29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"23" лютого 2026 р. Справа № 924/1249/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ
до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА", м. Хмельницький
2. ОСОБА_1 , смт. Лазурне, Скадовський район, Херсонська область
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України, м.Київ
про стягнення грошей
за участю представників сторін:
від позивача - Калашнікова М.О. згідно довіреності (присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції 09.02.26),
від відповідачів - не з'явилися,
від третьої особи - не з'явився,
встановив:
акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України про стягнення солідарно 722767,93 грн., з яких 341290,32 грн. заборгованість за тілом кредиту, 40187,29 грн. заборгованість за процентами та 341290,32 грн. заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.05.2024 між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА" укладено кредитний договір №44586930-КД-1, на виконання якого 27.05.2022 на поточний рахунок відповідача 1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 920 000,00 грн. Також 14.05.2024 між позивачем та відповідачем 1 була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору №44586930-КД-1, відповідно до підпункту "а" пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Крім того, 14.05.2024 між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки №44586930-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов'язань відповідача 1, які випливають із кредитного договору №44586930-КД-1.
Позивач зазначає, що 04.07.2023 між Міністерством Фінансів України та АТ КБ "Приватбанк" було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/95, відповідно до п.6. якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфелю. Відмічає, що відповідач 1 порушив свої зобов'язання за кредитним договором щодо термінів та строків повернення кредиту. Позивачем 08.10.2025 року була направлена до Міністерства фінансів України (гарант) та АТ "УКРЕКСІМБАНК" (агента) вимога на сплату за гарантією №327 від 08.10.2025 за договором про надання гарантії на портфельній основі № 13110-05/95 від 04.07.2023 про перерахування суми сплати за гарантією в розмірі 341290,32 грн. Також, 01.09.2025 року позивачем було направлено повідомлення-вимогу відповідачам щодо погашення простроченої заборгованості. 07.11.2025 року Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією на користь банку у розмірі 341290,32 грн. З урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість відповідачів перед банком за кредитним договором станом на 05.12.2025 становить 722767,93 грн., з яких: 341290,32 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 40187,29 грн. - заборгованості за процентами, 341290,32 грн. - заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.
Представник позивача в судовому засіданні 09.02.26 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач 1 - ТОВ "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА", представника для участі в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав. Про час і дату судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (ухвал суду) від 20.01.25, 09.02.16 до електронного кабінету.
Відповідач 2 - ОСОБА_1 , представника для участі в судовому засіданні не направив, відзиву на позов не подав, жодних клопотань до суду не надходило.
Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Поштові відділення, які розташовані на даній території, тимчасово не працюють.
Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи наведені приписи законодавства, відсутність у відповідача електронного кабінету, суд відповідача про судовий розгляд справи повідомив через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, що розміщено 22.12.25, 20.01.26 та..
Крім того, ухвали суду надсилатися на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, яку відповідач зазначив у договорі поруки.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, враховуючи, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи та не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Третя особа - Міністерство фінансів України, представника для участі в судовому засіданні не направила. У пояснення, сформованих через систему "Електронний суд" 13.06.2026, просило розгляд справи здійснювати без участі представника міністерства. Зазначає, що 08.10.2025 позивачем було направлено на адресу гаранта та АТ "Укрексімбанк" (агента) вимогу на сплату за гарантією. 07.101.2025 Міністерством фінансів України перераховано на рахунок позивача суму сплати за гарантією в розмірі 341290,32 грн. Міністерство вважає, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
14.05.2024 між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (банк) та товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА" (позичальник) укладено кредитний договір №44586930-КД-1, згідно з п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни/строки.
Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, на цілі, що наведені в п.А2 цього договору, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
Пунктом 1.2 договору визначено, що термін повернення кредиту, зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.11, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.
За умовами п. 1.3 договору усі істотні умови кредитування наведені у Розділі А цього договору - "Істотні умови кредитування".
