Справа № 643/3486/26
Провадження № 2/643/4328/26
25.02.2026
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Олійник О.О. розглянув цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23 лютого 2026 року представник АТ «Акцент-Банк» - Шкапенко О.В. звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.11.2023 року у розмірі 38 510,43 гривень, а також судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.
Так, до відкриття провадження у справі, судом, з метою визначення підсудності справи, 25.02.2026 року був направлений запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідь на даний запит була отримана суддею 25.02.2026.
Так, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2382615 від 25.02.2026 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим не значиться.
Разом з цим, згідно відповіді № 2382691 від 25.02.2026 року щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито/серія (за наявності) та номер паспорта знято з обліку, у зв'язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
Суд, дослідивши матеріали вважає, що провадження по справі не може бути відкритим на підставі наступного.
На момент звернення позивача до суду у лютому 2026 року, відповідач помер.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Зі змісту ст. 25 ЦПК України вбачається, що цивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати права і обов'язки) припиняється у момент її смерті.
Згідно із ч. 1 ст. 55 ЦПК України - у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходить усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак, лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) міститься висновок, що: "якщо позов пред'явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред'явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі".
Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства (пункти 35, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 473/1433/18, провадження № 14-35цс20).
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити лише у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16.
Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 274/1484/17 (провадження № 61-17155св20).
Суд зазначає, що на момент звернення із позовом до суду, відповідач у справі має бути живим та відповідно повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. У іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У даному випадку позивач не позбавлений права на судовий захист шляхом пред'явлення позову до можливих спадкоємців відповідача з правовідносин щодо спадкування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 186,352-353 ЦПК України,
У відкритті провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя - О.О. Олійник