Справа № 523/16747/25
Провадження №2-о/523/140/26
"22" січня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Одеська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявниця звернулася до суду із даною заявою, в якій просить встановити факт спадкоємець ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся заявниці ОСОБА_5 , яка постійно проживала в квартирі АДРЕСА_1 . Разом із бабусею у вищевказаній квартирі постійно проживали заявниця та її батьки: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (син ОСОБА_5 ) та ОСОБА_3 . Вищевказана квартира належала померлим бабусі та батьку заявниці в рівних частках. Отже, після смерті батька відкрилася спадщина на вищевказану квартиру.
Заявниця звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, проте через те, що відомості про зареєстроване місце проживання бабусі та батька заявниці не збереглися, вона не може оформити своїх спадкових прав на вищевказану квартиру. Нотаріус роз'яснила, що заявниця для встановлення того, що її батько прийняв спадщину після смерті бабусі в порядку ст. 1268 ЦК України та для оформлення права на спадщину щодо майна померлого батька, вона має право звернутися до суду з заявою для встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем. Тому ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною заявою.
Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 04.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку окремого провадження.
14.11.2025 року ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси задоволено клопотання представника заявниці та замінено заінтересовану особу Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради на Одеську міську раду.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 04.12.2025 року задоволено клопотання представника заявниці та витребувано у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Акаєвої А.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 24/2025, яка була відкрита після смерті ОСОБА_4 .
Заявниця у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутності. Повістю підтвердила обставини, вказані в заяві, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
В судовому засіданні представник заявника підтримав заявлені його клієнткою вимоги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заінтересовані особи ОСОБА_3 та представник Одеської міської ради в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися у встановленому законом порядку, заяв, клопотань чи відзиву на адресу суду не надходило.
Заслухавши представника заявниці, допитавши свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_2 вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заявниця є донькою ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та онукою ОСОБА_5 (матір'ю ОСОБА_4 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження: серії НОМЕР_1 , виданого 11.09.1990 року Відділом ЗАГС Суворовського РИК та серії НОМЕР_2 , виданого 22.03.1968 року та свідоцтвами про смерть: серії НОМЕР_3 , виданого 02.10.2009 року Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції та серії НОМЕР_4 , виданого 03.04.2025 року Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Згідно довідки (виписки з будинкової книги про склад сім'ї і прописка) № 4 від 07.07.2025 року, у квартирі АДРЕСА_1 проживали та прописані ОСОБА_4 , 1968 р.н., постійно з 28.12.1988 року; ОСОБА_3 , 1968 р.н., постійно з 23.05.2007 року та ОСОБА_2 , 1990 р.н., постійно з 23.05.2007 року.
Також, довідками ОСББ «Надія» № 5 від 07.07.2025 року та № 8 від 09.08.2025 року підтверджується, що ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_2 з 11.10.1972 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований за вказаною адресою з 28.12.1988 року по 21.04.2025 року.
Як вбачається з акту про фактичне, спільне місце проживання осіб від 11.08.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини після її смерті за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира належала їм на праві власності в рівних частинах, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 25.05.1998 року, видане Управлінням ЖКГ місьвиконкому Одеської міської ради народних депутатів.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що
ОСОБА_4 постійно проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5 і на час її смерті за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 24/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , заявниця єдина, хто звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого. ОСОБА_3 відмовилася від спадщини за законом після смерті чоловіка на користь дочки - ОСОБА_2 . При цьому, у Департаменті надання адміністративних послуг Одеської міської рада відсутні відомості про зареєстроване місця проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до 2016 року у зв'язку з тим, що житлово-експлуатаційна організація, що забезпечувала ведення картотек з питань реєстрації фізичних осіб, не передала їм відповідні картотеки.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що заявниця не може оформити право на спадщину після смерті батька, оскільки не збереглися дані, які б підтверджували факт постійного проживання батька разом із його матір'ю, як спадкодавицею частини їх спільної квартири.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як визначено положеннями до ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 315 ч.1 п.1, ч. 2 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов'язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування. Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків.
Отже, оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_4 проживав АДРЕСА_2 разом зі своєю матір?ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини (її смерті), а встановлення вказаного факту необхідно заявниці для встановлення факту того, що її батько прийняв спадщину після смерті його матері в порядку ст. 1268 ЦК України. Без доведення зазначеного факту заявниця не може реалізувати своє право на оформлення спадкових прав після смерті батька, що не може бути усунуто іншим шляхом, ніж зверненням до суду.
Враховуючи, що встановлення факту того, що спадкоємець ОСОБА_4 постійно проживав разом із спадкодавицею ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після має для заявниці юридичне значення, а в інший спосіб довести факт прийняття батьком заявниці спадщини після померлої матері неможливо, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі, суд покладає на заявницю відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Одеська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт того, що спадкоємець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 22.01.2026 року.
Суддя О.М.Боков