Справа № 361/13329/25
Провадження № 2/361/5192/25
10 лютого 2026 р. м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ведмідь Н.В.
за участю секретаря Чуняк В.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту № 71225788 від 13.05.2025 в розмірі 20081,75 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що 13.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71225788, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6500 грн. строком на 30 днів (з 13.05.2025 р. по 11.06.2025 р.) з (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,25 % в день, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 975,00 грн.). у разі порушення позичальників строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 11888 що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
13.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №15146355 до договору позики № 71225788, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 30 днів, в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 60 днів (до 13.07.2025 року), денна процентна ставка (фіксована) змінена з 0,25% на 1%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 25817).
Позивач в позові вказує, що в порушення умов укладеного кредитного договору та додаткової угоди до договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить із здійсненими відповідачем платежами в рахунок погашення заборгованості 20081,75 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу - 6012,50 грн; заборгованість за процентами - 1803,75 грн; неустойка/пеня - 12265,50 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Згідно з ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2025 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
16 грудня 2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Посилався на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо перерахування суми кредиту у розмірі 6500 грн. саме на банківську картку відповідача до суду позивачем не надано, як і не долучено позивачем доказів на підтвердження належності зазначеної в договорі банківської картки відповідачу. Заначив, що позивач доказів на підтвердження своїх вимог не надав, будь-якого обґрунтування щодо цих обставин з посиланням на відповідні докази позовна заява не містить, вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами. (а.с. 104-112)
30 грудня 2025 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Посилалась на обґрунтування викладені в позовній заяві, додатково пояснила що договір позики підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджує повну згоду з умовами договору та підтверджується довідкою про ідентифікацію. Крім того без здійснення позичальником входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету використання ідентифікатора було б не можливо. Також вказала, що підтвердження про перерахунок кредитних коштів позичальнику підтверджується платіжною інструкцією, довідкою про перерахунок коштів та листом про видачу на банківську картку онлайн-позики. (а.с. 117-120)
30 грудня 2025 року представник позивача подала заяву про зменшення позовних вимог, в якій просила, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту № 71225788 від 13.05.2025 в розмірі 7816,25 грн., з яких 6012,50 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1803,75 грн. сума заборгованості за процентами, а також стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує та просить його задовільнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
В частинах 1,2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно доч.ч.1,2 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у справі № 234/7159/20 в постанові від 10 червня 2021 року, вирішуючи спір про захист прав споживача та встановлення нікчемності кредитного договору і застосування наслідків його недійсності погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20 (провадження № 61-2904св21), від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20 (провадження № 61-11504св21), від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20 (провадження № 61-232св23). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Судом встановлено, що 13.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71225788, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6500 грн. строком на 30 днів (з 13.05.2025 р. по 11.06.2025 р.) з (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,25 % в день, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 975,00 грн.). у разі порушення позичальників строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. (а.с. 26-41)
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 11888, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
13.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №15146355 до договору позики № 71225788, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 30 днів, в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 60 днів (до 13.07.2025 року), денна процентна ставка (фіксована) змінена з 0,25% на 1%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - електронного підпису 25817. (а.с. 42-45)
Відповідно до п. 11.1.2 договору позики № 71622491, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит, розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-licence/ (далі Правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», позичальник ОСОБА_1 з яким укладено кредитний договір № 71471343 від 13.05.2025 та додаткову угоду №15146355 від 13.06.2025, був ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису. Ідентифікація здійснювалася при укладені договору №71225788 одноразовим ідентифікатором - 11888, час відправки ідентифікатора позичальнику 13.05.2025 14:49:27 та при укладені договору №15146355 одноразовим ідентифікатором - 25817, час відправки ідентифікатора позичальнику 13.06.2025 14:17:14. (а.с. 46)
На виконання умов договору від 13.05.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтвердило про виконання платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про переказ відповідачу суми коштів в розмірі 6500,00 гривень, шляхом здійснення переказу на банківську картку НОМЕР_1 . (а.с. 48,49)
З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі, який визначений договором та додатковою угодою. Разом з тим, відповідач свої зобов'язання про повернення коштів за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 16 жовтня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором про надання коштів у кредит № 71225788 від 13.05.2025 року та додаткової угоди №15146355 від 13.06.2025 року.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, який суд визнає правильним, таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору та додаткової угоди до нього та вимогам чинного законодавства, заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем за кредитним договором № 71225788 від 13.05.2025 року та додаткової угоди №15146355 від 13.06.2025 року з урахування заяви про зменшення позовних вимог становить: 7816,25 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу - 6012,50 грн, заборгованість за процентами - 1803,75 грн.
Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності на предмет їх належності, достовірності, достатності та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню з підстав, наведених вище по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6012,50, грн, процентами за користування кредитом 1803,75 грн, що разом становить 7816,25 грн.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
25 серпня 2025 року адвокат Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП, п. 4.1 якого погоджено розмір винагороди адвоката, зокрема, вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів - 500 грн. за одну справу; підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі - 4000 грн. за одну справу. (а.с. 65-70)
Між Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет» складено акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, згідно якого вивчення документів складає - 500,00 грн., судовий супровід - 4000,00 грн. (а.с. 72-73)
Згідно платіжної інструкції від 27 жовтня 2025 року, адвокатом Ткаченко Ю.О. отримано від ТОВ «Фінпром Маркет» оплату згідно акту № 5ФП приймання наданої правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.
Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України, суд виходить із критеріїв співмірності, розумності та реальності таких витрат і враховує, що справа є малозначною, не відзначається складністю, не потребувала значного обсягу процесуальних дій, а матеріали справи не свідчать про значні витрати часу чи виконання адвокатом складних або нетипових процесуальних дій, крім того враховуючи суму задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 71225788 від 13.05.2025 року в розмірі 7816,25 грн., а також стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Ведмідь Н. В.