КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3564/25
Провадження № 2/552/118/26
23.02.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Дмитриченковій Ю.В.
За участю адвоката - Савченко Л.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди, -
30.04.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свій позов тим, що 07.12.2023 року вона прийнята на посаду юрисконсульта Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» згідно наказу №17-к від 01.12.2023 року. 30.01.2025 року вона звільнилася із займаної посади на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України наказ №57-к від 29.01.2025 року. У день її звільнення роботодавцем проведено з нею остаточний розрахунок не в повній мірі. Тим самим з його вини відбулося порушення гарантованого Конституцією України та передбаченого трудовим законодавством право на оплату праці. Порушення її прав на оплату праці зі сторони КП ПОР «Полтавафармація» відбулося у наступному. Відповідно до наказу про прийняття на роботу її прийнято на посаду юрисконсульта з посадовим окладом згідно штатного розпису. За штатним розписом посадовий оклад складає 14 216 грн. За лютий 2024 року КП ПОР «Полтавафармація» виплатило їй заробітну плату не в повному обсязі, було сплачено лише частину заробітної плати 6 539 грн. 13 коп., не доплачено 7 676 грн. 87 коп. За березень-квітень 2024 року взагалі не здійснено нарахувань та не виплачено їй заробітної плати. Таким чином, заборгованість КП ПОР «Полтавафармація» по заробітній платі за вказаний період складає 36 108 грн. 87 коп. (14 216 грн. 00 коп. х 2 + 7 676 грн. 87 коп.). Вона зверталась до керівництва з питанням щодо заборгованості, виплатити яку обіцяли у найближчий час. Керівник посилався на незначні фінансові проблеми у компанії, повідомляв, що кошти виплатять як найшвидше, однак по даний час заробітну плату у розмірі 36 108 грн. 87 коп., так і не виплачено. Не виплата заробітної плати за період лютий-квітень 2024 року підтверджується випискою по рахунку, який відкрито для отримання заробітної плати, відповідно до якої вбачається, що кошти не надходили. Отже, керівництвом не виплачено їй належні кошти за період роботи у лютому 2024 року частково та за березень-квітень 2024 року, цим самим було порушено її права на оплату праці гарантовані трудовим законодавством. Крім того, в червні 2024 року вона тимчасово виконувала обов'язки директора КП ПОР «Полтавафармація» Людвова А.В. у період його перебування у відпустці. За виконання працівником додаткових обов'язків не передбачених трудовим договором належить здійснювати доплату, однак керівництвом належних їй сум за тимчасове виконання обов'язків директора не виплачено. Штатним розписом КП ПОР «Полтавафармація» затвердженого в.о. директора Людвовим А.В. 27.12.2023 року та погодженого з Управлінням майном Полтавської обласної ради 29.12.2023 року не передбачена посада заступника директора підприємства. З огляду на відсутність заступника директора, у період відсутності керівника виконання його обов'язків покладається на іншу особу на підставі наказу. Відповідно до наказу №3-ВД від 11.06.2024 року в.о. директора Людвов А.В. з 11.06.2024 року відбуває у відпустку та тимчасове виконання обов'язків директора на період його відсутності покладено на юрисконсульта ОСОБА_1. Керівник попередньо узгодив та обговорив з нею виконання його обов'язків у період відсутності, про що вона не заперечувала та надала свою згоду. Виконання обов'язків директора на час його відсутності не передбачено посадовою інструкцією юрисконсульта та не входить до її посадових обов'язків. Наказом про тимчасове виконання обов'язків директора її не звільняли від виконання основних обов'язків юрисконсульта, обумовлених трудовим договором. Відповідно до штатного розпису, затвердженого директором КП ПОР «Полтавафармація» 27.12.2023 року, посадовий оклад директора становить 36 740 грн. Період виконання нею обов'язків директора тривав з 11.06.2024 року по 31.07.2024 року. Роботодавцеві належить виплатити їй доплату у розмірі 100% посадового окладу директора за час виконання його обов'язків за період з 11.06.2024 року по 31.07.2024 року. Відтак, сума доплати складає 25 718 грн. за червень 2024 року та 36 740 грн. за липень 2024 року, в загальному розмірі 62 458 грн. За період виконання нею обов'язків директора, виконувала його повноваження сумлінно та була наділена правом підпису документів. Також в позові позивач вказувала, що вона самостійно виховує неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2019 року не проживає з батьком дитини однією сім'єю, розлучена. Батько дитини участі у вихованні дитини не приймає. У зв'язку з цим, вона є одинокою матір'ю та має право на додаткову соціальну відпустку. З питанням про додаткову відпустку як одинока матір вона зверталася до в.о. директора Сорокіна Р.