Відповідно до п.п. А.1, А.2 договору, вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія. Ліміт цього договору: 920000 грн. (дев'ятсот двадцять тисяч гривень 0 копійок). Кредит надається на наступні цілі: на поповнення обігових коштів.
За умовами п. А.3 договору кінцевий термін повернення кредиту 01.05.2027 (включно).
Пунктом А.4 договору встановлено рахунки для обслуговування кредиту: рахунок НОМЕР_1 (в гривнях), отримувач: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 44586930.
Пунктом А.6 договору передбачено, що виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечуються: договором поруки, укладеного з ОСОБА_1 .
Тип процентної ставки за цим договором - змінювана (п. А.7 договору).
Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3 договору позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього договору, повернути кредит у терміни, встановлені п.п.А.3, 1.2, 2.3.2 цього договору.
Відповідно до п. 2.3.2. договору банк, на свій розсуд, має право змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування та виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строки/терміни виконання яких не наступили, строки/термінм вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором.
У розділі 4 договору передбачено порядок розрахунків.
Згідно з п. 6.1 договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами та діє до терміну, що зазначений в п. А.3 цього договору або до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором в залежності від того, яка подія настане раніше. Датою укладення договору є дата накладення останнього із Кваліфікованих електронних підписів сторін договору.
Цей договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання зобов'язань ( п. 6.2 договору).
Згідно з п. 7.1 договору цей договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Додатком №1 до кредитного договору №44586930-КД-1 від 14.05.2024 року є графік зменшення поточного ліміту.
14.05.2024 року між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА" було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, згідно з п. 1 якої сторони узгодили, зокрема:
а) протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва (далі - "Програма") та умов цього договору та додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Кредитні гроші позичальник витрачає на ціль:
- фінансування оборотного капіталу, в межах пріоритетного напрямку;фінансування суб'єктів підприємства, що провадять діяльність у сфері переробної промисловості (основний КВЕД) за всіма КВЕД Секції С Національного класифікатора України.
Використання коштів в межах цілі/напрямку, передбаченої цією додатковою угодою та порядком виключає можливість використання кредитних коштів шляхом перерахування на депозитні рахунки. Перерахування коштів на депозитні рахунки є нецільовим використанням кредитних коштів та порушенням цієї додаткової угоди та порядку.
Умови та порядок надання фінансової державної підтримки позичальнику, визначені Порядком, Порядком надання державних гарантій та цією додатковою угодою;
б) позичальник обізнаний про умови фінансової державної підтримки згідно Порядку, які йому повністю зрозумілі й зобов'язується дотримуватися умов Порядку та нести відповідальність передбачені умовами Порядку та договором;
в) позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов?язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723, за ставкою індивідуальної гарантії 50.00%, що є ставкою у відсотках, яка відповідає частині зобов'язання з основного боргу (сума, що складається із залишку заборгованості та невикористаного кредитного ліміту за кредитом по договору), що покрита державною гарантією. При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
Пунктом 2 додаткової угоди № 1 сторони узгодили внести зміни в договір, та викласти умови договору, що визначають порядок погашення кредиту та платність за його користування в наступній редакції:
2.1. За користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додаткової угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 17.58 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:
Індекс UIRD (3 місяці) + 4%; але не більше Індекс UIRD (3міс)+11% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень,
де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.
Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки банк повідомляє протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка позичальника/ поручителя/ заставодавця та інших зобов'язаних за договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон позичальника; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером "ІНФОРМАЦІЯ_3", а також за допомогою інших мобільних додатків банка та інших засобів комунікації.
Максимальний розмір базової ставки, який може бути застосований за цим договором, становить 23% річних.
Згідно з п. 2.2. додаткової угоди у випадку прострочення позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі та порядку, зазначеному в в п.п.2.3, 2.4, 2.6 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення від суми простроченої заборгованості за кредитом та в розмірі компенсаційної процентної ставки від суми непростроченої заборгованості за кредитом;
- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом та в розмірі базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї додаткової угоди від суми непростроченої заборгованості за кредитом;
- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість- в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Відповідно до п.п. 2.4 додаткової угоди позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в п.п. 2.1.-2.3. цієї додаткової угоди.
