Справа № 461/1421/26
Провадження № 1-кс/461/976/26
20.02.2026 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Рожанка Сколівського району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, -
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026142400000008 від 22.01.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, спрямованим на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, спільно із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, не пізніше січня 2026 року, усвідомлюючи можливості незаконного збагачення внаслідок задоволення попиту на незаконний перетин кордону України громадян України чоловічої статі віком від 23 до 60 років, які не мають права на безперешкодний виїзд за межі України, здійснював пошук вказаних осіб, з корисливих мотивів та вчинив злочин за наступних обставин.
Так, починаючи із грудня 2025 року, з метою працевлаштування поза межами України на період військової агресії російської федерації проти України, у ОСОБА_7 виник намір попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони та обмеження перетнути державний кордон та виїхати до Республіки Польща.
З цією метою, 14.01.2026 близько 17.00 год. ОСОБА_7 за допомогою свого мобільного телефону НОМЕР_1 зв'язався із ОСОБА_4 по номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , що належить останньому, який він отримав в колі спільних знайомих, та в ході телефонної розмови запитав ОСОБА_4 щодо можливості перетину державного кордону України, під час дії воєнного стану на території України, до країн Європейського Союзу у власних цілях. В ході розмови ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 зустрітись особисто для обговорення всіх деталей, узгодивши зустріч 17.01.2026 на АЗС «WOG», що на проспекті Чорновола, 10 в м. Львові, поблизу торгового центру «Ашан».
Під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 17.01.2025 в обумовлений час та місці на АЗС «WOG», що на проспекті Чорновола, 10 в м. Львові, ОСОБА_4 , реалізуючи свій спільний з невстановленими особами злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення повідомив ОСОБА_7 про можливість виготовлення двох видів документів для безперешкодного виїзду за кордон, зокрема документів про наявність 3 групи інвалідності та документів про працевлаштування інженером - експедитором, який супроводжує товар на вантажному автомобілі, оцінивши вартість таких послуг від 12000 до 15000 доларів США в залежності від терміновості та обставин, наголосивши, що виготовлення документів про наявність 3 групи інвалідності займе 3-4 місяці, а інженера-експедитора - 1 місяць.
В подальшому, ОСОБА_7 , повідомивши правоохоронні органи про злочинну діяльність ОСОБА_4 діяв під їх контролем, та під час особистих зустрічей ОСОБА_4 та ОСОБА_7 04.02.2026 о 18:30 год. за адресою: м. Львів, вул. Ляйнберга та 05.02.2026 о 09:00 год. за адресою: м. Львів, вул. Котлярська, та обговорення запропонованих раніше варіантів виїзду за кордон останні остаточно узгодили запропонований раніше ОСОБА_4 варіант незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_7 пов'язаний із виготовленням документів про працевлаштування інженером - експедитором, який супроводжує товар на вантажному автомобілі. Також, під час вказаних зустрічей ОСОБА_4 повідомив, що вказана послуга буде коштувати загалом 15000 доларів США, з яких 70 %, тобто 10500 доларів США, необхідно надати йому, як завдаток, щоб розпочати процес виготовлення документів, на що ОСОБА_7 погодився.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 10.02.2026 о 12.26 год. зі свого мобільного телефону з номеру НОМЕР_2 надіслав через месенджер «Telegram» ОСОБА_7 на мобільний номер НОМЕР_1 повідомлення, в якому зазначив, що для оформлення ОСОБА_7 на вищевказану роботу, йому необхідно надати копії свого паспорту громадянина України, документа про освіту, приписного посвідчення, фотокартку розміром 3х4, ідентифікаційного коду та військово-облікового документу.
В подальшому, на виконання вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 10.02.2026 о 18.30 год., перебуваючи у попередньо узгодженому місці у м. Львові по вул. Ляйнебрга, поблизу будинку № 5 (за місцем проживання ОСОБА_4 ) передав останньому копії зазначених вище документів.
Надалі, 17.02.2026 о 20:10 год., ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_4 приїхав на вул. Ляйнберга у м. Львові де при особистій зустрічі ОСОБА_4 вказав, що процес працевлаштування та оформлення документів розпочатий він очікує сплати ОСОБА_7 обумовленого завдатку в сумі 10500 доларів США.
В подальшому, 18.02.2026 о 13.30 год., реалізуючи спільний з невстановленими на даний час особами злочинний умисел, ОСОБА_4 надіслав через месенджер «Telegram» ОСОБА_7 на мобільний номер НОМЕР_1 повідомлення в якому спитав, чи має ОСОБА_7 на руках домовлену суму грошових коштів та коли зможу зустрітися з ним для їх передачі, як завдатку за працевлаштування інженером-експедитором, на що ОСОБА_7 відповів, що отримає грошові кошти 19.02.2026 у першій половині дня, після чого додатково повідомить ОСОБА_4 .
