про повернення заяви
"25" лютого 2026 р.м. Одеса № 916/400/26
Суддя Найфлейш В.Д., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
До Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 12.02.2026р. заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху, зобов'язано надати суду у 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали: первинні документи на підтвердження заборгованості перед всіма кредиторами; докази, що підтверджують обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами; плану реструктуризації, що відповідає вимогам законодавства.
23.02.2026р. до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що докази, що підтверджують заборгованість перед фінансовими установами долучено до матеріалів справи, а саме судові рішення та виписка з кредитної історії, що належним чином підтверджує суми грошових вимог кредиторів. Це твердження судом відхиляється з посиланням на судову практику.
«Відносно посилання в касаційній скарзі на надання кредитної історії (кредитного звіту) боржника, колегія суддів зазначає, що оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Таким чином, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.» (Постанова ВС по справі №922/5486/23 від 13.05.2024р.)
Крім того, суд зазначає, що заявником не надано первинні документи на підтвердження заборгованості перед всіма кредиторами.
Щодо наданих паспортів споживчого кредиту, то судом зазначалось, що паспорт споживчого кредиту є способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця, а ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (вказана правова позиція викладена у Постанові ВС по справі №393/126/20). Тому, паспорти споживчих кредитів не є належними доказами на підтвердження простроченої заборгованості та суми такої заборгованості.
Також, заявником не обґрунтувано природу і причини неплатоспроможності, не надано достатньої інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), оскільки медичні висновки щодо сина боржника не підтверджують витрачання коштів, отриманих від кредитора.
Крім того, наданий заявником план реструктуризації не відповідає вимогам законодавства, оскільки не направлений на настання правових наслідків.
Отже, боржником не усунуто недоліки заяви.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.ч.4, 6, 7 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись п.4 , п.6, п.7, п.8 ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Повернути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність по справі №916/400/26.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Ухвала набрала законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.
Суддя В.Д. Найфлейш