Справа №461/1179/26
Провадження №3/461/615/26
24 лютого 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д., при секретарі Курилюк А.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173, ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
04.02.2026 року близько 23 год. 04 хв. за адресою: м. Львів, вул. Яна Жижки, 7/3, гр. ОСОБА_1 поводила себе агресивно, виражалась нецензурною лайкою, словесно ображала працівників поліції та вчинила шарпанину.
Крім того, 04.02.2026 року близько 23 год. 04 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 в присутності свого малолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно висловлювала образи, нецензурну лайку, вчинила шарпанину, а також, виганяла з дому свою малолітню онуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає разом з нею, чим завдала шкоду психологічному здоров'ю дитині - ОСОБА_2 .
Вона же, 04.02.2026 року близько 23 год. 04 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї малолітньої онуки ОСОБА_3 12.05.2014 року психологічне, економічне та фізичне насильство, а саме: ображала, виражалась нецензурною лайкою, штовхала та виганяла з дому, чим завдала шкоди її психічному та фізичному здоров'ю.
Постановою суду від 16.02.2026 року адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173, ч.2 ст. 173-2 КУпАП були об'єднані в одне провадження. Присвоєно об'єднаній справі №461/1179/26 (провадження № 3/461/615/26).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки на мобільний номер телефону. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ч.2 ст.173-2 КУпАП встановлено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 173 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ВБА № 214143, серії ВБА №214142 та серії ВБА №214145 від 09.02.2026 року, які відповідають вимогам ст.256 КУпАП та якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушень;
-копіями свідоцтв про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 05.02.2026 року;
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 06.02.2026 року;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.02.2026 року;
- формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05.02.2026 року;
-актами органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 05.02.2026 року;
-витягами з медичної карти стаціонарного хворого;
-записами з нагрудних камер поліцейських
Аналізуючи зазначені докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 доведена повністю та в її діях наявні усі ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Санкцією ст. 173 КУпАП передбачено стягнення у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Санкцією ч.2 ст. 172-2 КУпАП передбачено стягнення у виді накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, суд приходить до переконання, що з урахуванням ч.2 ст. 36 КУпАП на неї слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч.2 ст. 172-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути 665 грн. 60 коп. судового збору.
На підставі ч.2 ст.173-2 КУпАП та керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Мироненко