Ю. з заявою від 14.01.2025 року. У заяві вказувала на те, що є одинокою матір'ю, та має право на відпустку. Просила врахувати її право на додаткову відпустку за 2023-2024 рік та 2024-2025 робочі роки. Разом з заявою надавала копію рішення про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про народження дитини, копію довідки навчального закладу №01-21/06 від 08.01.2025 року. Але дане питання відповідачем вирішено не було. Свою додаткову відпустку за 2023-2024 роки та 2024-2025 роки вона не використала, а тому при звільненні звернулась одразу за компенсацією за невикористані дні додаткової відпустки за два роки. Вважає, що їй необхідно виплатити компенсацію за невикористані дні додаткової соціальної відпустки, яку належить їй сплатити КП ПОР «Полтавафармація» в сумі 9 322 грн. Також в позові вказувала, що відповідачу належить їй сплатити компенсацію середнього заробітку за час затримки розрахунку, виходячи з наступного. Як вбачається з розрахункового листка за січень 2025 року, що наданий при звільненні, їй було виплачено компенсацію за невикористану відпустку (основну щорічну у розмірі 2 029 грн. 36 коп.), оклад 8 653 грн. 22 коп. та лікарняні 6 295 грн. 49 коп. Інших сум, які належить їй сплатити при звільненні, роботодавець не виплатив, а саме: заборгованість по заробітній платі у період лютий-квітень 2024 року в розмірі 36 108 грн. 87 коп., доплату за виконання обов'язків директора у розмірі 62 458 грн., компенсацію за невикористану додаткову соціальну відпустку у розмірі 9 322 грн. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Звільнення відбулося 30.01.2025 року. Заробітна плата за останні два місяці, що передують звільненню (листопад-грудень 2024 року) складає 11 443 грн. 88 коп. за листопад та 10 448 грн. 76 коп.+545 грн. 49 коп. лікарняні за грудень, загалом 22 438 грн. 13 коп. Кількість робочих днів у листопаді 2024 року - 21, у грудні 2024 року - 22, у загальному розмірі 43 робочих дні. 22 438,13 : 43 = 521 грн. 82 коп. - середньоденний заробіток. Позивач вважає, що незаконними діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка виразилася в порушенні її законного права на оплату праці зі сторони КП ПОР «Полтавафармація», що утруднило її проживання та матеріальне забезпечення неповнолітньої дитини. Всі ці обставини негативно сказалися на її економічному стані, завдало моральних страждань, оскільки вона відчувала брак коштів, постійно хвилювалася та думала де брати гроші для утримання дитини. Моральну шкоду оцінює в 40 000 грн., які просить стягнути з КР ПОР «Полтавафармація» на свою користь. Просила суд стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 36 108 грн. 87 коп., заборгованість по заробітній платі у формі доплати за тимчасове виконання обов'язків директора у розмірі 62 458 грн., компенсацію за невикористану додаткову соціальну відпустку у розмірі 9 322 грн., компенсацію середнього заробітку за час затримки розрахунку, що розраховується органом, який присудив компенсацію за весь час затримки, починаючи з наступного дня за днем звільнення (31.01.2025 року) по день фактичного розрахунку, виходячи із середньоденного заробітку у розмірі 521 грн. 82 коп., моральну шкоду у розмірі 40 000 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 01.05.2025 року відкрито провадження по справі відповідно до вимог статті 274 ЦПК України. Розгляд справи належить проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Справу призначено до судового розгляду на 08 годину 45 хвилин 26 травня 2025 року (а.с.84).
15.05.2025 року представником Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» адвокатом Савченко Л.А. до суду подана Заява проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просила суд перейти до розгляду справи №552/3564/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди за правилами загального позовного провадження. Призначити у справі підготовче засідання (а.с.93-100).
26.05.2025 року від Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» до суду надійшов Відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди з додатками, в якому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Здійснити розподіл судових витрат (а.с.101-123).
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 26.05.2025 року в задоволенні заяви адвоката Савченко Людмили Анатоліївни, яка дії в інтересах Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» про заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено (а.с.125).
04.07.2025 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла Заява про виклик свідків (а.с.128).
09.07.2025 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла Відповідь на відзив з додатками, в якому просила суд позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» задовольнити в повному обсязі. Зобов'язати відповідача надати в судове засідання для огляду оригінали наказу від 15.02.2025 року №21-к, а також табелів обліку використання робочого часу за лютий, березень та квітень 2024 року, копії яких надавалися до відзиву (а.с.129-146).
15.07.2025 року від представника Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» адвоката Савченко Л.А. до суду подано Клопотання про витребування доказів (а.с.147-167).
15.07.2025 року від представника Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» адвоката Савченко Л.А. до суду надійшла Заява про виклик свідків (а.с.168-169).
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 15.07.2025 року клопотання представника Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» адвоката Савченко Л.А. задоволено, зроблено запит у Центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (а.с.171).
