Ухвала від 24.02.2026 по справі 521/2400/26

Справа № 521/2400/26

Номер провадження № 2-о/521/198/26

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

24 лютого 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Ганошенко С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , інша особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник 20.02.2026 року звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Свою заяву обґрунтовує тим, що є декілька оцінок квартири, що входить до складу спадщини, а це в свою чергу не сприяє їй для реалізації права на спадщину.

Розглянувши матеріали поданої заяви та врахувавши обґрунтування, надане заявником, суд виснує наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Верховний Суд у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) сформулював висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов?язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов?язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов?язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб?єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов?язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб?єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) дійшла висновку про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.

Законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки. Дана позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18.

Відтак, у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна, однак скаржник із вимогами про рецензування звіту про оцінку майна у спосіб, визначений законом, не звертався.

Тому за даних обставин, суд вважає, що необхідно відмовити у відкритті провадження у цивільній справі, оскільки даний факт не може бути встановлено у визначений заявником спосіб. Тим більше він не є фактом, який породжує юридичні наслідки для користувачів звіту оцінювача.

Одночасно суд роз'яснює, що у разі незгоди заявника із результатами оцінки майна, існує позасудовий спосіб, а саме проведення рецензування звіту.

Керуючись ст. ст. 25, 46, 47, 55,186, 251, 253, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , інша особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Роз'яснити заявнику, що у разі незгоди заявника із результатами оцінки майна, існує позасудовий спосіб, а саме проведення рецензування звіту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ Сергій ГАНОШЕНКО

Попередній документ
134349054
Наступний документ
134349056
Інформація про рішення:
№ рішення: 134349055
№ справи: 521/2400/26
Дата рішення: 24.02.2026
Дата публікації: 27.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (24.02.2026)
Дата надходження: 20.02.2026
Предмет позову: про встановлення факту що має юридичне значення
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГАНОШЕНКО СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ГАНОШЕНКО СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
заявник:
Хаджиогло Людмила Сергіївна
представник заявника:
КАУФМАН ІННА СЕРГІЇВНА
третя особа:
Пачева Ірина Іванівна