Ухвала від 25.02.2026 по справі 922/3921/21

УХВАЛА

25 лютого 2026 року

м. Київ

cправа № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва"

на рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2025

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026

у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25)

за позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в особі Харківської міської ради,

до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва"

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області на стадії розпорядження майном перебуває справа № 922/3921/21 (922/1371/22) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" про визнання банкрутом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва".

У червні 2025 року Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернулася до Господарського суду Харківської області в межах справи № 922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" з позовом про стягнення з Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва на користь Харківської міської ради коштів у розмірі 682 654,88 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) позов задоволено. Стягнуто з Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" на користь Харківської міської ради кошти у розмірі 682 654, 88 грн. Стягнуто з Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 8191,86 грн.

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" використовує земельну ділянку з кадастровим номером: 6310137200:01:002:0013 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3", загальною площею 1482,3 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 10, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 ЗК України на неї, а також без сплати коштів за землю в передбаченому законодавством розмірі. Судом враховано, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним документом, на підставі якого розраховується розмір орендної плати. За висновками суду, витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:002:0013, який надано до заяви, є належним та допустимим доказом по справі, який визначає розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому відхилено заперечення відповідача щодо неправомірності зазначення у витягах з нормативної грошової оцінки про те, що у відомостях з державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель стосовно даної земельної ділянки. Таким чином, суд дійшов висновку, що ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" безпідставно використовувало спірну земельну ділянку та зберегло кошти, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, тобто відбувся факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати ТК ТОВ Фірма "Харків-Москва" за рахунок Харківської міської ради; розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню, розрахований міською радою виходячи з розміру орендної плати за землю та складає 682654,88 грн. Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання прокурором вимог ГПК України та Закону України "Про прокуратуру", а також доведення наявності підстав для звернення до суду з позовом у межах даної справи.

Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" з рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова відмовити в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) залишено без змін.

До Верховного Суду від Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. (головуючий), Картере В.І., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" є рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25), якими розглядався позов про стягнення 682 654,88 грн.

Позов у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) був поданий у 2025 році.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня було встановлено у сумі 3028, 00 грн.

Предметом позову у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25) є стягнення 682 654,88 грн, що є меншим ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент звернення з цим позовом (1 514 000,00 грн).

Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, за наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Судом встановлено, що касаційна скарга взагалі не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводяться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст судових рішень, ухвалених місцевим та апеляційним господарськими судами, й у цілому до заперечення результату розгляду справи, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення судів попередніх інстанцій тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Враховуючи викладене, Верховний Суд, розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі не вбачає підстав передбачених п.п. "а" - "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для перегляду у касаційному порядку вказаної справи, а тому дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25), оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", яка подана на рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (922/1967/25).

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік