ЄУН: 336/10974/25
Провадження №: 3/336/85/2026
25 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Худіної О.О., при секретарі Дорошенко К.В., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Титаренко О.Є., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
11.11.2025 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 494796 від 26.10.2025 - 26.10.2025 о 16-32 у м. Запоріжжі, вул. Волоколамська, 220, водій автомобіля NISSAN SENTRA, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Порушення координації рухів тіла. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки ТЗ з використанням спеціального технічного приладу DRAGER ALCOTEST та у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився на місці зупинки. Від керування відсторонений, про повторність попереджений. Автомобіль залишено на місці зупинки без порушень ПДР. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що 26.10.2025 він у зв'язку з перебуванням у стані алкогольного сп'яніння попросив малознайомого чоловіка за винагороду у розмірі 300 гривень, перегнати автомобіль NISSAN SENTRA, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить його падчерці за іншою адресою. Він перебував в автомобілі у якості пасажира. Коли вони приїхали за адресою мешкання його колишньої дружини, він заплатив водію 300 гривень, після чого останній пішов. За адресою АДРЕСА_1 у нього сталася сварка між ним, колишньою дружиною та сином. В результаті сварки, син спричинив йому тілесні ушкодження. По приїзду робітників поліції, він пояснював останнім, що потребує медичної допомоги та просив викликати швидку. Робітники поліції пропонували йому пройти огляд на стан сп'янінні, він не заперечував, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, факт керування у цьому стані автомобілем заперечив, та пояснив, що за кермом була інша людина. Не зважаючи на це, робітники поліції склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні адвокат Титаренко О.Є. просила закрити провадження у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні у якості свідка було опитано ОСОБА_2 , який суду пояснив, що у вихідний день жовтня 2025 року його покликав ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та за винагороду у розмірі 300 гривень, просив відвести його на вул. Волоколамську. Він сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 та відвіз його на вказану адресу. Після чого, отримав 300 гривень, та пішов додому. Що було далі він не знає. При ньому ОСОБА_1 за кермом автомобіля не перебував.
У судовому засіданні у якості свідка була викликана ОСОБА_3 , яка відмовилась від дачі пояснень.
У судовому засіданні у якості свідка був опитаний ОСОБА_4 , який суду пояснив, що особисто не бачив, чи перебував за кермом ОСОБА_1 .
У судовому засіданні була опитана інспектор ОСОБА_5 , яка суду пояснила, що по приїзду патрульної машини, ОСОБА_1 перебував на землі у стані сильного алкогольного сп'яніння. Під час дачі пояснень, останній казав, що за кермом автомобіля не перебував, постійно змінював свої пояснення. На пропозицію пройти медичний огляд відмовився.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, а також докази надані ОСОБА_1 , приходить до наступних висновків:
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є спеціальний суб'єкт - водій транспортного засобу. У даному випадку - Водій, який відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого).
На підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду надані такі докази: протокол серії ЕПР 1 №494796 від 26.10.2025 від 26.10.2025, в якому вказано, що ОСОБА_1 від підписання протоколу, а також дачі пояснень відмовився; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння… від 26.10.2025, пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , рапорт робітника поліції.
Також до матеріалів по справі про адміністративного правопорушення доданий відеозапис БК471424, БК474966, оглянуті у судовому засіданні, з яких вбачається, що по приїзду робітників поліції ОСОБА_1 перебував на землі із тілесними ушкодженнями. Також на запису зафіксований факт того, що ОСОБА_1 заявляв працівникам поліції про спричинення йому тілесних ушкоджень, необхідність виклику швидкої допомоги, не заперечував факт перебування у стані алкогольного сп'яніння, а також категорично заперечив факт керування у такому стані автомобілем.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і беззаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена та не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.9, 247, 251-252, 256, 268, 280, 283-284, 287, 289, 291 КУпАП, суд
провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Худіна