Справа № 373/232/26
Провадження № 3/373/135/26
17 лютого 2026 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
Залеська А.О.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 20 січня 2026 року, близько 17 год. 20 хв. у селі Гребля Бориспільського району Київської області, по вулиці Шевченка, неподалік будинку №54, керуючи транспортним засобом марки «LADA LARGUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Такі дії водія кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокатка Рева І.О. подала суду клопотання, в якому просила суд закрити провадження у справі, у зв'язку з недоведенням події та складу правопорушення. Пояснила, що зі слів її підзахисного ОСОБА_1 дійсно того дня керував автомобілем у селі Гребля Бориспільського району Київської області та близько 16:30 год. він припаркувався на узбіччі дороги у зв'язку з тим, що почув не типові звуки в роботі двигуна та став оглядати його. Близько 17:00 до нього під'їхали поліцейські на службовому авто та спитали, чи не потрібна допомога. Під час спілкування з ними він «до слова» сказав, що є військовослужбовець, має хворобу серця та приймає лікарські препарати. Після цього поліцейський зауважив, що лікарські препарати можуть викликати стан сп'яніння та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд. Таких обставин на відео з нагрудних камер поліцейських не видно, оскільки камери увімкнули пізніше, коли вже поліцейський пояснював ОСОБА_1 право пройти огляд на місці зупинки продуванням спеціального приладу або в Бориспільській БЛІЛ, та спитав, чи він буде його проходити. Такої пропозиції ОСОБА_1 не очікував, а тому розгубився, сказав, поліцейському, що не знає як правильно йому вчинити у цій ситуації, а той повідомив, що він може відмовитись проходити огляд, це його право і, що насильно його не мають права везти в лікарню. За таких обставин (у їх сукупності) ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Захисниця також вказала на недотримання поліцейським Інструкції виявлення у водіїв ознак сп'яніння та Порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, звернула увагу на відсутність доказів зупинки транспортного засобу поліцейським та підстав зупинки згідно з вимогами ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», що у свою чергу виключає доведеність факту керування транспортними засобом ОСОБА_1 . А тому пропозиція чи вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, з якої починається відеозапис, не може вважатись правомірною. У цьому контексті адвокатка зазначила, що вказаний у протоколі час керування транспортним засобом (17:20 год), при тому, що відео фіксація розпочалась о 17:19 год, свідчить, що транспортний засіб не збув зупинений на вимогу працівників поліції. Свідченням цьому захисник назвала те, що за змістом постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення п. 2.9. в) ПДР (не освітленням номерного знаку у темну пору доби), що нібито було підставою його зупинки, відповідне порушення було виявлене 20.01.2026 о 17:45 (час руху автомобіля, вказаний у постанові), тобто пізніше ніж інкриміноване йому порушення пункту 2.5 ПДР.
Крім цього захисник піддає сумніву наявність в її підзахисного ознак алкогольного сп'яніння, які вказані в протоколі, оскільки на відеозаписі таких ознак не видно, яким чином вони були встановлені не зафіксовано, що у свою чергу вказує на відсутність підстав для проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також вказує, що поліцейський не направляв ОСОБА_1 у встановленому порядку до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, адже на відеозаписі видно, що направлення до медичної установи йому не вручалось, про це не було мови, відповідне направлення оформлене лише по завершенню складання протоколу для надання видимості дотримання поліцейським встановленого Порядку. Також адвокат звернула увагу, що поліцейський вказав заклад охорони здоров'я КНП «Бориспільська БЛІЛ», тоді як, дотримуючись Інструкції, він повинен був направити водія до найближчого закладу охорони здоров'я, яким від того місця, де все відбувалось (с. Гребля Бориспільського району) є КНП «Березанська міська лікарня.
Окремо захисниця звернула увагу на провокативну поведінку інспектора, який одразу сказав ОСОБА_1 , що він має право відмовитися проходити огляд на стан сп'яніння, як на місці, так і в медичній установі та, що заставити його проходити відповідний огляд вони не можуть. Фактично поліцейський не висував вимоги пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а спонукав (провокував) ОСОБА_1 аби той висловив відмову від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння.
Вирішуючи питання наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд керується наступним.
Відповідно до 1 Кодексу України про адміністративні порушення завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також іншими документами.
Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ № 1026 від 18.12.2018, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд дослідив та проаналізував усі матеріали справи та встановив наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 571183, складений 20.01.2026 о 17:43 інспектором відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Дерій В.В. у відношенні ОСОБА_1 , якому інкримінується відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння (п. 2.5 ПДР), що кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У протоколі міститься запис, що правопорушення зафіксовано на нагрудну «бодікамеру»: портативний технічний засіб відеозапису № 854556, № 859516 (а.с.1).
Копія постанови серії ЕНА № 6539203, яка винесена 20.01.2026 о 17:51 інспектором відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП лейтенантом поліції Дерій В.В. свідчить про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 121-3 КУпАП, а саме: за порушення п. 2.9 в) ПДР України (керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком) (а.с.6).
Судом переглянутий, долучений до протоколу DVD-R диск, на якому міститься відео на шести файлах, зняте поліцейськими ОСОБА_2 (три файли) та ОСОБА_3 (три файли) з використанням номерних портативних технічних засобів відеофіксації: № 859516 та № 854556 (а.с.8).
Запис з відеореєсратора починається о 17:19:27 (Файл «Павленко» ч.1) запитанням працівника поліції, чи готовий ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки «у трубочку» або в Бориспільській БЛІЛ». При цьому одразу, без зупинки поліцейський поспіхом говорить, що він помітив у водія ознаки сп'яніння і, що номерний знак на їхньому автомобілі не підсвічений, що він разом з ним оглядав його «перед цим». Одночасно, без перерви у своїй промові поліцейський каже ОСОБА_1 (17:21:15), що він має право пройти освідування або не проходити його, що заставити його це зробити вони не можуть, а тому він (водій) «може відмовитись від освідування згідно п. 2.5». Таке роз'яснення прав водію, сприймається як порада не проходити огляд, що відмова водія від огляду на стан сп'яніння це цілком нормальна поведінка. Після повторного запитання поліцейського, чи готовий водій проходити освідування на місці зупинки або в Бориспільській БЛІЛ ОСОБА_4 каже: «ну то беріть мене, крутіть та везіть», на що поліцейський говорить: що це не відповідь та просить сказати чітко: «так чи ні» (17:22:04). Врешті о 17:22:33 ОСОБА_4 , фактично під натиском поліцейського, нерішуче сказав: «ні». Поліцейський одразу прийняв таку відповідь без будь-яких уточнень, після чого розпочалось складання документів, водію порадили почекати у своєму автомобілі. Після складання протоколу (файл «Павленко» ч.3), о 17:45 поліцейський наспіх зачитав особі права, передбачені ст. 268 КУпАП, спитав чи буде ОСОБА_1 ставити підпис у протоколі та постанові. Останній вагався. Тоді поліцейський сказав, що для отримання тимчасового дозволу на право керування треба розписатись в протоколі, після чого водій поставив підпис.
На відеозаписі ОСОБА_1 виглядає цілком адекватно, спокійний, координація його рухів, ходьба та мова не порушенні., в конфлікт з поліцейськими він не вступає. Водночас, видно, що ОСОБА_1 розгублений, ситуація, в яку він потрапив, для нього нова, він не знає, як правильно вчинити і намагається зрозуміти, як йому діяти, якої відповіді від нього очікують поліцейські, прямо питає у них про це, однак чітких пояснень від них не отримує. Поліцейський явно схиляє його до негативної відповіді на запитання: чи готовий він проходити освідування, говорячи при цьому, що він може відмовитися від огляду і проти його волі в лікарню не повезуть. Врешті за 2,5 хвилини часу від початку відеозапису поліцейські домоглися від ОСОБА_1 нерішучого «ні». Примітним є те, що водію перед складанням протоколу не пропонують надати пояснення, а після його складання поспіхом зачитали права та дали протокол на підпис. Тож запис в протоколі про відмову водія від пояснень не відповідає дійсності.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (відносно ОСОБА_1 ), що до протоколу, визнається неналежним доказом, відповідний акт складається за результатами огляду, проведеного поліцейським, а в даному випадку огляд не проводився, про що також вказано в самому акті. Примітним є те, що в цьому Акті не зазначено точну назву та номер спеціального технічного засобу, який був (якщо був) у розпорядженні поліцейських (а.с.2).
Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП Бориспільської БЛІЛ (дата та час вдачі: 20.01.2026 о 17:20) також не являється належним та достовірним доказом, оскільки з відеозапису, який почався о 17:19:27 видно, що ОСОБА_1 до закладу охорони не направлявся, йому лише наполегливо задавалось питання чи він буде проходити огляд, а після того, як він відповів, що не буде, почалось складання документів (а.с.3).
