єдиний унікальний номер справи 531/2360/25
номер провадження 2/531/168/26
17 лютого 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Фисун Л.С.
за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
стислий виклад позиції позивача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», через свого представника Столітнього М.М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 178350,85 гривень, з яких: 29899,99 грн. - заборгованість за основним боргом, 118401,36 грн. -нараховані проценти первісним кредитором, 30049,50 грн. - нараховані проценти за 67 календарних днів Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; 2422,40 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, просить нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.09.2025 27 заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
В обґрунтування позову вказав, що 11.06.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір № 4725953 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Кредитний договір укладений в електронній формі за допомогою ITC товариства. Згідно умов договору відповідач отримав кошти в сумі 29900 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, строк на 360 днів: з 11.06.2024 по 06.06.2025, зі сплатою процентів кожні 30 днів. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 31.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 31/03/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до відповідача. Станом на дату укладання договору факторингу строк дії договору № 4725953 не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 01.04.2025 по 06.06.2025 (67 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 30049,50 грн.
У визначений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві суду не надав.
Позиції учасників судового провадження.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи, у разі неявки відповідача просить справу розглядати за відсутності представника банку, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, сповіщався про дату та час судового засідання за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи не надав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У позовній заяві позивач зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення.
За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 02.10.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.105).
Ухвалою суду від 03.11.2025 року відкладено розгляд справи та витребувано АТ КБ «Приват банк» докази. (а.с.114).
Ухвалою суду від 12.01.2026 року відкладено розгляд справи для повторного виклику відповідача (а.с.136).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 11.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладенодоговір № 4725953 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 29900,00 грн. Згідно умов договору строк кредитування 360 днів зі сплатою процентів кожні 30 днів. Договором передбачений порядок нарахування та сплати відсотків, стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується у межах всього строку кредиту (а.с. 21-35).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 4725953 від 11.06.2025, вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» нарахувало відповідачу станом на 31.03.2025 заборгованість у розмірі в розмірі 163251,35 грн., з яких: 29899,99 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 118401,36 грн. - сума заборгованості за відсотками, 14950,00 грн. - штрафні санкції (а.с. 38-42).
31.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладений договір факторингу № 31/03/2025.Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 31/03/2025ТОВ «Лінеура Україна» передало TOB «ФК «Фінтраст Капітал» належні йому права вимоги, а TOB «ФК «Фінтраст Капітал» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників. Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 31/03/2025TOB «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4725953 від 11.06.2025 в сумі 163251,35 гривень, з яких: 29899,99 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 118401,36 грн. - сума заборгованості за відсотками, 14950,00 грн. - штрафні санкції (а.с.45).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 4725953 про надання споживчого кредиту від 11.06.2025 за 67 календарних днів (01.04.2025 - 06.06.2025), який наданий позивачем, вбачається, що позивач нарахував відповідачу за період 01.04.2025 - 06.06.2025 заборгованість за відсотками в розмірі 30049,50 грн (а.с.43).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк абоінша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог. За таких обставин є підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до відповідача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 178350,85 гривень.
Разом з тим, суд вважає, що вимога позивача про надання вказівки/роз'яснення органу примусового виконання рішення суду на подальше нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат, не підлягає задоволенню, оскільки суд не наділено правом ухвалення рішення суду на майбутнє та правом на зобов'язання виконавчих органів на вчинення виконавчих дій.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», що кореспондується із положенням п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року N 6, суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Судові витрати.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., суд приходить до наступного.
Судом досліджено договір №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, заявку №10512, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), загальна сума витрат 10000 грн.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги. Разом з цим, суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, у розмірі 3000 гривень.
Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтранс компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість у сумі 178350,85 (сто сімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят гривень 85 коп) гривень, яка складається із: 29899,99 гривень- сума заборгованості за основним боргом, 118401,36 гривень суми заборгованості за процентами, нарахованих первісним кредитором, 30049,50 гривень- суми заборгованості за процентами, нарахованих ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал».
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп) гривень.та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі гривень 00 коп) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»», адреса місцезнаходження: вул. Загородня, 15, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 23 лютого 2026 року.
Суддя Л.С.Фисун