25 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12439/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В. у справі №910/12439/22
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі
за позовом Обслуговуючого кооперативу ?Вимпел-Південь?
до Міністерства юстиції України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеської міської ради,
про скасування наказу,
На розгляді колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В. знаходиться касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі №910/12439/22.
16.02.2026 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Заява про відвід мотивована порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, а також наявністю ухвали від 05.08.2025 року у даній справі, якою зазначеною колегію суддів відмовлено у відкритті касаційного провадження у даній справі, що на думку скаржника дає підстави вважати, що у колегії, яка раніше відмовила у відкритті касаційного провадження вже сформоване негативне ставлення до "перспективності" оскаржуваного рішення у цій справі загалом.
Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2026 Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу колегії суддів у справі №910/12439/22 та відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів.
Згідно з частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс), якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
24.02.2026 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями на розгляд Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Булгакової І.В. передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.
Однією із правових підстав подання заяви про відвід колегії суддів ОСОБА_1 визначає статтю 35 ГПК України, пунктом 4 частини першої якої визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Частиною четвертою статті 15 цього ж Закону зазначено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
Отже, судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ у касаційному суді виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Частиною тринадцятою статті 32 ГПК України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. За змістом частини шістнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованою системою документообігу суду у Верховному Суді (далі - АСДС), що введені в дію з 01.04.2025, згідно з пунктом 1.3 яких у Верховному Суді збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення про автоматизовану систему документообігу суду відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
Визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов'язки та права, а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності) (пункт 1.7 Засад використання АСДС).
Для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач, без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій, на момент автоматизованого розподілу, якщо інше не встановлено зборами суддів (пункт 2.3 Засад використання АСДС).
Пунктом 2.12 Засад використання АСДС визначено, що в разі коли відповідно до Положення передбачається передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду), під раніше визначеним суддею-доповідачем (складом суду) слід розуміти суддю-доповідача (склад суду) відповідного касаційного суду. Зазначене не поширюється на склад палати, об'єднаної палати касаційного суду чи Великої Палати, якщо справа була раніше передана на їх розгляд.
Підпунктом 2.3.39.7 пункту 2.3.39 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо апеляційних та касаційних скарг (в тому числі й тих, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів)) касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
Отже, за загальним правилом після визначення судді-доповідача у справі касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду, передаються раніше визначеному для розгляду справи складу суду.
В свою чергу, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу ?Вимпел-Південь? передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В. В подальшому вказаною колегією суддів ухвалою від 05.08.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу ?Вимпел-Південь? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 у справі № 910/12439/22.
Таким чином, від колегії суддів жодним чином не залежить формування її складу, адже, в даному випадку згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.02.2026 року визначено такий склад суду Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н. О., Случ О.В., оскільки справа №910/12439/22 перебувала в провадженні зазначеної колегії суддів.
Отже, з наведеного вище не убачається порушення порядку розподілу касаційної скарги у справі № 910/12439/22 раніше визначеному складу суду.
Також заява про відвід мотивована тим, що колегія суддів у складі Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н. О., Случ О.В. в ухвалі від 05.08.2025 висловила позицію про відмову у відкритті касаційного провадження, тобто у колегії вже сформоване негативне ставлення до "перспективності" оскарження рішень у цієї справи загалом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Розглядаючи заяви про відвід, що подані на підставі пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України, Суд не може оцінювати правову позицію суддів іншої судової колегії та надавати оцінку мотивам прийняття того чи іншого судового рішення.
Відповідно не заслуговує на увагу посилання в заяві про відвід про порушення обов'язкової спеціалізації суддів, адже рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 №1 "Про затвердження складу судових палат, персонального складу постійних колегій суддів у складі судових палат, спеціалізації судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду"(зі змінами, внесеними 12.12.2025) затверджена спеціалізація судових палат та суддів Касаційного господарського суду для розгляду конкретних категорій справ і судді Могил С.К., Волковицька Н.О., Случ О.В. входять саме до складу судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності.
Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об'єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення no. 16695/04, від 15.07.2010).
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Отже, заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В. не містить обставин, які викликають сумнів у її неупередженості або об'єктивності.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В. у розгляді справи №910/12439/22 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 35, 39, 234 ГПК України, Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В. у розгляді справи №910/12439/22, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Булгакова