25 лютого 2026 року Справа № 915/185/26
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.,
розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОУ СІДС»,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛАС»,
про: стягнення 939805,97 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОУ СІДС» через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 20.02.2026 (вхід.№2339/26 від 20.02.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛАС» про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 939805,97 грн, з яких: 284575,93 грн - пеня, 277506,0 грн - штрафу, 288524,34 грн - 30% річних, 89199,70 грн - інфляційні втрати; які нараховані та заявлені позивачем до стягнення у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору поставки №21/12-2 від 21.12.2022 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
За приписами п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за позовну вимогу майнового характеру (стягнення грошових коштів у загальному розмірі 939805,97 грн) подану до суду в електронній формі судовий збір повинен становити 11277,67 грн (939805,97 грн х 1,5% х 0,8).
Позивачем, на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, до позову долучено платіжні інструкції №152 від 20.03.2025 про сплату 11229,67 грн судового збору та №2 від 20.02.2026 про сплату 48,0 грн судового збору.
З відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що судовий збір, сплачений за платіжною інструкцією №152 від 20.03.2025 на суму 11229,67 грн, було долучено до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОУ СІДС» б/н від 24.03.2025 (вхід.№4549/25 від 24.03.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛАС» про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 939805,97 грн, з яких: 284575,93 грн - пеня, 277506,0 грн - штрафу, 288524,34 грн - 30% річних, 89199,70 грн - інфляційні втрати; які нараховані та заявлені позивачем до стягнення у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору поставки №21/12-2 від 21.12.2022 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2025 у справі №915/458/25 вказану позовну заяву було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРОУ СІДС» на підставі ч.4 ст.174 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОУ СІДС» у своєму позові б/н від 20.02.2026 (вхід.№2339/26 від 20.02.2026) не повідомило суду про такі обставини, а навпаки вказало, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За приписами ч.5 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.
Оскільки Господарський процесуальний кодекс України чи Закон України «Про судовий збір» не передбачають можливості при поданні нових позовних заяв, ураховувати платіжні доручення (квитанції) про сплату судового збору за заявами позивача, що вже подавались до суду, а тому після повернення позовної заяви б/н від 24.03.2025 (вхід.№4549/25 від 24.03.2025) за ухвалою суду від 12.05.2025 у справі №915/458/25 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОУ СІДС» отримало право на повернення суми судового збору, сплаченого у такій справі за платіжною інструкцією №152 від 20.03.2025 на суму 11229,67 грн, яка приєднана до такої справи №915/458/25, у зв'язку з чим така платіжна інструкція не може бути прийнята, в якості доказу оплати судового збору у даній справі №915/185/26.
Отже, оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об'єктом справляння судового збору, суд не приймає платіжну інструкцію №152 від 20.03.2025 на суму 11229,67 грн, як належний доказ оплати судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРОУ СІДС» до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви б/н від 20.02.2026 (вхід.№2339/26 від 20.02.2026).
Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Тобто, позивачу слід сплатити 11229,67 грн судового збору та надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.164 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235 ГПК України, суд,-
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОУ СІДС» б/н від 20.02.2026 (вхід.№2339/26 від 20.02.2026), - залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Мавродієва