25 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 922/1280/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Підлипенського Д.В.,
відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Басової О.В.,
третьої особи за зустрічним позовом - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 (головуючий - Мартюхіна Н.О., судді - Гребенюк Н.В., Лакіза В.В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 (суддя Байбак О.І.) у частині зменшення розміру штрафних санкцій на 90% і відмови у задоволенні первісного позову про стягнення 4 345 215,51 грн
у справі №922/1280/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Приватного акціонерного товариства "Енергооблік"
про стягнення 4 828 017,23 грн
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Енергооблік"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерного товариства "Банк Альянс",
про стягнення 2 539 200 грн,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі за текстом також - ТОВ "Оператор ГТС України") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (далі за текстом також - ПрАТ "Енергооблік") про стягнення 4 828 017,23 грн, з яких: 3 058 162,01 грн - пені; 1 769 855, 22 грн - штрафу.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів від 16.02.2023 №4600007251, а саме несвоєчасне виконання підрядником трьох етапів робіт, обумовлених сторонами у додатку №3 до договору, внаслідок чого позивач застосував до відповідача штрафні санкції, передбачені пунктом 10.2 вказаного договору.
3. ПрАТ "Енергооблік" звернулось до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Оператор ГТС України" про стягнення грошових коштів у розмірі 2 539 200 грн.
4. Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом з посиланням на норми статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК) стверджує про набуття відповідачем за зустрічним позовом вказаних грошових коштів за наданою банківською гарантією без належних правових підстав, з огляду на те, що на сьогодні всі роботи за договором від 16.02.2023 №4600007251 завершені в повному обсязі та прийняті замовником, який, ігноруючи такі об'єктивні фактори як несприятливі погодні умови, дію форс-мажорних обставин, що підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 та сертифікатом Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), свідомо затягував прийняття робіт за договором.
5. Заперечуючи проти первісних позовних вимог, відповідач вказує на те, що:
(1) порушення строків виконання фінальних робіт та їх здача лише 13.01.2025 обумовлене, зокрема: настанням несприятливих погодних умов; настанням обставин форс-мажору; прийняттям позивачем робіт з великими затримками у часі, безпідставністю зауважень останнього та наданням їх порційно для затягування загального процесу здачі відповідачем виконаних робіт;
(2) позивач безпідставно нарахував відповідачу штрафні санкції за прострочення виконання окремих етапів робіт, оскільки із системного аналізу відповідних норм законодавства в сукупності із узгодженими сторонами умовами договору вбачається, що відповідальність підрядника у вигляді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.
6. При цьому у разі задоволення позовних вимог та відхилення доводів відповідача, останній просить зменшити розмір заявлених до стягнення пені та штрафу на 90% з посиланням на викладені у відзиві обставини, а також особливості місцезнаходження підприємства відповідача за первісним позовом та вид господарської діяльності, яка у цей час має важливе значення для забезпечення стабільної роботи об'єктів енергетичної інфраструктури, тоді як позивач за первісним позовом в результаті прострочення виконання зобов'язання не поніс будь-яких збитків.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
У частині первісних позовних вимог
7. За результатами проведення відкритих торгів №UA-2022-12-09-001495-а ТОВ "Оператор ГТС України" (замовник) та ПрАТ "Енергооблік" (підрядник) уклали договір від 16.02.2023 №4600007251 (далі за текстом - договір), за умовами якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується надати послуги: послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Бердичівського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами та доповненнями), норм ЦК та Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору (пункт 1.1 договору).
8. Пункт 1.2 договору визначає, що склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід'ємною частиною договору.
9. Відповідно до пункту 3.1 договору (в редакції додаткової угоди від 15.03.2024 №2) загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірною ціною (додаток №2) становить: 50 772 693,32 грн, у тому числі ПДВ 20% - 8 462 115,55 грн.
10. Згідно з пунктом 4.1 договору підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів з дати підписання договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
11. Відповідно до пункту 4.2 договору строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір, у випадках, передбачених чинним законодавством України.
12. Датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником і порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника (пункт 4.3 договору).
13. Пункт 5.1 договору визначає, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
14. Відповідно до пункту 5.2 договору акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.
Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.
15. Згідно з пунктом 6.17 договору підрядник у письмовій формі за 5 робочих днів інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов'язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.
16. Пункт 6.18 договору передбачає, що роботи вважаються прийнятими замовником у повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором.
17. За умовами підпункту 7.3.1 пункту 7.3 договору підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток №3) строки роботи відповідно до технічних вимог та якісних характеристик (додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.
18. Відповідно до підпункту 7.3.13 пункту 7.3 договору підрядник зобов'язаний інформувати у встановленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за цим договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.
19. Відповідно до пункту 7.4.2 договору підрядник має право ініціювати внесення змін до договору.
20. Пункт 8.1 договору передбачає, що жодна з сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція. Громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
21. Відповідно до п.8.2 договору сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.
22. Пункт 8.3 договору передбачає, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або ненадання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
23. Згідно з пунктом 10.1 договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
24. Пунктом 10.2 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожний день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
25. У подальшому сторони укладали додаткові угоди до договору, а саме додаткову угоду від 04.12.2023 №1 та додаткову угоду від 15.03.2024 №2, якими погоджували та вносили зміни щодо:
- пункту 3.1 договору "Загальна вартість виконуваних робіт за договором";
- додатків №1 "Технічні, якісні та кількісні характеристики" та №2 "Договірна ціна".
26. Згідно з графіком виконання робіт, який є додатком №3 до договору, роботи повинні бути виконані у такі терміни:
1) обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації граничний термін виконання робіт - 120;
2) виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи 300;
3) пусконалагоджувальні роботи 365.
27. Однак підрядник під час виконання робіт не дотримався обумовлених строків їх проведення, що підтверджується такими документами:
- по першому етапу роботи (при граничному строку їх виконання не пізніше 16.06.2023) передані замовнику на підставі актів №№1-9 13.07.2023, тобто з простроченням на 26 календарних дня. Загальна вартість робіт по кожному з цих актів склала 124 588,30 грн з ПДВ, а всього 1 121 294,70 грн;
- по другому та третьому етапам підрядник передавав замовнику роботи по мірі їх виконання, починаючи з 19.12.2023 до 13.01.2025 (акти від 01.04.2024 №№6-9, від 20.08.2024 №№1-2, від 06.09.2024 №№3-4, від 12.09.2024 №№5-6, від 20.09.2024 №№7-9, від 17.10.2024 №10, від 18.10.2024 №11, від 08.11.2024 №№12-18, від 13.01.2025 №№19-22).
28. 13.01.2025 сторони склали та підписали акт про завершення виконання робіт по договору від 16.02.2023 №4600007251.
У частині заперечень на первісні позовні вимоги
29. Щодо несприятливих погодних умов:
У процесі виконання умов договору листом від 16.10.2023 №16/10-1 ПрАТ "Енергооблік" повідомило ТОВ "Оператор ГТС України" про те, що в зв'язку з настанням несприятливих погодних умов, неможливе подальше виконання будівельно-монтажних робіт в частині фарбувальних та ізоляційних робіт, які повинні проводитись одразу за зварювальними роботами. Відповідно, продовження виконання робіт з благоустрою та пуско-налагоджування можливо тільки після облаштування надземної та підземної частини газопроводів. Основною причиною, що пояснює неможливість виконання робіт в холодний період є те, що фарбування антикорозійним покриттям JOTUN з дотриманням необхідної технології відповідно до технічного паспорту та технологічної карти виробника забороняється за температури повітря нижче -5С, температури поверхні нижче +10С, та відносної вологості вище 85%. Виконання антикорозійного покриття підземної частини газопроводу двокомпонентним товстошаровим поліуретановим покриттям WG-WELEPIPE BG з дотриманням необхідної технології згідно технічного паспорту та технологічної карти виробника забороняється за температури повітря нижче -5С, температури поверхні нижче -5С, та відносної вологості вище 85%. Для якісного виконання робіт з дотриманням вимог всіх технологічних карт від виробників лако-фарбової та захисної ізоляційної продукції є нагальна необхідність відтермінувати дані роботи до настання сприятливих погодних умов. Оскільки ПрАТ "Енергооблік" не могло виконувати зазначені роботи з незалежних від нього причин (існуючий календарний графік виконання робіт не враховує сезонність та погодні умови), останнє пропонувало з початком опалювального сезону призупинити виконання договору в частині пунктів 2 та 3 додатків 3 (Графік виконання робіт), та поновити їх виконання, починаючи з дати закінчення опалювального сезону в 2024 році.
Листом від 25.10.2023 №25/10-1 ПрАТ "Енергооблік" повідомило ТОВ "Оператор ГТС України", що в зв'язку з тим, що розроблені проєкти, які прийняті замовником за договором від 16.02.2023 №4600007251, передбачають внесення певних змін в кошторисну документацію, ПрАТ "Енергооблік" листами від 24.08.2023 №24/08-10 та від 01.09.2023 №01/09-8 відповідно ініціювало підписання додаткових угод до договору з метою приведення кошторисної документації у відповідність до робочих проєктів, однак станом на час підписання листа (25.10.2023) додаткові угоди ще не підписані з причин їх затримки зі сторони ТОВ "Оператор ГТС України".
З огляду на викладене, ПрАТ "Енергооблік" повідомляло про можливість активувати виконані роботи по договорам, а саме всі будівельні роботи, монтаж лотків, кабелів та інші по 7 ГРС за договором №4600007251 від 16.02.2023 (будівельні роботи, монтаж лотків, кабелів та інші на ГРС Корчик та ГРС Манятин фактично будуть закінчені до кінця жовтня, таким чином буде виконано 100% всіх робіт крім монтажу трубопроводу, фарбування та ізоляції). У вказаному листі відповідач знову зазначив, що враховуючі те, що виконання фарбувальних та ізоляційних робіт за несприятливих погодних умов неможливо провести якісно, що детально описано в листі від 16.10.202 3№16/10-1, ПрАТ "Енергооблік" вважає неможливим проведення цих робіт до закінчення опалювального сезону. Усвідомлюючи прописані в пункті 10 договору "Відповідальність сторін" та високі вимоги до якості робіт з боку замовника, ПрАТ "Енергооблік" не може в супереч вимог виробників лако-фарбової та ізоляційної продукції на свій ризик виконувати ці роботи за несприятливих умов, навіть використовуючи наявні сучасні технології.
Ситуацію, що склалася з підписанням актів та описаних технічних нюансів, ПрАТ "Енергооблік" вважало об'єктивною обставиною, на підставі якої воно праві вимагати внесення змін до істотних умов договорів (коригування термінів виконання робіт в Додатку №3 "Графік виконання робіт") у вигляді продовження терміну виконання договору від 16.02.2023 №4600007251 у частині пунктів додатка №3 ("Графік виконання робіт"): пункту 2 - до 15.06.2024 та пункту 3 до 19.08.2024 та, відповідно, подовжити загальний термін дії договору.
З метою документального підтвердження описаної вище ситуації з виконанням фарбувальних робіт ПрАТ "Енергооблік" надало лист ТОВ "Йотунгард Україна" - офіційного дилеру лако-фарбового покриття про можливість проведення робіт в таких погодних умовах, а також витяг з сайту щодо середньодобової температури в різні місяці року.
Як зазначає ПрАТ "Енергооблік", ТОВ "Оператор ГТС України" не прийняло до уваги вказані обставини та пропозицію щодо продовження термінів виконання робіт по договору та, в свою чергу, направило ПрАТ "Енергооблік" претензію №27 на суму 767 288, 37 грн, яку відповідач частково визнав, а саме на суму 76 728,84 грн (10% від суми претензії) та висловив готовність перерахувати цю суму на користь ТОВ "Оператор ГТС України".
30. Щодо обставин форс-мажору:
Листом від 17.01.2024 №17/01-7 ПрАТ "Енергооблік" повідомило ТОВ "Оператор ГТС України" про настання зазначених обставин, а саме про те, що ПрАТ "Енергооблік" позбавлене можливості виконувати свої зобов'язання з виконання ремонтних робіт згідно з умовами договору від 16.02.2023 №4600007251 Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Бердичівського ЛВУМГ) через настання обставин непереборної сили (форс-мажора). ПрАТ "Енергооблік" вказувало, що через масовані ракетні обстріли та на період оголошення сигналів "повітряної тривоги" воно вимушено призупиняє свою роботу. Неможливість виконання робіт також пов'язане з значним нагромадженням снігу, ожеледі та заморозків, що позбавляє можливості виконання договорених зобов'язань у строки та згідно з визначеними Технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1). Враховуючи зазначене, ПрАТ "Енергооблік" зазначило, що не має можливості здійснити виконання фарбувальних, монтажних та налагоджувальних робіт змонтованого обладнання у встановлений договором строк. Початком дії обставин непереборної сили ПрАТ "Енергооблік" визначило 08.01.2024 та повідомило про це в порядку, визначеному пункту 8.2 договору.