Згідно з п.п. 2.12 додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.10. цієї додаткової угоди).
Пунктом 7 додаткової угоди передбачено, що ця додаткова угода є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених в п. 5 цієї додаткової угоди.
Ця додаткова угода складена на українській мові та підписана із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", та є невід'ємною частиною договору (п.8 додаткової угоди).
14.05.2024 між АТ КБ «ПриватБанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № 44586930-ДП-1/1.
Відповідно до п. 1.1. договору поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з позичальником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
Згідно з п. 1.2. договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Цим договором поручитель дає згоду на будь-які зміни умов кредитного договору, які не стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя відповідно до максимальних (граничних) умов кредитування, що вказані у цьому договорі (п.1.3 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його укладення в порядку, визначеному п.5.2. цього договору. Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію (п.4.1 договору).
Матеріали справи містять договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/95 від 04.07.2023, укладений між Міністром фінансів, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375 (гарант), та АТ КБ "ПриватБанк" (банк-кредитор), відповідно до п. 6 якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Згідно з п.7 вищевказаного договору гарантія надається за кредитами, включеними до портфеля.
Гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладення цього договору (п. 8 договору).
Відповідно до п. 31 договору про надання гарантії, у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
За умовами п. 32 вказаного договору агент перевіряє вимогу (щодо правильності розрахунку сум, що належать до сплати гарантом банку-кредитору) та за результатами перевірки інформує гаранта щодо суми сплати за гарантією протягом 10 календарних днів з дати отримання копії вимоги.
Згідно з п.п. 33, 34 договору про надання гарантії банк-кредитор зобов'язаний протягом двох банківських днів з дати надсилання відповідної вимоги гаранту письмово повідомити позичальникам за кредитами, включеними до вимоги, про надіслання відповідної вимоги гаранту. Не пізніше наступного робочого дня після отримання виплати від гаранта банк-кредитор письмово надає інформацію про це агенту із зазначенням суми та дати виплати з посиланням на відповідну вимогу.
Пунктом 35 договору про надання гарантії визначено, що гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує па рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог:
1) гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору;
2) на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії;
3) загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії;
4) гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору;
5) здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.
Згідно з п. 38 договору про надання гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати сум сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.
Відповідно до п. 39 вищевказаного договору з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України і вимог передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується:
1) застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язання позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору, за таким проблемним кредитом;
2) здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
Кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору), та зараховуються гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом (п. 40 договору про надання гарантії).
Договір підписаний та скріплений відтисками печаток сторін.
28.05.2024 року між сторонами укладено додатковий договір №13110-05/95-1 про внесення змін до договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/95 від 04.07.2023.
Відповідно до умов кредитного договору №44586930-КД-1 від 14.05.2024 позивач надав відповідачу 1 кредитні кошти в розмірі 920000,00 грн. шляхом перерахування на рахунок відповідача 1.
Оскільки відповідач 1 порушив свої зобов'язання за кредитним договором, банк скористався свої правом на дострокове розірвання договору та вимогу повного повернення кредитних коштів. У зв'язку з цим 01.09.2025 АТ КБ "ПриватБанк" на адресу відповідачів направив повідомлення-вимогу (Вих. № 40514HNH5S02D), в якому банк просив погасити прострочену заборгованість у термін до 01.10.2025. Повідомленням було встановлено, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у зазначений термін, строк повернення кредиту (01.05.2027), що узгоджений п. 5.10 кредитного договору, буде вважатися таким, що настав 01.10.2025.
08.10.2025 АТ КБ «ПриватБанк» була направлена до Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ "УКЕКСІМБАНК" (агента) вимога на сплату за гарантією.