Надалі, 19.02.2026 о 10:48 год., ОСОБА_7 зателефонував зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 через месенджер «Telegram» до ОСОБА_4 та повідомив, що готовий з ним зустрітись і має при собі грошові кошти в сумі 10500 доларів США, яку попередньо було обумовлено, як завдаток.
Цього ж дня, близько 12.00 год., ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел з невстановленими на даний час особами, зустрівся із ОСОБА_7 по вул. Балабана у м. Львові, та сівши до нього в автомобіль JEEP д.н.з. НОМЕР_3 , вказав під'їхати до будинку 32 по вул. Шпитальна у м. Львові до жінки, з якою останній попередньо домовився для перевірки грошових купюр, де на заднє сидіння сіла ОСОБА_8 , котра не була обізнана зі злочинними діями ОСОБА_4 .
В подальшому, ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог ст. 68 Конституції України, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими на даний час особами, реалізовуючи спільний з невстановленими на даний час особами умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 19.02.2026 о 12:11 год., перебуваючи на передньому пасажирському сидінні в салоні JEEP д.н.з. НОМЕР_3 неподалік будинку 32 по вул. Шпитальна у м. Львові, одержав від ОСОБА_7 через ОСОБА_8 для себе та інших невстановлених на даний час осіб грошові кошти в сумі 10500 доларів США, що згідно курсу НБУ від 19.02.2026 становить 454566 гривень, за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, сприяння порадами (щодо місця та деталей перетину державного кордону), надання засобів (документів як інженера - експедитора, який супроводжує товар на вантажному автомобілі, що надають право на перетин державного кордону особі призовного віку під час дії воєнного стану) та усуненням невстановленими на даний час особами перешкод для незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України під час дії воєнного стану з метою виїзду за межі України.
Одразу, ж після цього протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена через його затримання працівниками правоохоронних органів, а одержані ним від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 10500 доларів США, виявлені та вилучені.
Слідчий зазначив, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засідання клопотання підтримав, просив суд задовільнити його в повному обсязі.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували. Захисник зазначив, що повідомлена ОСОБА_4 , підозра є «декларативною» та не підтверджується належними та допустимими доказами. Вказав, що органом досудового розслідування не встановлено, яке відношення та яку роль викоунвав ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Просив слідчого суддю врахувати молодий вік підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв'язків. Наголосив, що підозрюваний не має у власності нерухомого майна. З урахуванням вищевикладеного, просив визначити ОСОБА_4 розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у меншому, ніж зазначено у клопотанні, розмірі.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання частково, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026142400000008 від 22.01.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
19.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- протоколами допитів свідка ОСОБА_7 від 27.01.2026, 18.02.2026 та 19.02.2026;
- протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових та імітаційних засобів від 19.02.2026;
- протоколом огляду місця події від 19.02.2026;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 19.02.2026;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що у разі доведення вини ОСОБА_4 може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до дев'яти років, без альтернативи призначення більш м'якого покарання, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків та на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує таке:
- зібрані під час досудового розслідування докази підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан здоров'я підозрюваного. дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про те, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному та обмеження його конституційних прав у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини..
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Щодо розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Злочин інкримінований підозрюваному передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, який неодружений, є особою молодого віку, не має у власності нерухомого майна, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального становища підозрюваного, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на незаконне переправлення осіб призовного віку чоловічої статі у період дії воєнного стану під час загальної мобілізації через державний кордон за межі України, що підриває обороноздатність України.
Крім того, у частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов'язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Такі обов'язки обумовлюються доведеністю існування ризиків та за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 будуть здатними запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя вважає, що покладення обов'язку у вигляді утримуватись від спілкування зі свідками без зазначення конкретних таких осіб, буде стосуватись невизначеного кола осіб, щодо яких у сторін кримінального провадження можуть бути різні підходи тлумачення. При цьому, порушення такого обов'язку матиме серйозні наслідки для підозрюваного - від звернення в дохід держави суми внесеної ним застави до зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Відсутність чітко встановленого кола осіб (їх ідентифікаційних ознак) може призвести до надмірного обмеження прав підозрюваного, оскільки він може несвідомо порушити цю вимогу, не маючи чіткого розуміння меж встановленого обмеження, а також створити ризики для ефективного захисту прав та інтересів останнього.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого, - задоволити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб, тобто до 18 квітня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн., та у разі внесення застави покласти на підозрюваного строком на 60 діб наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
-не відлучатися з міста Львова Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42026142400000008 від 22.01.2025;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В решті вимог клопотання відмовити.
Повний текст ухвали проголошено 24 лютого 2026 року о 16 год. 30 хв.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1