На вказаний лист ТОВ "Оператор ГТС України" надало лист від 29.01.2024 №ТОВВИХ-24-1299, яким повідомило, що при розгляді сертифікату торгово-промислової палати (коли він буде наданий підрядником) він детально буде аналізувати вплив обставин, зазначених у сертифікаті як форс-мажорних. Також буде аналізуватися виконання підрядником зобов'язань за договором з метою встановлення, чи дійсно є підстави вважати, що настання форс-мажорних обставин зробило неможливим виконання підрядником зобов'язань за договором.
Листом від 29.02.2024 №29/02-07 ПрАТ "Енергооблік", в доповнення до вищевказаного листа, для можливості подальшого виконання робіт та всіх взятих на себе зобов'язань за договором, просило ТОВ "Оператор ГТС України" погодити подовження договору до 31.07.2024 та надати додаткову угоду для підписання.
Листом від 01.03.2024 ТОВ "Оператор ГТС України" повідомило, що питання пролонгації буде розглянуто після надання сертифікату ТПП.
Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата видала сертифікат від 05.02.2024 №3200-24-0229 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (дата настання: 08.01.2024 та дата закінчення: тривають на 02.02.2024) для ПрАТ "Енергооблік" щодо обов'язку (зобов'язання) надати послуги: "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Бердичівського ЛВУМГ)" у термін: протягом 365 календарних днів з дати підписання договору за договором від 16.02.2023 №4600007251, а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, як наслідок: загальна військова мобілізація, військові дії на території України, введення комендантської години, неможливість надання послуг на ГРС через погодні умови, постійні масовані ракетні та артилерійські обстріли, повітряні тривоги в зв'язку з цим, унеможливлення виконання роботи тривалий час, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності.
Листом від 06.03.2024 №06/03-07 ПрАТ "Енергооблік" повторно звернулось до ТОВ "Оператор ГТС України" із проханням подовжити термін дії договору до 31.07.2024 для можливості подальшого виконання робіт та виконання всіх взятих на себе зобов'язань та просило надати додаткову угоду для підписання. Разом з листом ПрАТ "Енергооблік" надало сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 05.02.2024 №3200-24-0229.
ТОВ "Оператор ГТС України" не прийняло до уваги обставини форс-мажору, наданий сертифікат, та не погодило підписання додаткової угоди про продовження терміну дії договору.
31. Щодо затягування загального процесу здачі виконаних робіт:
Як зазначає ПрАТ "Енергооблік":
ПрАТ "Енергооблік" виготовило, відвантажило, змонтувало та здало (підписані акти виконаних робіт) обладнання по об'єктах замовника: ГРС Ходаки, ГРС Нові Велідники, ГРС Манятин, ГРС Нестерівці, ГРС Курянки. Виготовило, відвантажило та змонтувало обладнання по об'єктах Замовника: ГРС Корчик (дата монтажу на ГРС 15.01.2024), ГРС Симони (дата монтажу на ГРС 23.01.2024), ГРС Куліші (дата монтажу на ГРС 01.02.2024), ГРС Городниця (дата монтажу на ГРС 12.02.2024). Проте роботи по цим (ГРС Корчик, ГРС Симони, ГРС Куліші, ГРС Городниця) не були прийняті зі сторони ТОВ "Оператор ГТС України".
Перші і на цей момент єдині зауваження отримані від ТОВ "Оператор ГТС України" листом №7306ВИХ-24-183 з додатком "Службова записка від заступника директора з безпеки начальника об'єднаного регіонального управління безпеки апарату Олександра Топчій" тільки 07.02.2024. Ці зауваження стосуються тільки об'єкта ГРС Корчик, що був змонтований на ГРС 15.01.2024. Тобто з моменту монтажу до надання зауважень у замовника пішло 23 календарних дні (лист від 08.01.2024 №08/01-16 та докази його направлення), в той час як пункт 5.2 договору передбачає строк 5 (п'ять) робочих днів для підписання замовником актів приймання виконаних робіт або для надання мотивованих заперечень проти такого підписання.
Отримані зауваження листом №7306ВИХ-24-183 тільки 07.02.2024 є абсолютно необґрунтовані та безпідставні. Відповідь на цей лист з детальними поясненнями ПрАТ "Енергооблік" надало вчасно в листі від 08.02.2024 №08/02-01. Проте обладнання по ГРС Корчик так і не було прийнято. Акти виконаних робіт, що були завантажені в систему електронного документообігу "ДІЛС" були відхилені без обґрунтування причини. При повторній здачі робіт та обладнання по ГРС Корчик та здачі виконаних робіт та обладнання по ГРС Куліші, ГРС Городниці та ГРС Симони в період з 22 по 23 лютого 2024 року (відповідно до листів повідомлень від 16.02.2024 №16/02-07, від 19.02.2024 №19/02-07) знову підіймаються ті самі питання, в тому числі по покриттю рам та опор та лакофарбовому покриттю прямих ділянок до лічильника. У вказаному листі ПрАТ "Енергооблік" наголошує на негайності виконання: - прийняття виконаних робіт та обладнання, враховуючи вичерпні відповіді на зауваження, що надані листом від 08.02.2024 №08/02-01; - виключити при прийманні робіт непрофесійні та упереджені дії, які направлені на затягування процесу здачі робіт, спираючись на нічим не обґрунтовані докази. Також ПрАТ "Енергооблік" запропоновало провести робочу зустріч в апараті управління в місті Києві для вирішення питань з приймання виконаних робіт та обладнання.
З огляду на вищенаведені обставини ПрАТ "Енергооблік" зазначає, що направляло ТОВ "Оператор ГТС України" повідомлення про наявність підстав для несвоєчасного виконання робіт, а також надавало докази наявності об'єктивних обставин, які від нього не залежали та які вплинули на строк виконання підрядником зобов'язань за договором в частині строків виконання робіт. Однак, вказані повідомлення були безпідставно проігноровані ТОВ "Оператор ГТС України".