Наказом Департаменту охорони здоров'я Київської ОДА від 08.07.2020№ 667-адм (в редакції Наказу від 12.02.2024 № 161-адм) Затверджено перелік закладів охорони здоров'я Київської області, яким надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість здоров'я (а.с.27-29).
Надана захисником роздруківка з інтернет-додатку «Google Карти» свідчить, що від села Гребля Бориспільського району, де відбувалась подія, найближчим закладом охорони здоров'я є «Березанська міська лікарня Березанської міської ради» - 38 км, а до КНП «Бориспільська БЛІЛ» яку називав та вказав поліцейський, - 68 км (а.с.30,32).
Згідно довідок за підписом начальника ВП №1 (м. Переяслав) Бориспільського РУП підполковника Івасенка Віталія від 22.01.2026 за даними інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має посвідчення водія серії НОМЕР_2 на право керування транспортними засобами категорії «В», «С». За ознакою повторності: не притягувався до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.4,5).
Шляхом доступу до ЄДРСР через підсистему «Електронний суд» встановлено, що раніше питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП чи за будь-які інші порушення ПДР України у судах не розглядалося. Тож у відповідній ситуації водій опинився вперше.
Порядок проходження водіями огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано наступним.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За правилами ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
На виконання зазначених норм КУпАП розроблено нормативно-правові акти, а саме: Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, який затверджено постановою КМУ від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103); Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). Відповідні положення також включені у розділ ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкція №1452/735 та п. 2 Порядку №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкція №1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п.1, п.5 розділу ІІ згаданої Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (п. 5 Порядку №1103, п. 10 розділу ІІ Інструкції №1452/735).
Відповідно до п.6 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена у додатку 1 до Інструкції №1452/735. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для огляду (п. 9 розділу ІІ Інструкції)
За правилами п.8 Порядку №1103 та п.6 розділу X Інструкції №1395у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.5. ПДР України, невиконання якого інкримінується ОСОБА_1 , закріплено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП, серед іншого, передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто за невиконання п. .2.5. ПДР.
За своїм характером усі правопорушення, які охоплюються диспозицією ст. 130 КУпАП є умисними. За правилами статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що особа, яка керує транспортним засобом, може бути притягнута до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (ст. 130 КУпАП), виключно тоді, коли така особа, маючи явні, (видимі) ознаки алкогольного чи іншого сп'яніння, свідомо (умисно) відмовляється або в інший спосіб ухиляється від виконання законної вимоги поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку.
Тобто, з однієї сторони закон покладає на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу поліцейського огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а з іншої сторони вимагається, щоб вимога поліцейського до водія пройти відповідний огляд була законною, тобто з дотриманням порядку управління у цій сфері відносин.
Недотримання поліцейським визначеного законом порядку управління в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема: не встановлення у визначений спосіб ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у особи, яка керувала транспортним засобом; не висунення вимоги такій особі пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку та/або недотримання процедури направлення особи, яка керувала транспортним засобом до закладу охорони здоров'я з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, виключає саму подію правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, тобто не дає підстав кваліфікувати відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння як дії, які посягають на встановлений порядок управління, оскільки такого порядку не дотримано самим поліцейським.
Суд зауважує, що вимога поліцейського, адресована водію транспортного засобу, пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у закладі охорони здоров'я має бути у формі прямої вказівки - спонуканням до дії, за необхідності, з роз'яснення обов'язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, що виключає будь-які інші варіанти поведінки особи, якої стосується така вимога.
Відеозапис з місця події свідчить, що такої вимоги поліцейський водію не висував. Стверджуючи, що у ОСОБА_1 є ознаки алкогольного сп'яніння та, що відповідний стан може бути встановлений шляхом продувки приладу на місці або в медичному закладі, поліцейський одразу, в одному контексті повідомив останнього про неіснуюче у нього право відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з посиланням при цьому на п. 2.5 ПДР, для більшої переконливості, та спонукаючи тим самим водія до відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У постанові Київського апеляційного суду від 05.12.2025 року №753/18968/25 зазначено: «Тлумачення поліцейськими вимог ПДР як «права на відмову» створило колізію у свідомості водія між його обов'язками, визначеними законом, та роз'ясненнями представника влади, обов'язковість вимог якого гарантована ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію». Коли поліцейський, який є уособленням влади, стверджує, що особа «має право відмовитися», пересічний громадянин сприймає це як легітимну альтернативу поведінки, яка не тягне за собою негативних наслідків, або ж як пораду, спрямовану на допомогу особі».
