Справа № 291/773/25
Провадження №2/291/28/26
18 лютого 2026 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області у складі
головуючого судді Федорчук І.В.
за участі секретаря Герасимчук Н. П.
представника позивача Охман О.В.
представника відповідача Берченко Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку заподіяного під час ДТП та компенсацію моральної шкоди,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Охман О.В., звернувся до Ружинського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку заподіяного під час ДТП та компенсацію моральної шкоди.
В обґрунтування позову посилалася на те, що 10 лютого 2025 року о 19 год. 48 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою вул. Газопровідна 4, що у Подільському районі м. Києва, перед початком руху, не переконався, що це буде безпечно, а також повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не дав дорогу автомобілю «Volksvagen», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку та здійснив з ним зіткнення. При даній дорожньо-транспортній пригоді вказані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 21 квітня 2025 року по справі № 758/4156/25 винуватцем ДТП визнано ОСОБА_2 .
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило 146 800 грн.00 коп. в якості страхового відшкодування по справі №114760, згідно наказу №3.1/14519 від 07.05.2025 року т.з. НОМЕР_2 . Вказана сума є максимальною із розрахунку ліміту виплат страхової компанії та не покриває завданого матеріального збитку.
На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль Volkswagen ID.4 Crozz, шасі ( кузов, рама) № НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 належить позивачу ОСОБА_1 .
Відповідно до звіту 25/05001 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ Volkswagen ІD.4 Crozz держ. № НОМЕР_2 вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та втратою товарної вартості становить 1 266 726 грн. 95 коп., тоді як ринкова вартість автомобіля складає 1 179 910 грн., 00 коп., тому на підставі виконаного дослідження, зроблений висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Volkswagen ID.4 Crozz, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 , державний номерний знак № НОМЕР_2 складає 1 179 910 грн., 00 коп. Відповідно до звіту № 25/05001-2 який був проведений СПД «Горобець Ю.М.» з визначенням ринкової вартості пошкодженого автомобіля в ДТП, Volkswagen 1D.4 Crozz, шасі ( кузов, рама) № НОМЕР_4 , державний номерний знак № НОМЕР_2 , на підставі виконаних досліджень, зроблений висновок, що ринкова вартість автомобіля станом на 16.06.2025 року складає 317 000,00 грн. Тому виходячи з вище викладеного від ринкової вартості автомобіля до ДТП КТЗ Volkswagen ID.4 Crozz, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 , державний номерний знак № НОМЕР_2 , яка складає 1 179 910 грн., 00 коп. віднімається ринкова вартість автомобіля КТЗ Volkswagen ID.4 Crozz, шасі ( кузов, рама) № НОМЕР_4 , державний номерний знак № НОМЕР_2 після ДТП, яка складає 317 000,00 грн., тому сума фактичної завданої шкоди становить 862 910 грн. ( вісімсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот десять гривень ). Таким чином після виплати страхового відшкодування МТСБУ в сумі 146800 грн.00 коп., залишається невідшкодованою сума матеріального збитку в розмірі 716 110 (сімсот шістнадцять тисяч сто десять) грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з відповідача. Також позивач поніс витати на проведення звіту №25/05001 про визначення вартості матеріального збитку- вартість 6000 грн. 00 коп. (квитанція №6445-ОР44-КР7Т-7КЕХ від 16.06.2025) та звіту № 25/05001-2 з визначенням ринкової вартості пошкодженого автомобіля в ДТП - вартість 5700 грн. 00 коп. ( квитанція № 6В43-КЕ13-06К6-3706 від 18.06.2025 року).
Позивачу залишається невідшкодованою сума матеріального збитку в розмірі 727 810 грн. 00 коп. ( сімсот двадцять сім тисяч вісімсот десять грн. 00 коп.), яка підлягає стягненню з відповідача.
Також позивач вказує, що в результаті даної дорожньо-трнспортної пригоди йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 30000 (тридцять тисяч) гривень.
Позивач по справі переніс моральні страждання та нервовий стрес в результаті ДТП, втратив душевний спокій. Родина позивача була позбавлена можливості використовувати автомобіль Volkswagen ID.4 Crozz, шасі ( кузов, НОМЕР_5 ) № НОМЕР_4 , державний номерний знак № НОМЕР_2 в результаті чого було порушено звичний уклад життя позивача та його родини. Також в зв'язку з пошкодженням автомобіля Volkswagen ID.4 Trozz, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 були змінені плани позивача щодо запланованих поїздок і це завдало йому моральних страждань.