У частині зустрічних позовних вимог
32. Укладанню між сторонами договору передувало те, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" через електрону систему закупівель https://prozorro.gov.ua/tender/ було проведено публічну закупівлю №UA-2022-12-09-001495-a послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (класифікатор та код: ДК 021:2015:50410000-2).
33. На виконання пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі, ПрАТ "Енергооблік" (принципал) надало ТОВ "Оператор ГТС України" забезпечення виконання договору - банківську гарантію від 07.02.2023 №774-23.
34. Цю гарантію АТ "Банк Альянс" (гарант) видало бенефіціару - ТОВ "Оператор ГТС України", принципалом за якою є ПрАТ "Енергооблік".
35. Згідно з цією гарантією АТ "Банк Альянс" безумовно зобов'язалось протягом п'яти банківських днів після одержання ним паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на його SWIFT, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором.
36. Згідно з умовами цієї гарантії:
Основна угода: договір, що укладається за результатами процедури закупівлі: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Бердичівського ЛВУМГ), згідно з оголошенням про заплановану закупівлю №UA-2022-12-09-001495-a, розміщеного на вебпорталі уповноваженого органу).
Повна (максимальна) сума банківської гарантії та валюта - 2 539 200,00 грн, код валюти - 980 (гривня).
Ця гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 16.04.2024.
Форма представлення вимоги: у паперовій формі рекомендованим листом або кур'єром та/або ключованим SWIFT-повідомленням через банк бенефіціара на нашу SWIFT-адресу.
Внесення змін до цієї гарантії здійснюється в установленому законодавством порядку, після чого вони стають невід'ємною частиною цієї гарантії.
Повернення принципалу цієї банківської гарантії відбувається шляхом надіслання бенефіціаром на поштову адресу та/або SWIFT-адресу та/або електронну адресу гаранта (з дотриманням вимог законодавства щодо КЕП) та/або поштову адресу принципала повідомлення про ануляцію цієї банківської гарантії.
Дострокове припинення цієї банківської гарантії (її ануляція) відбувається за попередньою письмовою згодою бенефіціара.
Ця гарантія є безвідкличною, непередаваною і не може бути переуступлена без попередньої згоди зі сторони гаранта, принципала та бенефіціара.
37. В укладеному сторонами договорі від 16.02.2023 №4600007251 сторони погодили забезпечення його виконання, зокрема, підпунктом 10.9.1 пункту 10.9 визначили, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Бердичівського ЛВУМГ) згідно з оголошенням про проведення процедури закупівлі №UA-2022-12-09-001495-a, оприлюдненим на вебпорталі уповноваженого органу 09.12.2022, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 2 539 200 грн, що становить 5% відсотків ціни цього договору.
38. Підпункти 10.9.2 та 10.9.3 пункту 10.9 договору передбачають, що права та обов'язки сторін за цим договором настають за умови настання відкладальної обставини (згідно з частиною першою статті 212 ЦК), а саме: надання підрядником замовнику в забезпечення виконання цього договору гарантії згідно з підпунктом 10.9.1 цього договору. Термін дії гарантії - до 16.04.2024 включно.
39. Згідно з підпунктом 10.9.5 пункту 10.9 договору у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов'язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах, визначених гарантією.
40. Відповідно до підпункту 10.9.6 пункту 10.9 договору забезпечення виконання договору повертається у випадках передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин.
Повернення забезпечення виконання договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі.
Повернення забезпечення виконання договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка -гаранта.
Моментом належного виконання зобов'язання замовника щодо повернення оригіналу гарантії є дата, зазначена на відповідному супровідному листі (повідомленні) замовника.
41. Умови пункту 11.1 договору передбачають, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
42. ТОВ "Оператор ГТС України" через ПАТ АБ "Укргазбанк" звернувся до АТ "Банк Альянс" з письмовою вимогою від 22.03.2024 №ТОВВИХ-24-4555 за банківською гарантією від 07.02.2023 №774-23 (забезпечення виконання договору) на суму 2 539 200 грн (код валюти UAH) у зв'язку з тим, що принципал - ПрАТ "Енергооблік" неналежно виконав зобов'язання за договором від 16.02.2023 №4600007251 та допустив прострочення термінів виконання робіт. Зазначена вимога містила платіжні реквізити ТОВ "Оператор ГТС України" для зарахування коштів з долученням копії банківської гарантії від 07.02.2023 №774-23.
43. 25.03.2024 АТ "Банк Альянс" звернулось до ПрАТ "Енергооблік" з повідомленням про отримання вимоги бенефіціара (ТОВ "Оператор ГТС України") щодо банківської гарантії від 07.02.2023 №774-23, в якому на виконання вимог частини першої статті 564 ЦК повідомило, що за банківською гарантією від 07.02.2023 №774-23, що була надана за заявою ПрАТ "Енергооблік" згідно із укладеним договором про надання гарантії від 07.02.2023 №774-23, АТ "Банк Альянс" 25.03.2024 отримано SWIFT-повідомленням вимогу від 23.03.2024 №ТОВВИХ24-4555 бенефіціара - ТОВ "Оператор ГТС України" про сплату суми гарантії у розмірі 2 539 200 грн, копія якої додавалась. З огляду на викладене, відповідно до пункту 3.6 укладеного між АТ "Банк Альянс" та ПрАТ "Енергооблік" договору та ймовірністю виникнення у АТ "Банк Альянс" витрат, пов'язаних із сплатою коштів на вимогу, просило протягом 2 (двох) банківських днів перерахувати кошти для покриття можливих витрат за гарантією у сумі 2 539 200 грн.
44. У відповідь на вимогу ТОВ "Оператор ГТС України" від 23.03.2024 №ТОВВИХ24-4555 АТ "Банк Альянс" надіслало ТОВ "Оператор ГТС України" лист від 08.04.2024 вих. №21.2.1/1782, в якому повідомило, що ПрАТ "Енергооблік" повідомило АТ "Банк Альянс", що вважає вимогу про сплату гарантії протиправною, оскільки ним не порушувались зобов'язання, виконання яких забезпечувалось гарантією, та на захист своїх прав звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, з наданням доказів своєї позиції (справа №910/3718/24). Також у вказаному листі АТ "Банк Альянс" повідомило ТОВ "Оператор ГТС України", що не заперечує проти виконання свого обов'язку як гаранта задовольнити вимогу, яка відповідає умовам гарантії, та у разі дійсно встановленого факту настання зобов'язань гаранта, проте на цей час однозначно встановити відповідність вимоги умовам гарантії не є можливим ,у зв'язку з чим по суті спірності дійсності настання гарантійного випадку, факт якого може бути підтверджено чи спростовано виключно судом, та з метою недопущення порушень інтересів бенефіціара, принципала та гаранта, вважає за можливе повернутись до розгляду питання оплати вимоги бенефіціара після розгляду судом вказаної вище справи за позовом принципала та набрання рішенням суду законної сили.