08.10.2025 позивачем було направлено відповідне повідомлення відповідачу 1 про надсилання вимоги гаранту.
07.11.2025 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією на користь банку у розмірі 341290,32 грн., що підтверджується Електронним повідомленням про отримання сум сплати гарантій № 0841324654845.
У зв'язку із несплатою відповідачами заборгованості за кредитом та процентами, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення її в примусовому порядку солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 (як поручителя).
З урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість відповідачів перед позивачем за кредитним договором станом на 05.12.2025 становить 722767,93 грн., з яких: 341290,32 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 40187,29 грн. - заборгованості за процентами, 341290,32 грн. - заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2024 між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (банк) та товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА" (позичальник) укладено кредитний договір №44586930-КД-1, згідно з п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни/строки.
На виконання умов кредитного договору №44586930-КД-1 від 14.05.2024 позивач надав відповідачу 1 кредитні кошти в розмірі 920000,00 грн. шляхом перерахування на рахунок відповідача 1.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3 договору позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього договору, повернути кредит у терміни, встановлені п.п.А.3, 1.2, 2.3.2 цього договору.
Згідно з п. А.3 термін повернення кредиту був встановлений 01.05.2027 (включно).
Проте, п. 2.3.2. договору сторони передбачили, що банк, на свій розсуд, має право змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування та виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строки/терміни виконання яких не наступили, строки/термінм вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2025 АТ КБ "ПриватБанк" на адресу відповідачів направив повідомлення-вимогу (Вих. № 40514HNH5S02D), в якому позивач просив погасити прострочену заборгованість у термін до 01.10.2025.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ТОВ "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА" не повернуло позивачу кредитні кошти в строки, встановлені договором, чим порушило свої зобов'язання за кредитним договором №44586930-КД-1 від 14.05.2024. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
В зв'язку із вказаним, 08.10.2025 позивач звернувся до Міністерства фінансів України з вимогою, в якій повідомив про настання гарантійного випадку за кредитним договором №44586930-КД-1 від 14.05.2024.
Суд відмічає, що згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема гарантією.
Статтею 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі, зокрема рішення Кабінету Міністрів України - для забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов'язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб'єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права, обов'язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань; строк дії гарантії.
На підставі Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723, якою затверджено Порядок надання державних гарантій на портфельній основі (далі - Порядок № 723, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), була запроваджена державна підтримка у формі державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України.
З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2023 року між Міністром фінансів, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375 (гарант), та АТ КБ "ПриватБанк" (банк-кредитор), був укладений договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/95, відповідно до п. 6 якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
У п. 14 Порядку №723 визначено порядок дій у випадку, якщо позичальник не здійснив планового платежу згідно з графіком платежів за отриманим кредитом і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 днів, зокрема:
- банк-кредитор щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, надає гаранту вимогу щодо виконання ним гарантійних зобов'язань, а агенту - інформацію щодо сум, що належать до сплати гарантом разом із підтвердними документами, оформленими відповідно до умов договору про надання державної гарантії на портфельній основі;
- агент перевіряє надану банком-кредитором інформацію та протягом 10 календарних днів з дати отримання такої інформації передає гаранту інформацію щодо сум, які підлягають сплаті гарантом за відповідними вимогами банків-кредиторів;
- гарант один раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) на підставі вимог, отриманих від банків-кредиторів, перевірених агентом, виплачує банкам-кредиторам суми, що належать до сплати на виконання ним гарантійних зобов'язань;
- у разі здійснення гарантом виплати на виконання гарантійних зобов'язань на вимогу банку-кредитора банк-кредитор зобов'язаний застосувати інструменти врегулювання заборгованості за кредитом (зокрема, за рахунок реалізації предмета забезпечення) у найкоротші строки відповідно до внутрішніх правил і процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках;
- частина коштів, отриманих банком-кредитором внаслідок застосування інструментів врегулювання простроченої заборгованості (крім коштів, отриманих від гаранта на виконання ним гарантійних зобов'язань за кредитом), перераховується до державного бюджету.
