справа № 235/1206/23
провадження № 2-ві/208/3/26
25 лютого 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі: Головуючого, судді С.М. Похвалітої, за участю секретаря судового засідання - А.Р.Золотоноші,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Заводського районного суду міста Кам'янського Подкопаєвої І.А. по цивільній справі №235/1206/23 за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах і від імені ОСОБА_2 про закриття провадження у справі та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 подала до Заводського районного суду міста Кам'янського заяву про закриття провадження у справі та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 року справу № 235/1206/23 було розподілено судді Подкопаєвій І.А.. та передано в провадження судді - 05.02.2026 року.
10.02.2026 року суддею Подкопаєвою І.А. винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано термін для усунення виявлених судом недоліків заяви 10 днів з дня отримання ухвали.
18.02.2026 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах і від імені ОСОБА_2 подала до суду заяву про відвід судді у справі № 235/1206/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 року заяву про відвід судді № 235/1206/23 було розподілено судді Гречаній В.Г. та передано - 18.02.2026 року.
19 лютого 2026 року суддею Заводського районного суду міста Кам'янського розглянуто заяву ОСОБА_3 , яка діє в інтересах і від імені ОСОБА_2 про відвід судді Подкопаєвої І.А. як головуючого судді по цивільній справі № 235/1206/23 та постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах і від імені ОСОБА_2 про відвід судді Подкопаєвої І.А. як головуючого судді по цивільній справі №235/1206/23 за заявою ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та визнання виконавчого документу таким, що не відповідає дійсності.
23 лютого 2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді у справі № 235/1206/23. Відповідно до вказаної заяви, ОСОБА_1 просила суд: визнати ухвалу судді Гречаної В.Г. від 19.02.2026 року - помилковою; призначити до розгляду її заяву від 18.02.2026 року про відвід судді.
В обґрунтування заяви зазначила, що оголошує «подвійну» недовіру судді Гречаній В.Г..
Вивчивши подану заяву про відвід, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до положень частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст.36 ЦПК України).
Окрім цього, відповідно до частини третьої статті 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 ЦПК України).
Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Суд встановив, що підставою для подання чергової (другої) заяви про відвід судді є фактична незгода ОСОБА_1 із мотивами постановленої суддею Гречаною В.Г. ухвали за результатами розгляду попередньої заяви ОСОБА_1 про відвід судді Подкопаєвої І.А. від 18.02.2026р..
Суд зазначає, що в ухвалі Заводського районного суду міста Кам'янського від 19.02.2026р. (на заяву про відвід від 18.02.2026р.) суддя повно та всебічно дослідила аргументи ОСОБА_1 , якими вона обґрунтовувала свою заяву про відвід, та надала повну та вичерпну відповідь щодо кожного з таких аргументів.
Зокрема, у вказаній ухвалі суду було вказано, що дослідивши підстави для відводу головуючого судді Подкопаєвої І.А. у справі № 235/1206/23 суд приходить до висновку, що зміст заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, а доводи заяви не вказують про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, а лише свідчать про незгоду з прийнятим процесуальним рішенням при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху, що, з точки зору закону, не може бути підставою для відводу судді. Заяву про відвід визнано необгрунтованою та безпідставною, оскільки вона не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді та у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах і від імені ОСОБА_2 про відвід судді Подкопаєвої І.А. як головуючого судді по цивільній справі № 235/1206/23 за заявою ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та визнання виконавчого документу таким, що не відповідає дійсності, відмовлено.
Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
За змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Крім цього частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Тобто, суд зобов'язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами та протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 761/27076/19 (провадження № 61-14448 св 20) зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.
Також Верховний Суд у постанові від 12.10.2022 у справі № 345/2935/21 (провадження № № 61-2472 св 22) вказав на те, що зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду у справі 910/1873/17 від 08.05.2018).
Крім цього ЄСПЛ у рішеннях від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України» неодноразово наголошував на тому, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції.
Подана ОСОБА_1 заява про відвід судді від 23.02.2026 р. аргументована незгодою заявника із ухваленим судом процесуальним рішенням (ухвалою постановленою за результатами розгляду попередньої заяви про відвід).
У заяві про відвід від 23.02.2026р. ОСОБА_1 зазначає, що: … оголошує «подвійну» недовіру судді ОСОБА_4 та просить визнати ухвалу судді Гречаної В.Г. від 19.02.2026 року - помилковою; призначити до розгляду її заяву від 18.02.2026 року про відвід судді.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання ухвали судді Гречаної В.Г. від 19.02.2026 року - помилковою.
Суд зазначає, що суддя першої інстанції не має процесуальних повноважень переглядати, скасовувати чи давати оцінку законності рішенню іншого судді першої інстанції.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про призначення до розгляду її заяви від 18.02.2026 року про відвід судді.
Суд зазначає, що дане питання вже розглянуто судом та постановлено процесуальне рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає такі дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальним правом, а тому приходить до висновку про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Заводського районного суду міста Кам'янського Подкопаєвої І.А. по цивільній справі №235/1206/23 за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах і від імені ОСОБА_2 про закриття провадження у справі та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 12, 36, 39, 40, 44 ЦПК України, суд, -
Визнати подання ОСОБА_1 заяви про відвід судді Заводського районного суду міста Кам'янського Подкопаєвої І.А. по цивільній справі за №235/1206/23 за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах і від імені ОСОБА_2 про закриття провадження у справі та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, зловживанням її процесуальними правами та залишити її без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. М. Похваліта