45. ПрАТ "Енергооблік" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Оператор ГТС України" та АТ "Банк Альянс" про визнання банківської гарантії від 07.02.2023 №774-23 на суму 2 539 200 грн такою, що не підлягає виконанню.
46. Господарський суд міста Києва рішенням від 27.06.2024 у справі №910/3718/24 позов задовольнив. Визнав такою, що не підлягає виконанню банківську гарантію від 07.02.2023 №774-23 на суму 2 539 200 грн, надану банком гарантом - АТ "Банк Альянс" в забезпечення зобов'язання принципала - ПрАТ "Енергооблік".
47. Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.11.2024 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/3718/24 та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
48. 06.12.2024 ТОВ "Оператор ГТС України" звернувся до АТ "Банк Альянс" з листом №ТОВВИХ-24-18982 щодо оплати письмової вимоги за банківською гарантією, в якому повідомило, що Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.11.2024 у справі №910/3718/24 відмовив у задоволенні позову ПрАТ "Енергооблік" (принципала) про визнання банківської гарантії від 07.02.2023 №774-23, виданої АТ "Банк Альянс" на користь ТОВ "Оператор ГТС України", такою, що не підлягає виконанню. З огляду на викладене, ТОВ "Оператор ГТС України" наполягає на оплаті письмової вимоги за банківською гарантією від 07.02.2023 №774-23 у найкоротший термін відповідно до реквізитів, вказаних у письмовій вимозі.
49. 07.02.2025 АТ "Банк Альянс" здійснено виплату на користь ТОВ "Оператор ГТС України" грошових коштів за банківською гарантією від 07.02.2023 №774-23 у сумі 2 539 200 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.02.2025 №95437.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
50. Господарський суд Харківської області рішенням від 30.07.2025 у справі №922/1280/25, яке Східний апеляційний господарський суд постановою від 11.12.2025 залишив без змін:
первісний позов задовольнив частково;
стягнув з ПрАТ "Енергооблік" на користь ТОВ "Оператор ГТС України": 305 816,20 грн - пені; 176 985,52 грн - штрафу; 72 420,26 грн - судового збору;
у задоволенні іншої частини первісного позову відмовив;
у задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.
51. Часткове задоволення первісного позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував наявністю підстав для зменшення заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
52. ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №922/1280/25 у частині зменшення розміру штрафних санкцій на 90% та відмови у задоволенні первісного позову про стягнення 4 345 215,51 грн - скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Оператор ГТС України" в повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача - у повному обсязі.
53. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Оператор ГТС України" посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом також - ГПК), зазначаючи, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, від 15.06.2022 у справі №922/2141/21, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 02.11.2022 у справі №910/14591/21, від 20.04.2023 у справі №904/613/22, від 06.06.2023 у справі №904/1289/22, щодо застосування частини третьої статті 551 ЦК, статті 233 ГК.
54. Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) несвоєчасне виконання підрядником обумовлених договором робіт спричиняє замовнику майнову та репутаційну шкоду, відтермінування можливості закупівлі наступних робіт по іншим об'єктам (які дорожчають в силу інфляційних та ринкових процесів), понаднормовий знос суміжних до ремонтованого об'єктів газотранспортної системи України (таке зумовлює необхідність виведення об'єктів в ремонт раніше запланованого терміну), а також призводить до порушення Оператором ряду зобов'язань перед державою, а відтак до порушення інтересів держави;
(2) з огляду на вартість робіт, прострочення виконання яких допустив відповідач (26 404 941,11 грн), а також тривалість такого прострочення (від 26 до 396 днів), практику відповідача щодо безвідповідального ставлення до власних зобов'язань (про що свідчить низка заявлених до нього позовів), а також положення частини першої статті 231 ГК, розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій не є надмірним, нерозумним чи несправедливим, зокрема з огляду на те, що нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій відповідно є суворо обмеженим: пеня нарахована не за весь період прострочення, а лише в межах шестимісячного терміну (не більше 183 календарних днів), тобто за прострочення виконання робіт тривалістю ще 213 календарних днів підряднику пеня не нараховувалась; розмір пені є меншим за подвійну облікову ставку НБУ у період її нарахування; загальний розмір заявленої до стягнення відповідальності складає не більше 9,5% від ціни договору, що вказує на помірність штрафних санкцій у порівнянні із самим порушенням;
(3) систематичне зменшення штрафних санкцій до розміру, який фактично нівелює інститут відповідальності за допущене порушення господарського зобов'язання, не лише не сприяє дисциплінуванню відповідача, а й заохочує його подальше безвідповідальне ставлення до власних договірних зобов'язань, чим також порушує суть принципу обов'язковості договору;
(4) стверджуючи про скрутний майновий стан, відповідач надав суду довідки з двох банків, тоді як в іншій справі надав довідки з інших двох банків, не долучивши ні у цій, ні у іншій справі інформації про відсутність у відповідача інших рахунків та активів, а також про відсутність у нього майна, майнових прав, доходів, роялті тощо, що може свідчити про недобросовісність відповідача при демонстрації власного майнового стану;
(5) майновий стан позивача також є скрутним, останній має значний обсяг дебіторської заборгованості, яка наразі має тенденцію до зростання, тоді як зупинення транспортування природного газу з огляду на вказані причини може мати наслідком неможливість здійснення транспортування природного газу територією України, що в сукупності є реальною загрозою енергетичній безпеці України в цілому. В умовах військового стану належне функціонування ГТС та можливість здійснювати транспортування природного газу вкрай важливе для економіки України;
(6) стала практика Верховного Суду вказує на нерозумність та несправедливість зменшення штрафних санкцій у такому вигляді, як про це просить відповідач, зокрема про те, що зменшення штрафних санкцій судами на 90% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання та інструменту стримування від протиправної поведінки;
(7) суди попередніх інстанцій фактично проігнорували доводи позивача стосовно того, що на ТОВ "Оператор ГТС України" державою покладено обов'язок утримання газотранспортної системи у справному та безпечному стані для забезпечення сталого транспортування природного газу, зокрема підприємствам військової галузі та критичної інфраструктури, хоча Верховний Суд неодноразово звертав увагу на соціальне та оборонне значення в умовах збройної військової агресії проти України відповідних учасників господарських правовідносин (Міністерство оборони України, АТ "Укрзалізниця" та ін.) як істотну обставину при застосуванні положень статті 233 ГК та частини третьої статті 551 ЦК
55. ПрАТ "Енергооблік" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів - без змін.