Суд встановив, що відповідно до умов договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/95 від 04.07.2023 року, гарант перерахував позивачу суму сплати за гарантією в розмірі 341290,32 грн., що підтверджується електронним повідомленням про отримання сум сплати гарантій №0841324654845.
З огляду на вказане, у позивача виникло зобов'язання застосувати інструменти врегулювання заборгованості за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, зокрема шляхом стягнення даних коштів з боржника в судовому порядку.
Зважаючи на викладене, встановлені судом обставини, заборгованість відповідача 1, що виникла на підставі кредитного договору №44586930-КД-1 від 14.05.2024, за тілом кредиту становить 341290,32 грн., за зобов'язаннями перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією - 341290,32грн. Тому суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду із вказаними вимогами, тому вони підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути 40187,29 грн. заборгованості за процентами.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Умовами договору, а саме п. 2.1. додаткової угоди до кредитного договору, передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка на дату укладання угоди становить 17.58% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 4%; але не більше Індекс UIRD (3 міс.) +11%. Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень. Максимальний розмір базової ставки, який може бути застосований за цим договором, становить 23% річних.
Пунктом 2.3. додаткової угоди визначено, що позичальник за умови належного виконання положень порядку та умов договору за користування кредитом сплачує банку компенсаційні проценти в розмірі 7 відсотків річних.
На підставі вищевказаних умов договору та змін до нього, позивач здійснював нарахування відповідачу 1 процентів за користування кредитними коштами в розмірі 40187,29 грн. Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами, суд встановив, що він проведений з врахуванням умов договору та змін до нього та є обґрунтованим. Тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.
З огляду на заявлення позивачем до стягнення заборгованості з відповідачів в солідарному порядку, слід зазначити наступне.
Згідно зі ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема порукою.
Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 ЦК України).
Зі змісту зазначених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов'язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов'язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов'язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою.
З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2024 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 44586930-ДП-1/1., відповідно до умов якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з позичальником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
Таким чином, ОСОБА_2 , як поручитель, несе солідарну відповідальність разом із боржником - ТОВ «ФУДПРІНТ.Україна» за кредитним договором №44586930-КД-1 від 14.05.2024.
Враховуючи викладене, невиконання відповідачами своїх зобов'язань, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявив позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 341290,32 грн. заборгованості за кредитом, 40187,29 грн. заборгованості за процентами та 341290,32 грн. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів у рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА" (29000, м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, б. 21, кв. 2, ЄДРПОУ 44586930) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) 341 290,32 грн. (триста сорок одну тисячу двісті дев'яносто гривень 32 коп.) заборгованості за тілом кредиту, 40 187,29 грн. (сорок тисяч сто вісімдесят сім гривень 29 коп.), 341 290,32 грн. (триста сорок одну тисячу двісті дев'яносто гривень 32 коп.) заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією. Солідарний боржник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) 341 290,32 грн. (триста сорок одну тисячу двісті дев'яносто гривень 32 коп.) заборгованості за тілом кредиту, 40 187,29 грн. (сорок тисяч сто вісімдесят сім гривень 29 коп.), 341 290,32 грн. (триста сорок одну тисячу двісті дев'яносто гривень 32 коп.) заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією. Солідарний боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА" (29000, м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, б. 21, кв. 2, ЄДРПОУ 44586930).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДПРІНТ.УКРАЇНА" (29000, м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, б. 21, кв. 2, ЄДРПОУ 44586930) на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) 4336,61 грн. (чотири тисячі триста тридцять шість гривень 61 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) 4336,61 грн. (чотири тисячі триста тридцять шість гривень 61 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 25.02.2026р.
Віддрук 1 прим: 1 - до справи;
Позивачу, відповідачу 1, третій особі надіслати рішення до кабінету ЕС.
Надіслати на ел. пошту ОСОБА_1.: ІНФОРМАЦІЯ_1