Крім цього, позивач неодноразово пропонував відповідачу врегулювати спір мирним способом, однак останній взагалі перестав виходити на зв'язок. Саме з вини відповідача позивач має в суді захищати своє порушене право і витрачати свій час і це також наносить йому моральної шкоди.
Указані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом в якому він просить суд стягнути з ОСОБА_2 , на свою користь відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 727 810 грн. 00 коп. ( сімсот двадцять сім тисяч вісімсот десять грн. 00 коп.), з яких невідшкодована сума матеріального збитку в розмірі 716 110 (сімсот шістнадцять тисяч сто десять) грн. 00 коп., та витрати на проведення звіту №25/05001 про визначення віртості матеріального збитку- вартість 6000 грн. 00 коп. та звіту № 25/05001-2 з визначенням ринкової вартості пошкодженого автомобіля в ДТП - вартість 5700 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. та судовий збір в розмірі 7578 (сім тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 10 коп.
Ухвалою суду від 28.08.2025 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 13.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав так, як позовна заява не обґрунтована належними доказами тому не підлягає задоволенню. Документи, які подані позивачем в додатках до позову, як докази визначення матеріального збитку заподіяного під час ДТП вважає неналежні, не допустимі, не об'єктивні, які не ґрунтуються на жодному первинному бухгалтерському документі про виплату позивачу страхового відшкодування. Водночас відповідачем долучено докази, що містяться в матеріалах страхової справи: зокрема відомості щодо висновку про вартість матеріального збитку, яку представник вважає належним доказом для визначення матеріальної шкоди.
В судове засідання позивач не з'явився.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі з підстав у ньому наведених. Водночас представник заперечував щодо визначення матеріальної шкоди відомостями, що містяться в матеріалах страхової справи: зокрема висновком про вартість матеріального збитку, яку представник вважає неналежним доказом, а внутрішніми документами страхової компанії.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію вказану у відзиві з підстав у ньому наведених та вважає, що у задоволені позову слід відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Так, судом установлено, що 10 лютого 2025 року о 19 год. 48 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою вул. Газопровідна 4, що у Подільському районі м. Києва, перед початком руху, не переконався, що це буде безпечно, а також повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не дав дорогу автомобілю «Volksvagen», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку та здійснив з ним зіткнення. При даній дорожньо-транспортній пригоді вказані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 21 квітня 2025 року по справі № 758/4156/25 винуватцем ДТП визнано ОСОБА_2 .
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Подільського районного суду м.Києва від 21.04.2025 року у справі № 758/4156/25, водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (Т.1.а.с.9).
Постанова набрала законної сили 02.05.2025 року.
У силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Отже наявність вини у діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.
Позивач є власником транспортного засобу автомобіля «Volksvagen», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу( а.с. 8).
Відповідач на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_3 .
Відносини між відповідачем ОСОБА_2 та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» регулюються полісом, яким було застраховано автомобіль «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , регулюються умовами, визначеними в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та Закону № 1961-IV, яким зокрема передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Крім того Договором (полісом) обов'язкового страхування № #ЕР-221444349 від 11.06.2024 передбачено франшизу в сумі 3200 грн.
Згідно з поданим позивачем Звітом №25/05001 автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen ID.4 Trozz, державний номерний знак НОМЕР_2 від 11.06.2025 року, копія якого долучена до матеріалів справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen ID.4 Trozz, державний номерний знак НОМЕР_2 : ринкова вартість КТЗ - 1179910,00 грн; вартість матеріального збитку- 1179910,00 грн; втрата товарної вартості-74939,93 грн. За висновком вказаного Звіту, вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Volkswagen ID.4 Trozz, державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, виходячи з виконаних досліджень станом на 10.02.2025 складає 1179910,00 грн (Т.1.а.с.14-60)
Також, згідно з ремонтною калькуляцією №25/05001 від 10.02.2025 року, долученою до матеріалів справи, загальна вартість ремонту автомобіля Volkswagen ID.4 Trozz, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 1266726,95 грн. (до вартості ремонту включено вартість робіт, фарбування, вартість запасних частині) (Т.1. а.с.36).
Згідно з поданим позивачем Звітом №25/05001-2 автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen ID.4 Trozz, державний номерний знак НОМЕР_2 від 18.06.2025 року, копія якого долучена до матеріалів справи, ринкова вартість пошкодженого автомобіля Volkswagen ID.4 Trozz, державний номерний знак НОМЕР_2 станом на 16.06.2025 складає 317000,00 грн (Т.1. а.с.62-91).
Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 24.04.2025 убачається, що йому було здійснено відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10.02.2025, місце події Київ, перехрестя вул.Велика кільцева та Газопровідна, за договором страхування #ЕР-221444349 від 11.06.2024 в сумі 146800,00 грн (платіжна інструкція №14405 від 08.05.2025) (а.с.244-245).