56. Доводи відповідача зводяться до згоди з висновками судів попередніх інстанцій в частині зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу на 90%, які обумовлені положеннями чинного законодавства, фактичними обставинами цієї справи, важливістю збереження господарської діяльності відповідача, відсутністю доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків, відсутністю в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов'язання, якісним виконанням відповідачем робіт за договором та отриманням позивачем грошових коштів за банківською гарантією.
Позиція Верховного Суду
57. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
58. Предметом розгляду в цій справі були вимоги первісного позову про стягнення з відповідача на користь позивача 4 828 017,23 грн, з яких: 3 058 162,01 грн - пені; 1 769 855, 22 грн - штрафу, а також вимоги зустрічного позову про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 2 539 200 грн.
59. Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в частині зменшення пені з 3 058 162,01 грн до 305 816,20 грн та штрафу з 1 769 855, 22 грн до 176 985,52 грн, тобто в частині відмови у стягненні 4 345 215,51 грн за первісним позовом.
60. Отже, предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині розгляду первісних позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання підрядником трьох етапів робіт, а саме вирішення питання правомірності зменшення пені до 305 816,20 грн та штрафу до 176 985,52 грн, відповідно, правомірності відмови в задоволенні цих вимог у зв'язку з їх зменшенням. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК в касаційному порядку не переглядаються.
61. Порушенням зобов'язання на підставі статті 610 ЦК є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
62. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).
63. В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК).
64. Частинами першою, третьою статті 549 ЦК визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
65. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК).
66. Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій (3 058 162,01 грн пені та 17 69 855,22 грн штрафу), суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, констатував його обґрунтованість та арифметичну вірність.
67. Установивши правомірне нарахування позивачем пені та штрафу у зазначеному розмірі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про можливість зменшення пені до 305 816,20 грн та штрафу до 176 985,52 грн.
68. Відповідно до статті 233 ГК у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
69. За змістом цієї норми, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо (постанова Верховного Суду від 03.12.2024 у справі №909/321/24).
70. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК).
71. Застосоване у статті 551 ЦК та статті 233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21, від 22.05.2024 у справі №911/95/20, від 18.12.2024 у справі №921/320/24).
72. У постанові від 04.05.2018 у справі №908/1453/17 Верховний Суд зауважив, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені. Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання).
73. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на яку за текстом касаційної скарги посилається скаржник, зазначила, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі (пункт 8.22).
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків (пункт 8.23).
74. Водночас у пункті 8.24 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
75. Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
76. Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема у постановах: від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від 28.11.2023 у справі №916/1504/22, від 03.12.2024 у справі №904/872/24, від 03.12.2024 у справі №909/321/24 тощо.
77. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК і частини третьої статті 551 ЦК, а також досліджуватися й оцінюватися судом у порядку статей 86, 210, 237 ГПК. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
78. Отже, висновки Верховного Суду щодо застосування статті 551 ЦК та статті 233 ГК є усталеними та загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) у залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.
79. Вирішуючи у цій справі питання зменшення розміру пені та штрафу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що:
(1) роботи за договором ПрАТ "Енергооблік" виконувало під час дії в Україні воєнного стану, при цьому виконало їх, хоча і з простроченням, проте в повному обсязі, а ТОВ "Оператор ГТС України" прийняло їх без зауважень.
Прострочення у виконанні робіт, як зазначає ПрАТ "Енергооблік", виникло саме внаслідок простою підприємства відповідача, утруднення залучення кваліфікованих працівників та закупівлі та/або виготовлення необхідних (спеціалізованих) матеріалів та приладів, що, в свою чергу, було пов'язано саме з військовою агресією рф проти України.
Факт впливу воєнного стану на можливість виконання ПрАТ "Енергооблік" зобов'язань за договором підтверджуються сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-0229 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який засвідчує форс-мажорні обставини для ПрАТ "Енергооблік" за договором від 16.02.2023 №4600007251.
Цей сертифікат хоча і не може звільняти ПрАТ "Енергооблік" від відповідальності за порушення зобов'язання за договором та розглядатися як беззаперечний доказ наявності форс-мажорних обставин з викладених вище підстав, однак підлягає врахуванню разом з іншими доказами при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку, визначеному статтями 73-79, 86 ГПК;
(2) у матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення ТОВ "Оператор ГТС України" будь-яких збитків у результаті прострочення ПрАТ "Енергооблік" виконання своїх зобов'язань за договором;
(3) ПрАТ "Енергооблік" є провідним виробником приладів для обліку енергоресурсів та виконує соціально-важливу функцію, в тому числі у сфері забезпечення стабільної роботи об'єктів енергетичної інфраструктури.
Незважаючи на початок збройної агресії рф проти України, постійні обстріли міста Харкова, систематичні вимкнення електроенергії, товариство не припиняло господарську діяльність, а тому, відповідно, забезпечує роботою населення, сплачує до місцевого та державного бюджетів відповідні податки і збори, тоді як більшість підприємств міста призупинили свою господарську діяльність, а деякі зовсім зупинили її;
(4) за доводами ПрАТ "Енергооблік":
факт збройної агресії проти Україні, пов'язані з воєнним станом обмеження та систематичні обстріли енергетичної інфраструктури об'єктивним чином вплинули на його фінансову спроможність та порушили господарську діяльність, яку останній здійснює, в тому числі, з метою забезпечення стабільної роботи об'єктів енергетики, з метою вирішення соціально-важливих питань населення та відновлення нормального життя людей в найбільш постраждалих від військової агресії районах України;
станом на цей час товариство перебуває в скрутному матеріальному становищі, на підтвердження чого надало суду банківські довідки з інформацією щодо залишку грошових коштів на банківських рахунках, а саме: довідку АТ КБ "Глобус" від 23.04.2025 №б/н, згідно з якою залишок грошових коштів за рахунком станом на 23.04.2025 складає 4 899,12 грн; довідку АТ "Укрсиббанк" від 23.04.2025 вих. №50731827169, згідно з якою залишок грошових коштів за рахунком станом на 22.04.2025 складає 2 454,97 грн.