У даній ситуації відмова водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння була викликана тим, що поліцейський кілька разів сказав про допустимий варіант поведінки, а саме: відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння замість того, щоб повідомити, що це обов'язок водія, невиконання якого має наслідком адміністративну відповідальність. Отже, поліцейський, якому достовірно були відомі наслідки відмови, передбачені санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, увів водія в оману щодо правомірності його поведінки і тим самим, фактично, спонукав відмовитися пройти огляд у встановленому законом порядку. Вказані дії є неприпустимими для представника влади, оскільки поліцейський відповідно до покладених на нього завдань згідно п.1 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію» першочергово здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Наполегливе та кілька разів повторюване запитання поліцейського до ОСОБА_1 , чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі з одночасним наголошенням на тому, що він може відмовитися від огляду, не являється вимогою пройти відповідний огляд, оскільки не спонукає водія до активної дії, спрямованої на виконання обов'язку, передбаченого п. 2.5 ПДР.
Крім цього, суд звернув увагу, що поліцейський у спілкуванні з ОСОБА_1 не дотримався установленого порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння та процедури направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, поліцейським у порушення ч.2 ст. 266 КУпАП та п.1, п.5 розділу ІІ Інструкції №1452/735 не запропонував водію чітко та зрозуміло пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці, не проінформував його, про порядок застосування спеціального технічного засобу, його сертифікацію та повірку.
Пропустивши відповідну процедуру, у поліцейського не було правових підстав, передбачених ч.3 ст. 266 КУпАП та п.6 Порядку №1103 вчиняти дії, спрямовані на направленняводія на проходження огляду до закладу охорони здоров'я, адже таке право вимоги виникає у поліцейського лише після того, якщо водій відмовиться проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного засобу поліцейським або у разі, якщо він не згоден з його результатами.
Як видно із відеозапису, поліцейський не направляв водія на проходження огляду до закладу охорони здоров'я, а лише згадував про таку процедуру в контексті одного запитання: чи ОСОБА_1 буде проходити огляд на місці або в медичному закладі, що не відповідає положенням нормативних актів, якими регулюється порядок, у тому числі і послідовність дій поліцейського щодо направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння до закладу охорони здоров'я.
Також, відеозаписом та іншими доказами не підтверджується, що у поліцейського взагалі були підстави піддавати ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, адже доказів зупинки транспортного засобу, у відповідності до положень ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», суду не надано. Відеозапис починається зі слів інспектора поліції про наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук). При цьому ОСОБА_1 перебуває на відстані більше півтора метра від поліцейського, нічого не говорить, руки тримає в кишенях куртки, виглядає розгубленим та, водночас цілком адекватним. У подальшому, озвучені інспектор поліції ознаки алкогольного сп'янінні у поведінці ОСОБА_1 , його мові та рухах на відео також не спостерігаються.
Матеріали справи не містять доказів, які б указували на те, що ОСОБА_1 у час та місці, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, дійсно керував транспортним засобом. Поліцейські, які здійснювали відео фіксацію зазначеної події із подальшим складанням протоколу, безпосередньо факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «LADA LARGUS», р//н НОМЕР_1 не зафіксували, також не зафіксували факт зупинки цього транспортного засобу, роз'яснення водію причин зупинки, зокрема щодо не освітлення номерного знаку та не зафіксували вчинення інших, передбачених законом дій, спрямованих на виявлення ознак сп'яніння у водія. Тому, цілком ймовірно, що поліцейські дійсно, як стверджує захисник, під'їхали до транспортного засобу, який стояв на узбіччі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2010 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи у страві про адміністративне правопорушення мають тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.07.2020 по справі 463/1352/16-а (пункт 39), - недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Проаналізувавши докази обох сторін та встановивши обставини справи, суд дійшов висновку про недотримання працівниками поліції законодавчо визначеного порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Матеріалами справи не доведено, що водій транспортного засобу порушив правила дорожнього руху, за що був зупинений працівниками поліції та, що він дійсно мав ознаки алкогольного сп'яніння, а також, що з його боку була усвідомлена відмова чи інші прояви ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд встановив відсутність події правопорушення та, відповідно, недоведення у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що за правилами п.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись 245, п.1 ст. 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу відповідного адміністративного правопорушення.
Вилучене у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 - повернути
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Суддя А.О. Залеська