01.08.2025 року від представника Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» адвоката Савченко Л.А. до суду надійшло Заперечення у відповідь на відзив з додатками (а.с.182-192).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також в судовому засіданні 23 лютого 2026 року уточнила свої вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку виплати заробітної плати, вказувала, що з урахуванням наданих відповідачем довідок її середньоденна заробітна плата складає 674 грн. 43 коп. і саме з цього розрахунку їй належить відповідачем проводити виплати.
Представник Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» адвокат Савченко Л.А. з позовом не згодна. Просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 , представника Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» адвоката Савченко Л.А., допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу №17-к від 01.12.2023 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 » прийнята на посаду юрисконсульта Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» з 07 грудня 2023 року за основним місцем роботи з посадовим окладом згідно штатного розпису Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.12.2023 року (а.с.65).
Відповідно до наказу №57-к від 29.01.2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , юрисконсульта Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація», 30.01.2025 року звільнено з посади за власним бажанням, ч.1 ст.38 КЗпП України - у зв'язку з неможливістю продовжувати роботу задля догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку (а.с.31).
Позивач звернулась до суду, оскільки вважає, що її трудові права порушені та підлягають судовому захисту.
Суд, заслухавши сторони, свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю, виходячи з наступного.
В своїй позовній заяві, в наданих в судовому засіданні поясненнях позивач вказує, що за лютий 2024 року їй виплачено заробітну плату не в повному обсязі, недоплата складає 7 676 грн. 87 коп., за березень-квітень 2024 року не здійснено нарахувань та виплати заробітної плати. Тому у роботодавця виникла перед нею заборгованість по заробітній платі в сумі 36 108 грн. 87 коп.
Але дані твердження позивача не відповідають встановленим обставинам справи. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 15 лютого 2024 року подано заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 72 календарних дні. На підставі даної заяви в.о. директором КП ПОР «Полтавафармація» Людвовом А.В. видано наказ №21-к від 15.02.2024 року «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 » про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 з 19 лютого 2024 року на 72 календарних дні (а.с.108), що підтверджується також Табелем обліку використання робочого часу за лютий 2024 року (а.с.109), Табелем обліку використання робочого часу за березень 2024 року (а.с.110), Табелем обліку використання робочого часу за квітень 2024 року (а.с.111).
Отже, з 01.02.2024 року по 19.02.2024 року ОСОБА_1 відпрацювала 12 робочих днів з 21 необхідних, 11 робочих днів - відпустка без збереження заробітної плати. Відпустка надана на 72 календарних дні, початок - 19.02.2024 року, закінчення - 30.04.2024 року.
Таким чином, ОСОБА_1 72 календарних дні з 19 лютого 2024 року по 01.05.2024 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно нарахування та виплата заробітної плати відповідачем не проводилися правомірно, отже позовна вимога щодо стягнення заробітної плати за період лютий-квітень 2024 року в розмірі 36 108 грн. 87 коп. є безпідставною.
Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що свою роботу з 19.02.2024 року по 30.04.2024 року вона виконувала дистанційно, про що було видано відповідний наказ, суперечить обставинам справи, наданим суду Табелям обліку використання робочого часу за лютий-квітень 2024 року, заяві позивача про надання їй відпустки на цей період без збереження заробітної плати та наказу №21-к від 15.02.2024 року «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 », який також підписаний в.о. директора Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» Людвовом А.В.
Також позивач звернулась до суду з позовною вимогою проте, що їй не виплачено доплату за виконання обов'язків директора КП ПОР «Полтавафармація» за період з 11.06.2024 року по 31.07.2024 року в сумі 62 458 грн.
Суд приходить до висновку, що дана позовна вимога є необґрунтованою, оскільки суперечить зібраним по справі доказам та встановленим обставинам справи.
Судом встановлено і дана обставина не заперечувалась сторонами по справі, що Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтавафармація» перебуває у комунальній власності.
Призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності регулюється Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Господарським кодексом України, Кодексом законів про працю України, постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору», постановою Кабінету Міністрів України «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності», постановою Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств», постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Згідно з пунктом 10 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснює голова сільської, селищної, міської ради, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру».
Призначення на посаду керівника комунального підприємства або закладу, здійснюється шляхом укладання з ним контракту.
Керівники підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад звітують перед виконавчими органами сільських, селищних, міських рад згідно статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до розділу 1. Загальні положення Статуту Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація», затвердженого наказом начальника Управління майном обласної ради від 08.11.2022 року за №118, засновник підприємства - Полтавська обласна рада, власник підприємства - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради, підприємство підзвітне та підконтрольне Полтавській обласній раді, підприємство підпорядковане та підзвітне Управлінню майном обласної ради.
