадження не може робити висновків про обґрунтованість обвинувачення, однак суд може оцінити характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З обвинувального акту видно, що ОСОБА_6 обвинувачується у замаху на вчинення особливо тяжкого злочину - умисного вбивства двох осіб, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Суд також враховує необхідність уникнення ризиків стосовно обвинуваченого, визначених в п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, про можливість обвинуваченого переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним за вчинене кримінальне правопорушення. Крім того, про наявність вказаного ризику свідчить те, що обвинувачений немає міцних соціальних зв'язків, зокрема до дня його затримання був неодруженим, не мав на утриманні дітей.
Крім того, суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на можливість обвинуваченого вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки перебуваючи поза межами установи тримання під вартою ОСОБА_6 може вчинити спробу доведення до кінця того злочину, у замаху на вчинення якого він обвинувачується.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що обставини з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу суттєво не змінились, а вищевказані ризики за п. 1, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України не зменшилися, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому. У зв'язку із цим, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Суд враховує стан здоров'я обвинуваченого, який за висновком судово-психіатричної експертизи страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної, проте відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Разом з тим, такий стан здоров'я обвинуваченого не є достатньою підставою для обрання йому більш м'якого запобіжного заходу.
Суд також враховує, що ОСОБА_6 перебуває під вартою з 27.05.2020, тобто протягом тривалого строку. Разом з тим, у цій справі суд першої інстанції двічі ухвалював стосовно ОСОБА_6 обвинувальні вироки з призначенням покарання у виді позбавлення волі, проте вироки були скасовані з певних процесуальних підстав судами вищих інстанцій. Отже, такий тривалий строк перебування обвинуваченого під вартою є виправданим з точки зору дійсної необхідності захисту суспільних інтересів, яка, незважаючи на презумпцію невинуватості, в даному випадку має переважне значення порівняно з вимогою поваги до свободи особистості відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З одного боку, суд враховує тяжкість та характер правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та наявність стосовно нього ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Суд також враховує, що пункт 1 ч. 4 ст. 183 КПК України надає суду право не визначати обвинуваченому розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства стосовно двох людей.
З іншого боку суд зазначає, що ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання, має інвалідність ІІ групи та перебуває під вартою протягом тривалого строку з 27.05.2020.
З урахуванням викладеного, необхідно визначити обвинуваченому розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу у сумі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 299520 гривень, у разі внесення якої, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Визначення обвинуваченому більш високого розміру застави буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 194, 331, 369, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 квітня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту постановлення ухвали, тобто з 24 лютого 2026 року.
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у сумі 90 (дев'яносто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 299520 гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави (реквізити для сплати застави - отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно з ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова, № справи, за ОСОБА_6 , ПІБ платника застави).
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки, які діятимуть протягом двох місяців з дня внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
3) не відлучатися з міста Харкова без дозволу суду;
4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє протягом шістдесяти днів, тобто до 24 квітня 2026 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Судді ОСОБА_9
ОСОБА_10
ОСОБА_11