Справа № 505/473/21
Провадження 2/505/306/2026
16.02.2026 року Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючої судді Павловської Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Киларь Н.А.
за участю:
представника позивача - адвоката Пижик В.В.
у відсутності позивача ОСОБА_1 ,
у відсутності відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , стягнення аліментів на утримання дитини з матері та припинення стягнення аліментів з батька дитини,
До Подільського міськрайонного суду Одеської області звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та припинення стягнення аліментів з батька дитини.
18.03.2024 року представник позивача - адвокат Осокін С.Ю. надав заяву в якій просив залишити без розгляду позовну вимогу щодо визначення місця проживання дитини разом із батьком.
Ухвалою суду від 25.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 13.02.2026 року залишено без розгляду позовну вимогу в частині визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 разом із батьком ОСОБА_1 . Виключити з кола учасників справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування, в особі Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради. Долучено до матеріалів справи додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пижик Володимира Васильовича та пояснення сина ОСОБА_3 .
13.02.2026 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пижик В.В. до суду надійшло клопотання, які зареєстровані в канцелярії за вх.№2596; №2595; №№2594 року від 13.02.2026 року, в яких представник позивача просив долучити до матеріалів справи як письмовий доказ, акт про підтвердження факту проживання та виховання дитини від 12.02.2026 року та визнати поважними причини його подання, оскільки вказаний документ був складений 12.02.2026 року, що унеможливлювало його подання разом із позовом, заслухати безпосередньо у судовому засіданні думку дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо предмета спору, а саме: його фактичного місця проживання з 2015 року по теперішній час, обставин його виховання та утримання батьком, а також його ставлення до стягнення аліментів з матері. Просив, враховуючи, що ОСОБА_3 наразі перебуває за межами України, забезпечити можливість заслухати його думку дистанційно, шляхом відеозв'язку через месенджер WhatsApp, що відповідає сучасним технічним можливостям та принципу доступності правосуддя. Витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про перетин державного кордону України, а також лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.08.2015 року по 13.02.2026 року.
В судовому засіданні представник позивача подані клопотання та наполягав на їх задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, судова повістка повернулась на адресу суду із довідкою «Укрпошти» та відмітко листоноші «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, відповідачка була повідомлена про дату та час слухання у додаток «Viber», про що свідчить довідка про доставку повідомлення.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.5 ст.83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до вимог статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Приписами ч.1 ст.126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Отже, оскільки причини, з яких позивач та його представник не могли подати вищевказаний доказ є поважними, суд приходить до висновку про наявність підстав для його поновлення та долучення вищевказаного доказу до матеріалів справи.
Щодо клопотання представника позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.
За нормою ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 2 ст.84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинні бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Водночас, ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Встановлено, що представником позивача було заявлено клопотання про витребування в Головному центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул.Володимиська 26) відомості про перетин державного кордону України, а також лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.08.2015 року по 13.02.2026 року.
Таким чином, вивчивши матеріали справи, врахувавши заявлені позовні вимоги, а також необхідність зазначених доказів для встановлення обставин справи, вирішення її по суті, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів.
Щодо клопотання представника позивача про заслуховування думки дитини ОСОБА_3 щодо предмета спору дистанційно, шляхом відеозв'язку через месенджер WhatsApp.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Під час розгляду справи, крім прав та обов'язків, визначених ст.43 ЦПК України, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки (п.1 ч.1 ст. 45 ЦПК).
Згідно з ч.1 ст. 232 ЦПК України, допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.
Одночасно суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Статтею 212 ЦПК України встановлено, що учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Наказом Державної судової адміністрації України №169 від 08 квітня 2020 року затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку здійснюється за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
Пунктами 1, 2 розділу ІІІ Порядку передбачено, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, наведеним в додатку 1 до цього Порядку.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку, не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Відповідно до вказаних положень, проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів можливе лише за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» за участю осіб, зареєстрованих в Системі на офіційному веб-порталі судової влади України.
В іншому порядку технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не передбачено.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вищевказаного клопотання представника позивача.
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України суд, -
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пижик Володимира Васильовича - задовольнити.
Долучити до матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини з матері та припинення стягнення аліментів з батька дитини акт від 12.02.2026 року, виданий головою ОСББ Шепітко В.В. на 1 аркуші.
Витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про перетин державного кордону України, а також лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.08.2015 року по 13.02.2026 року.
Копію ухвали направити до виконання на адресу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України - 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26, електронна адреса - adpsu@dpsu.gov.ua.
Вищезазначені документи та інформацію необхідно надіслати до суду невідкладно після отримання ухвали задля недопущення порушення строків розгляду справи.
Роз'яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пижик Володимира Васильовича про участь в судовому засіданні дитини, ОСОБА_3 дистанційно, шляхом відеозв"язку через месенджер WhatsApp у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини з матері та припинення стягнення аліментів з батька дитини.
Судове засідання відкласти на 25.02.2026 року на 13 год. 30 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В.Павловська
Повний текст ухвали складено та підписано 17.02.2026 року.