В судовому засіданні встановлено і дану обставину не заперечувала ОСОБА_1 , що бухгалтерією підприємства їй нарахована та виплачена доплата за виконання обов'язків в.о. директора Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» за період роботи з 11.06.2024 року по 31.07.2024 року, що підтверджується наданою позивачем випискою з рахунку АТ «Банк «Український капітал», згідно якої виплата зарплати у червні 2024 року складає 24 136 грн. 23 коп. (за штатним розписом 14 216 грн.).
Також в судовому засіданні встановлено і дану обставину підтвердила позивач по справі, що призначення виконуючого обов'язки директора відбувається за погодження з Управлінням майном Полтавської обласної ради. Разом з тим судом встановлено, що всупереч вимогам чинного законодавства України погодження Управління майном Полтавської обласної ради на призначення ОСОБА_1 виконуючим обов'язки директора Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» на період відпустки в.о. директора Людвова А.В. відсутнє, про що також зазначено в листі Управління майном обласної ради від 14.07.2025 року за №1665/07-24 (а.с.162-163). В.о. директора Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» Людвов А.В. завчасно не погодив наказ №3-ВД від 11.06.2024 року про тимчасове виконання обов'язків директора на період його відсутності юрисконсультом ОСОБА_1. з Управлінням майном Полтавської обласної ради, не поставив до відому Полтавську обласну раду проте, що його обов'язки на час його відсутності буде виконувати юрисконсульт ОСОБА_1.
Тому після отримання роз'яснення з Управління майном Полтавської обласної ради, ОСОБА_1 звернулась з заявою до головного бухгалтера КП ПОР «Полтавафармація» Резніченко С.Б. від 07.08.2024 року, в якій зазначала, що у зв'язку з переплатою розміру заробітної плати дає згоду на утримання з неї переплати в розмірі 2 000 грн. щомісячно до повного погашення (а.с.112), що також підтвердила допитана в судовому засіданні 23.02.2026 року головний бухгалтер КП ПОР «Полтавафармація» Резніченко С.Б.
Просила позивач ОСОБА_1 стягнути з відповідача не виплачену компенсацію за додаткову соціальну відпустку, оскільки має статус одинокої матері, 10 днів за 2024 рік та 10 днів за 2025 рік.
Але з наданих суду пояснень та доданих до матеріалів справи документів відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 має статус «одинокої матері».
Відповідно до ст.19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), а також особі, яка під опіку дитину або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст.73 КЗпП).
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року №9 одинокою матір'ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Згідно з абзацем 2 пунктом 2 Порядку надання відпустки при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 року №693, надано визначення «одинока мати» - мати, у актовому записі про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком.
Для підтвердження права на таку відпустку працівниця повинна була надати роботодавцю будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.
Одним із документів підтвердження того, що батьки не приймають участь у вихованні дитини, можуть бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, тощо.
З наданих суду документів вбачається, що в свідоцтві про народження ОСОБА_2 батьком дитини записаний ОСОБА_4 . З рішення Київського районного суду м.Полтави від 05.07.2024 року по справі №552/975/24 про розірвання шлюбу між подружжям вбачається, що ОСОБА_2 народився в шлюбі між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.71-72). Довідка з Початкової школи №43 Полтавської міської ради про участь батька у житті дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.70), не є підставою вважати ОСОБА_1 одинокою матір'ю.
Отже, право на додаткову відпустку має одинока матір, тобто жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері. ОСОБА_1 не відповідає даній категорії жінок, тому у неї відсутній статус «одинока матір», відповідно відсутнє право на додаткову соціальну відпустку, а відтак і відсутній обов'язок роботодавця щодо виплати компенсації. А тому в цій частині в задоволенні позову їй необхідно відмовити.
Позовна вимога ОСОБА_1 щодо компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволенню не підлягає, оскільки компенсаційні виплати стосуються невиплачених працівнику сум під час звільнення. А такі суми у позивача відсутні.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з відповідача, оскільки судом встановлено, що в діях Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» відсутні протиправні, незаконні дії щодо позивача ОСОБА_1 .
Судова практика, зокрема постанова КЦС ВС від 25.03.2020 року у справі № 370/1754/15 ґрунтується на тому, що моральна шкода стягується лише в разі доведення позивачем моральних страждань чи інших негативних явищ, так і незаконних дій чи бездіяльності роботодавця.
Якщо право, за захистом якого звернувся позивач, не порушено, то і підстав для відшкодування моральної шкоди (похідна вимога) немає (постанова КЦС ВС від 18.03.2020 року у справі №460/2545/17).
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.76 , ч.1,2 ст.77, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.3-13, 76, 77, 95, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафармація» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів до Полтавського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку НОМЕР_2 .
Відповідач - Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтавафармація», код ЄДРПОУ 44476448, юридична адреса: м.Полтава, вул. Шевченка, 76, засоби зв'язку 095 459 16 67.
Повний текст рішення виготовлено 24.02.2026 року.
Головуючий Т.В.Турченко