Ця інформація підлягає врахуванню разом з іншими доказами при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку, визначеному статтями 73-79, 86 ГПК;
(5) заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції є надмірно великими, їх стягнення у відповідному розмірі не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, має ознаки джерела отримання позивачем невиправданих додаткових прибутків та перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача;
(6) виконання ПрАТ "Енергооблік" своїх зобов'язань за договором було забезпечено банківською гарантією від 07.02.2023 №774-23, за якою ТОВ "Оператор ГТС України" з огляду на допущені ПрАТ "Енергооблік" порушення умов договору, за які позивач нарахував заявлені до стягнення у цій справі пеню та штраф, отримало виплату грошових коштів у сумі 2 539 200 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.02.2025 №95437.
Арифметичний підрахунок свідчить, що набуті ТОВ "Оператор ГТС України" за банківською гарантією грошові кошти на суму 2 539 200 грн складають 5% від суми договору (згідно з пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди від 15.03.2024 №2) загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірною ціною (додаток №2) становить 50 772 693,32 грн, в тому числі ПДВ 20% - 8 462 115,55 грн).
Додатково нараховані позивачем до стягнення пеня та штраф в загальній сумі 4 828 017,23 грн становлять 9,5% від суми договору.
У випадку задоволення вимог ТОВ "Оператор ГТС України" останній за допущені ПрАТ "Енергооблік" прострочення виконання робіт за договором набуде грошові кошти в розмірі, що становить 14,5% від суми договору, що є явно несправедливим по відношенню до ПрАТ "Енергооблік" у контексті тих порушень, які були останнім допущені в процесі виконання умов договору (прострочення виконання певних етапів робіт за відсутності доказів понесення збитків замовником, тоді як в кінцевому результаті ці роботи були в повному обсязі виконані);
(7) з метою забезпечення балансу інтересів сторін у справі, у спірних правовідносинах наявні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, тобто до розміру, який відповідає вищенаведеним критеріям та враховує всі істотні обставини.
80. Не погоджуючись з такими висновками судів, скаржник, серед іншого, стверджує, що систематичне зменшення штрафних санкцій до розміру, який фактично нівелює інститут відповідальності за допущене порушення господарського зобов'язання, не лише не сприяє дисциплінуванню відповідача, а й заохочує його подальше безвідповідальне ставлення до власних договірних зобов'язань, чим також порушує суть принципу обов'язковості договору.
81. У контексті цих доводів Суд враховує, що в постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
Законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов'язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
82. Крім цього, в аспекті порушеного у справі №911/2269/22 питання щодо відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 551 ЦК у подібних правовідносинах - у питанні зменшення судом заявленої до стягнення суми пені на 99%, Верховний Суд у постанові від 19.01.2024 зазначив:
"7.42. Отже, і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір (пункт 7.14); і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер (пункти 7.25-7.30).
А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду. ".
83. Наведену в постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 правову позицію Верховного Суду суд першої інстанції врахував, зменшуючи заявлений позивачем до стягнення розмір пені та штрафу, що, в свою чергу, свідчить про те, що таке рішення в частині зменшення розміру пені та штрафу узгоджується з останньою актуальною правовою позицією Верховного Суду, який виснував про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру (на 90%, 70% чи 50% тощо), до якого суд має право її зменшити.
84. Тоді як скаржник за текстом касаційної скарги жодним чином не доводить, що з урахуванням вищенаведеного, виходячи з конкретних обставин цієї справи, визначена судом першої інстанції сума пені в розмірі 305 816,20 грн та штрафу в розмірі 176 985,52 грн (без апелювання до розміру процентів, на який суд їх зменшив), не узгоджується з компенсаційним характером неустойки, головною метою якої, як зазначалось, є саме стимулювання боржника до належного виконання основного зобов'язання, а не збагаченню кредитора за рахунок боржника.
85. При цьому Суд враховує, що доводи скаржника в частині саме систематично зменшення штрафних санкцій до розміру, який фактично нівелює інститут відповідальності за допущене порушення господарського зобов'язання, які наведені безвідносно до визначеної скаржником підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК), а саме до будь-яких правових висновків Верховного Суду, викладених у визначених ним постановах (у тому числі у постановах, правові висновки з яких скаржник цитує за текстом касаційної скарги, проте не визначає їх неврахування як підставу касаційного оскарження), жодним чином не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які в межах наданих їм дискреційних повноважень саме за обставин цієї справи, тобто з огляду на індивідуальний характер визначених (встановлених) саме у цій справі підстав, вважали за можливе зменшити розмір пені та штрафу до визначеної суми, зокрема в аспекті того, що право суду за обставин цієї справи зменшити заявлений до стягнення розмір пені та штрафу, та визначити розмір, до якого суд їх зменшує, не залежить від реалізації судом такого права в інших справах, у тому числі, за участі тих самих сторін.
86. Посилання скаржника на те, що на підтвердження скрутного майнового стану відповідач надав суду довідки з двох банків, тоді як в іншій справі надав довідки з інших двох банків, не долучивши ні у цій, ні у іншій справі інформації про відсутність у відповідача інших рахунків та активів, а також про відсутність у нього майна, майнових прав, доходів, роялті тощо, що може свідчити про недобросовісність відповідача при демонстрації власного майнового стану, Суд відхиляє, так як стаття 233 ГК визначає лише необхідність врахування, серед іншого, майнового стану сторін, проте не ставить можливість застосування цієї статті, яка визначає право суду зменшити розмір санкцій у разі, якщо їх розмір надмірно великий, лише в залежність від такого врахування, або від обсягу доказів, які сторони надали на підтвердження свого майнового стану.
87. За наведеного Суд звертає увагу на те, що зменшення розміру неустойки підпадає також під регулювання норм частини третьої статті 551 ЦК, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто вказана норма передбачає умови як підстави для зменшення розміру неустойки і не визначає вимог щодо обов'язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них безвідносно до майнового стану сторін та/або обсягу наданих стороною (сторонами) доказів свого майнового стану, який в силу норми статті 233 ГК підлягає врахуванню, проте не завжди є визначальною обставиною, яка впливає на рішення про можливість зменшення пені.
