Справа № 203/1300/26
Провадження № 1-кс/0203/1324/2026
20 лютого 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі скаргу представника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві щодо невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань
До Центрального районного суду міста Дніпра через систему «Електронний суд» надійшла вищезазначена скарга представника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України. Скарга обґрунтована тим, що 31.01.2026 до військової частини НОМЕР_1 старшим слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, було направлено відповідь, згідно якої відмовлено у внесені до ЄРДР відомостей за повідомленням військової частини від 14.11.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України солдатом ОСОБА_4 . Посилаючись на невиконання слідчим вимог ст.214 КПК України, представник військової частини просив зобов'язати Третій слідчий відділ (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, внести до ЄРДР відповідні відомості за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 14.11.2025 за вих.№4784/68/10137.
У призначене судове засідання представник скаржника та уповноважена особа Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі), ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, не з'явились.
У поданій скарзі представник військової частини просить розглянути справу без його участі.
Враховуючи подання скарги військовою частиною та необхідність виконання представниками останньої завдань в умовах оголошеного в країні військового стану, положення ст.26 КПК України, а також, що відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України неявка слідчого не перешкоджає розгляду скарги, з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд скарги по суті за відсутності представника скаржника та слідчого.
Перевіривши викладені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені в ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед інших відомостей, підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, також визначено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, заява про кримінальне правопорушення як передумова для початку досудового розслідування для внесення відомостей за такою заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинна містити виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду скарги встановлено, що Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, було направлено повідомлення від 14.11.2025 за вих.№4784/68/10137 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України військовослужбовцем вказаної військової частини ОСОБА_4 .
Зі змісту повідомлення та долучених до нього матеріалів службового розслідування вбачається, що військовою частиною повідомлялось про факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_4 , тобто вчинення дій, що підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, передбаченого КК України, зокрема кримінального правопорушення щодо самовільного залишення військової частини.
На переконання слідчого судді, відомості, повідомлені у заяві військової частині від від 14.11.2025 за вих.№4784/68/10137, формально містять ознаки кримінального правопорушення, наявність чи відсутність якого може бути встановлена лише під час проведення досудового розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що з правової норми ст. 214 КПК України та запроваджених у державі внутрішніх процедур випливає, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов'язок внесення після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відомостей за такою заявою до ЄРДР.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
При цьому згаданий обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене підтверджується імперативними положеннями ст. 214 КПК України.
Таким чином, на етапі прийняття заяви чи повідомлення про злочин, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Тобто норми КПК України не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Утвенко та Борисов проти Росії» наголосив, що «відмова національних органів влади відкрити кримінальне розслідування вказувала на невиконання державою процесуального зобов'язання щодо забезпечення ефективного розслідування. Інформація, зібрана в рамках «попередньої перевірки», не включала гарантій, які притаманні ефективному кримінальному розслідуванню. Отже, відсутність ефективного розслідування тверджень заявників складала порушення процесуального аспекту.
Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можна дійти висновку, що держава не може відмовити особі в проведенні ефективного розслідування за її заявою про кримінальне правопорушення.
Тож відомості, викладені у заяві особи, поданій у порядку ст. 214 КПК України, мають бути внесені до ЄРДР, навіть якщо попередня перевірка такої заяви вказує на очевидну відсутність ознак конкретного правопорушення, оскільки в цьому разі орган досудового розслідування приймає рішення про закриття такого провадження відповідно до статті 284 КПК України і не вправі відмовити особі з цих підстав у внесені відомостей за її заявою до ЄРДР.
З огляду на наведене, заявнику не може бути відмовлено в проведенні розслідування щодо відомостей, викладених у його заяві, оскільки в іншому разі це може свідчити про порушення державою своїх зобов'язань.
За вказаних обставин, оскільки даних щодо виконання вимог ст.214 КПК України на момент розгляду скарги органом досудового розслідування суду не надано, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість скарги та необхідність її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214,303,307,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу представника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві щодо невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, у відповідності до ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням Військової частини НОМЕР_1 від 14 листопада 2025 року за вих.№4784/68/10137 про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ОСОБА_4 , про що повідомити заявника.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1