Згідно копії короткого висновку №114760 від 18.03.2025 вартість ремонту (вартість робіт, фарбування, запчастини) автомобіля Volkswagen ID.4 Trozz, державний номерний знак НОМЕР_2 складає 435597,91 грн (Т.1. а.с.255).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та для інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої взаємодії цих джерел, визначається нормами статей 1187,1188 ЦК України.
Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки , відповідає за завдану шкоду, якщо вона доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Частиною першою статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до статей 1166,1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно із ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
З 01 січня 2025 року введено в дію Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон 3720-IX).
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону 3720-IX передбачено, що дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону.
Судом установлено, що ДТП трапилася 10.02.2025. Разом з цим, договір страхування цивільно-правової відповідальності відповідача набрав чинності 11.06.2024. Тобто до спірних правовідносин має застосовуватись Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV (далі Закон - №1961-IV), який діяв на момент набрання чинності страхового полісу ТДВ «Страхова група «Оберіг».
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 указаного закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтями 28,29 Закону № 1961-ІVпередбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Системний аналіз наведених положень Закону № 1961-IV та ЦК України дає підстави для висновку, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (пункт 149 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 147/66/17).
У разі, якщо потерпілий не реалізував своє право на отримання страхового відшкодування за рахунок страховика, він не має права вимагати від винуватця - страхувальника, чия відповідальність застрахована, відшкодування шкоди, якщо розмір такої перевищує розмір страхового відшкодування, у тому числі і на суму франшизи.
Таким чином, позивач, як потерпіла особа, відповідно до частини першою статті 1166 ЦК України, не позбавлений права безпосередньо вимагати відшкодування шкоди у особи, яка її завдала, але за певних умов.
При цьому на страхувальника покладено обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування, а у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом особа, яка завдала шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, якщо розмір фактичної шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, то саме на особу, яка завдала шкоди, покладається обов'язок щодо сплати такої різниці за завдану шкоду.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Положення статей 76, 102 - 113 ЦПК України визначають висновки експертів як один із засобів встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Як установлено судом, надані позивачем Звіти №25/05001 про визначення вартості матеріального збитку та N? 25/05001-2 про визначення ринкової вартості пошкодженого автомобіля в ДТП на підтвердження визначення розміру матеріальної шкоди, завданої автомобілю внаслідок ДТП, вказаним вимогам не відповідають, оскільки в них не зазначено, що оцінювач обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що висновок підготовлено для подання до суду.
Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 4.14 розділу ІV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня1998 року № 53/5(далі - Інструкція № 53/5), у вступній частині висновку експерта зазначаються: попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.
Положеннями статті 106 ЦПК України визначено можливість складання експертного висновку за зверненням учасника справи. Водночас стаття 106 ЦПК України визначає обов'язкове застереження про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність, що у свою чергу узгоджується з практикою ВС.
Так, у Постанові КЦС ВС від 16 листопада 2022 року у справі №335/2566/18 КЦС ВС зауважує, що у висновку експерта щодо визначення розміру завданого збитку повинно бути зазначено, що він виконується для суду і що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність. Інакше висновок експерта буде розцінений як неналежний доказ.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що Звіти №25/05001 про визначення вартості матеріального збитку та №25/05001-2 про визначення ринкової вартості пошкодженого автомобіля в ДТП не можуть бути належними доказами на підтвердження визначення розміру матеріальної шкоди, завданої автомобілю внаслідок ДТП адже у них відсутнє попередження оцінювача про кримінальну відповідальність, яке виконане на замовлення учасника справи.
Варто також зазначити, що зі змісту Звітів №25/05001 про визначення вартості матеріального збитку та №25/05001-2 про визначення ринкової вартості пошкодженого автомобіля в ДТП, які складені в червні 2025 року, в той час як ДТП трапилася 10.02.2025, не можна встановити, на підставі яких фактичних даних та відомостей щодо характеристики автомобіля та ступеня пошкодження транспортного засобу, оцінювач дійшов до висновку про необхідність заміни або ремонту тих чи інших деталей, чи вказані у звітах пошкодження виникли безпосередньо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а не через неналежне зберігання, нездійснення відновлюваного ремонту станом на червень 2025 року.
Разом з тим, як установлено судом, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував відповідач була забезпечена полісом обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-221444349 ТДВ «СГ «Оберіг» від 12.06.2024. Ліміт відповідальності вказаним полісом визначено на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну в розмірі 160 000 грн, за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - 320 000 грн.
Згідно Висновку №114760 від 18.03.2025 року про суму вартості ремонту автомобіля загальна вартість ремонту автомобіля Volkswagen ID.4 Crozz держ. № AA5505AO становить 435 597, 91 грн. Відомості щодо пошкодження транспортного засобу наведені в акті №114750 від 10.02.2025 (а.с. 250, том 2 - а.с. 9)
24.04.2025 між потерпілою особою ОСОБА_1 та ТДВ «СГ «Оберіг» було узгоджено розмір страхового відшкодування в розмірі 146 800 грн. (ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб - 160 000,00 грн; ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров"ю третіх осіб - 320 000,00 грн; франшиза - 3 200,00 грн)та погоджено, що зазначений розмірі є повним виконанням МТСБУ та ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" своїх зобов"язань перед Заявником, а МТСБУ і Заявник досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи. (а. с. 244)
Відповідно до платіжної інструкції №14405 від 08.05.2025 року ОСОБА_1 по справі №114760 згідно наказу №3.1/14519 від 07.05.2025р. Т3 АА5505А0 ТДВ «СГ «Оберіг» було здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 146 800,00 грн на реквізити зазначені у заяві на виплату страхового відшкодування (а. с. 245).
З наведеного вбачається, що в підписаній заяві від 24.04.2025 з ТДВ «СГ «Оберіг» ОСОБА_1 погодився про виплату йому страхового відшкодування в меншій сумі ніж максимальний ліміт відповідальності (160 00 грн) і погодився з сумою 46 800 грн. У матеріалах справи відсутні будь-які відомості з приводу претензій ОСОБА_1 до розрахованої суми страхового відшкодування.
Водночас майновий збиток у цій справі згідно Висновку №114760 від 18.03.2025 року про суму вартості ремонту автомобіля загальна вартість ремонту автомобіля Volkswagen ID.4 Crozz держ. № НОМЕР_6 становить 435 597, 91 грн, що фактично перевищує ліміт цивільно-правової відповідальності страховика, який становить160 000 грн.
Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суд приймає за основу висновок №114760 від 18.03.2025 про суму вартості ремонту автомобіля Volkswagen ID.4 Trozz, державний номерний знак НОМЕР_2 , який сторони не оспорювали у встановленому порядку.
З огляду на наведене, суд відхиляє доводи представника позивача, щодо Висновку № 114760 від 18.03.2025 та ураховуючи прийняте рішення страховиком відповідача яке погоджене з позивачем та виплату суми, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, у цьому випадку здійснено виплату в меншій сумі ніж максимальний ліміт відповідальності (160 00 грн), а саме у сумі 46 800 грн є підставою для зменшення суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки обов'язок по відшкодуванню шкоди розподіляється між страховою компанією, відповідно до Закону № 1961-IV, та особою, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, у тому числі на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).
З урахуванням наведеного, сума, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає зменшенню з 435 597, 91 грн до 275 597,91 грн, тобто на 160 000,00 грн, оскільки ліміт відповідальності страхової компанії згідно з полісом становить 160 000,00 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає таке.
Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. ч. 3 - 5 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як було встановлено судом, позивачу ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, яка полягала у моральних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, неможливості користування власним автомобілем тривалий час.
Разом з тим, при вирішенні питання про розмір завданої моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням обставин справи та тяжкості страждань позивача, суд вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 30000 гривень, заявлений позивачем є завищеним та не відповідає засадам розумності та справедливості, а також є не доведеним у такому розмірі та приходить до висновку, що розмір моральної шкоди необхідно зменшити до 7000 гривень, як такий що відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивача.
З огляду на наведене розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 становить 275 597,91 грн. розмір моральної шкоди 7000 гривень. Оскільки судом відхилено надані позивачем звіт №25/05001 з визначення вартості матеріального збитку та звіт №25/05001-2 з визначення ринкової вартості пошкодженого автомобіля в ДТП тож його вимоги про відшкодування понесених витрат за їх проведення в розмірі 6000 грн. та 5700 грн не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, ч.2 п.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Так, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 7578, 10 грн. за позовну вимогу про стягнення матеріальної та моральної шкоди, який належить стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,19,76-81,82,128,141,211,247, 274,279,280-282,263,264,279,354 ЦПК України, ст.ст.13,23,625,988,990,993,1166, 1167, 1187,1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд,
ухвалив :
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 а користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 275 597 (двісті сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень, 91 (дев'яносто одну) копійку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 2869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
представник відповідача - ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , абонентська скринька №60, м.Київ, 03189.
Повний текст рішення складено 25 лютого 2026 року.
Суддя І.В. Федорчук