88. Посилання скаржника на те, що вирішуючи питання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу, суди попередніх інстанцій у світлі інших обставин, які мають істотне значення, не врахували, що на позивача - ТОВ "Оператор ГТС України" держава поклала обов'язок утримання газотранспортної системи у справному та безпечному стані для забезпечення сталого транспортування природного газу, зокрема підприємствам військової галузі та критичної інфраструктури, хоча Верховний Суд неодноразово звертав увагу на соціальне та оборонне значення в умовах збройної військової агресії проти України відповідних учасників господарських правовідносин (Міністерство оборони України, АТ "Укрзалізниця" та ін.) як істотну обставину при застосуванні положень статті 233 ГК та частини третьої статті 551 ЦК, Суд відхиляє з огляду на таке.
89. Аналіз висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.06.2022 у справі №922/2141/21, від 02.11.2022 у справі №910/14591/21, від 20.04.2023 у справі №904/613/22, від 06.06.2023 у справі №904/1289/22, від 30.09.2023 у справі №904/392/22, на які в аспекті відповідних доводів посилається скаржник, свідчить, що з них не можна виокремити умови їх застосування окремо від специфічних обставин цих справ і застосувати безпосередньо до спірних у цій справі правовідносин сторін, зокрема з огляду на те, що:
у справі №922/2141/21 за участі Міністерства оборони України як позивача Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд, зауважив, що оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за контрактом, не є єдиною обов'язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов'язані з відповідним договором.
Попередні судові інстанції, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, помилково не взяли до уваги, що спірні відносини стосуються забезпечення обороноздатності країни у період дії особливого періоду;
у справі №910/14591/21 за участі Міністерства оборони України як позивача Верховний Суд, погоджуючись з висновками апеляційного суду про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій, вважав правильним врахування судом апеляційної інстанції того, що для позивача використання результатів отриманого за контрактом не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього повноважень - державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань, а порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави;
у справі №904/613/22 за участі Акціонерного товариства "Українська залізниця" як відповідача Верховний Суд, зазначаючи про наявність підстав для зменшення неустойки, виходив з того, що суди попередніх інстанцій не навели конкретних мотивів відхилення доводів скаржника щодо таких підстав для зменшення розміру неустойки, як (1) фактичне виконання зобов'язання (ступінь виконання); (2) важливе стратегічне значення саме відповідача (Акціонерного товариства "Українська залізниця") для економіки, безпеки і оборони держави (інший інтерес, інші обставини);
у справі №904/1289/22 за участі Акціонерного товариства "Українська залізниця" як відповідача Верховний Суд вважав помилковим висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності у цій справі виняткових обставин для можливості застосування судом права на зменшення розміру неустойки, зокрема з огляду на те, що суди не врахували такі інші обставини як те, що саме відповідач (Акціонерне товариство "Українська залізниця") має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на нього покладено обов'язок щодо утримання у справному стані рухомого складу для забезпечення діяльності Збройних Сил України;
у справі №904/392/22 за участі Акціонерного товариства "Українська залізниця" як відповідача Верховний Суд вважав помилковим висновок апеляційного господарського суду щодо відсутності у даній справі виняткових обставин для можливості застосування зменшення розміру неустойки, зокрема з огляду на те, що апеляційний суд не врахував, що саме відповідач (Акціонерне товариство "Українська залізниця") має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на нього покладено обов'язок щодо утримання у справному стані рухомого складу для забезпечення діяльності Збройних Сил України, апеляційний господарський суд помилково не врахував такі інші обставини, які мають істотне значення.
90. При цьому Суд враховує, що у наведених справах Верховний Суд не формулював висновків, які б певним чином додатково обмежували умови здійснення розсуду суду у питаннях зменшення розміру неустойки так, щоб тільки один варіант реалізації розсуду суду можна було вважати правильним, а тому відсутні підстави вважати, що наведене у вищезгаданих постановах може свідчити про єдиний правильний варіант реалізації судами власної дискреції при вирішенні відповідного питання і що тільки такий варіант реалізації дискреції є законним.
91. З огляду на наведене Суд вважає безпідставними доводи скаржника про неврахування судами як інших істотних обставин при застосуванні положень статті 233 ГК та частини третьої статті 551 ЦК покладених на позивача державою обов'язків щодо утримання газотранспортної системи у справному та безпечному стані для забезпечення сталого транспортування природного газу, зокрема підприємствам військової галузі та критичної інфраструктури, адже оцінивши в межах наданих їм дискреційних повноважень наведені як відповідачем, так і позивачем доводи, та надані ними на їх підтвердження докази, суди попередніх інстанцій з огляду на індивідуальний характер визначених (встановлених) саме у цій справі обставин дійшли висновку про часткове задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення пені та штрафу (про наявність підстав для їх зменшення) з врахуванням балансу інтересів обох сторін, що, в свою чергу, свідчить про те, що суди очевидно врахували інтереси як позивача, так і відповідача, а отже і їх соціальне та оборонне значення, зокрема в умовах збройної військової агресії проти України, хоча безпосередньо не посилалися на ці обставини за змістом оскаржуваних рішень.
92. При цьому Суд враховує, що скаржник не доводить, яким чином безпосереднє зазначення судами за змістом оскаржуваних рішень про покладені на нього державою обов'язки мало вплинути на реалізацію судами своїх дискреційних повноважень при вирішенні питання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу, зокрема в контексті наведеного судами обґрунтування в цій частині.
93. Верховний Суд наголошує, що в цій справі суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи та реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК та статтею 233 ГК, дійшли цілком законних та обґрунтованих висновків про можливість зменшення розміру пені та штрафу, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК, а саме справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу розумного балансу між інтересами сторін, що запобігатиме настанню негативних наслідків для них.
94. Суд вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зменшення пені та штрафу ґрунтується на правильному застосуванні ними норм чинного законодавства України, зокрема статті 551 ЦК та статті 233 ГК, та відповідає сформованій та сталій судовій практиці і висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яке (застосування), як зазначалось, у кожному конкретному випадку залежить виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
95. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
96. Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
97. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані рішення судів прийняті за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.
Розподіл судових витрат
98. За загальним правилом статті 129 ГПК у зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.
2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у частині зменшення розміру штрафних санкцій на 90% і відмови у задоволенні первісного позову про стягнення 4 345 215,51 грн у справі №922/1280/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець