вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/389/26
381/7114/25
(заочне)
24 лютого 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участю секретаря: Яковенко Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №16650-05/2025 в розмірі 26 426,00 грн. та понесені судові витрати.
Представник позивача обгрунтовує позовні вимоги тим, що 07 травня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 16650-05/2025.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер телефону відповідача.
Відповідно до умов договору товариство надало клієнту кредит на умовах строковості, зворотності та платності.
29.07.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29072025, згідно якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Позичальник не виконує умови договору, у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 18 732,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 7 000,00 грн., сума боргу за відсотками 5 292,00 грн., сума заборгованості за пенею, штрафами 5 740,00 грн. та сума за комісією 700,00 грн.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року витребувано від АТ «Універсал Банк» зазначену в позовних вимогах інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та виписку по рахунку.
23.02.2026 року на адресу суду з АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані судом докази, а саме інформація, що на ім'я ОСОБА_1 банком було випущено платіжну картку № НОМЕР_1 . А також надано виписку по рахунку за період з 07.05.2025 по 12.05.2025 року, згідно якої на картку відповідача 07.05.2025 року були зараховані грошові кошти в сумі 7 000,00 грн.
Учасникам справи було роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, відповідача було повідомлено шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада України.
Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 07 травня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 16650-05/2025 на суму 7 000,00 грн., строк договору 120 днів, денна процентна ставка 0,90%.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
На підтвердження факту отримання відповідачем вказаних кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивача надав суду копію Договору про надання фінансового кредиту №16650-05/2025 від 07.05.2025 року, копію додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №16650-05/2025 від 07.05.2025 року, копію паспорту фінансового кредиту, лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про перерахунок 07.05.2025 року коштів у сумі 7 000,00 грн. та розрахунок заборгованості за кредитним договором №16650-05/2025 від 07.05.2025 року.
23.02.2026 у відповідь на ухвалу суду від 10.02.2026 АТ «Універсал Банк» на адресу суду надіслали виписку про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 07.05.2025 року по 12.05.2025 року, в якій наявна інформація, відповідно до якої 07.05.2025 на вище вказану банківську карту були перераховані кошти в сумі 7 000,00 грн., відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту №16650-05/2025 від 07.05.2025.
29 липня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29072025, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №1294 від 29.07.2025 до Договору факторингу № 29072025 від 29.07.2025, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 18 732,40 грн., з яких:
- 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 5 292,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 5 740,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами;
- 700,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК ЄАПБ» за договором про надання фінансового кредиту №16650-05/2025 в розмірі 18 732,00 грн.
Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови Кредитного Договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил.
Відповідно до п.1.4-1.4.1 договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 0,90% від суми кредиту (а.с.5).
Суд вважає, що спірні правовідносини сторін врегульовані положеннями ЦК України та Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакціях, чинних на дату укладення договору).
Зокрема, згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно приписів частини 1, 2, 4 статті 201 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно приписів частини 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно приписів частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно приписів абзацу 1, 2 частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно приписів частини 2 цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно приписів частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Зміст процитованих вище правових норм свідчить про те, що правочин, в тому числі й договір, є законодавчо визначеною підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.
Формою правочину є усна, або письмова, специфічним видом якої є електронна форма правочину.
При цьому, для дотримання письмової, в тому числі й електронної форми правочину, є наявність підпису сторін.
Далі, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру.
Згідно приписів пункту 5 частини 1 статті 3 цього закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 3 цього закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно приписів пункту 7 частини 1 частини 3 цього закону, електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Згідно приписів пункту 12 частини 1 статті 3 цього закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно приписів абзацу 9 частини 1 статті 5 цього закону, одним із основних принципів у сфері електронної комерції є однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством.
Згідно приписів частини 1 статті 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Згідно приписів частини 1 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно частини 4 цієї статті, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Згідно частини 6 цієї статті, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно приписів частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно приписів частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно приписів частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно приписів частини 2 статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно приписів абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно приписів частини 1 статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи зміст наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що позивачем у справі надані належні та допустимі докази щодо укладення договору у спосіб, передбачений ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію» та щодо погодження істотних умов цього договору.
Тому, з урахуванням презумпції правомірності правочину та відсутності в суду даних про його нікчемність, суд приходить до висновку, що кредитний договір укладено та він є регуляторами спірних правовідносин сторін.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно приписів частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.
Згідно приписів частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно приписів частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням викладеного, за відсутності доказів позичальником виконання умов договору позичальником щодо своєчасної сплати періодичних платежів та повернення коштів, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені умови кредитного договору, а права позивача, як кредитора, підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості в судовому порядку, що відповідає способам захисту права, встановленим в частині 2 статті 16 ЦК України.
Суд враховує, що відповідачем не надані докази, які б спростовували факт отримання грошових коштів в борг, або спростовували правильність визначення суми боргу та тілом кредиту та процентами.
В цьому випадку суд приймає розрахунок позивача і погоджується з правомірністю визначення розміру заборгованості за тілом кредиту, комісією та процентами.
Однак, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення пені.
Як встановлено судом, кредитний договір укладено 07 травня 2025 року.
Разом із тим, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.
Станом на дату укладення кредитного договору, як і станом на дату подання позову, дія воєнного стану не припинена, а отже виключається можливість нарахування і стягнення пені за прострочення зобов'язання, що виникло з договору про надання кредиту.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача та користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та нарахованими процентами.
Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню становить: 12 992,00 гривень, що включає 7 000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 5 292,00 гривень - сума заборгованості за процентами, 700,00 гривень - сума комісії за видачу кредиту.
У відповідності до приписів статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені на 69 %, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 089,32 гривні.
З урахуванням викладеного, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №16650-05/2025, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30 суму заборгованості за кредитним договором №16650-05/2025 в розмірі 12 992,00 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 089,32 гривень, як компенсацію витрати зі спати судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до статті 283 ЦПК України відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Суддя Л.М.Ковалевська