Справа № 161/4119/26
Провадження № 1-кс/161/1549/26
м. Луцьк 25 лютого 2026 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
Старший слідчий - криміналіст слідчого відділу УСБУ у Волинській області майор юстиції ОСОБА_3 - прокурором у кримінальному провадженні, прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене 19.02. 2026 під час огляду місця події, а саме на мобільний телефон містять ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Клопотання вмотивоване тим, що слідчим відділом УСБУ у Волинській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026030000000031, від 05.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 03.11.2022 року по 06.03.2025, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за місцем тимчасового перебування - на території наметового містечка 4 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , який розміщений на земельній ділянці в межах території військового містечка № НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 , з використанням мереж «Facebook» акаунт під мережевим псевдонімом (обліковим записом) « ОСОБА_6 » за мережевою адресою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ОСОБА_7 » акаунт під мережевим псевдонімом (обліковим записом) « ОСОБА_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за мережевою адресою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », поширив матеріали що містять ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
19.02.2026, в ході санкціонованого обшуку за місцем тимчасового перебування (проживання) ОСОБА_5 на території наметового містечка 4 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , зокрема в наметі з позначенням КСП 4НР 4НБ ШІП в/ч НОМЕР_1 , який розміщений на земельній ділянці в межах території військового містечка № НОМЕР_2 (полігон) військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_2 , в останнього було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки «Samsung A15» моделі «SM-A155F/DSN», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 із вставленою сім-карткою з номером мобільного зв'язку НОМЕР_6 .
Вищевказаний мобільний телефон належить ОСОБА_5 і використовувався ним під час здійснення протиправної діяльності як знаряддя вчинення злочину, а значить є матеріальним об'єктом, який встановлює наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і зберегли на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв'язку з чим 19.02.2026 вказаний предмет визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22026030000000031.
Вищеописаний предмет являється матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які самі по собі та у сукупності з іншими матеріалами можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, тобто підпадають під критерій визначення речових доказів.
Такий об'єкт необхідно детально дослідити по одинці та у сукупності із іншими зібраними матеріалами у кримінальному провадженні, провести відповідні слідчі дії та експертизи, а також з метою запобігання його змін, пошкодження або знищення, а також можливої конфіскації майна, його необхідно вилучити на час досудового слідства та судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що вилучений предмет самі по собі та в сукупності з іншими речами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, тобто має значення речового доказу та знаряддя вчинення кримінального правопорушення, з метою його подальшого дослідження, правомірного утримання та забезпечення збереження інформації, що міститься у ньому є оригіналом та може бути використана в процесі подальшого досудового розслідування та судового розгляду, тому слідчий просить клопотання задовольнити та накласти запитуваний арешт.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, надіслали заяву у якій просять розгляд клопотання провести без їхньої участі, власник майна ОСОБА_5 також попередньо подав заяву про слухання клопотання у його відсутності, а тому слідчий суддя приходить до висновку про розгляд клопотання на підставі наявних у ньому матеріалів із кримінального провадження. Відповідно до положень, передбачених ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали із кримінального провадження, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.167 КПК України якими передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч.2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
Ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на те, що стороною кримінального провадження, на підставі наданих та досліджених в судовому засіданні слідчим суддею доказів, доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене тимчасово вилучене майно, оскільки є достатньо-ґрунтовні підстави вважати, що з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер та обставини розслідуваного кримінального правопорушення, наявні у матеріалах клопотання фактичні дані, які дають достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, попередження можливого його знищення, відчуження, забезпечення їх правомірного утримання та дослідження органами досудового розслідування, проведення необхідних слідчих дій та судових експертиз, клопотання слід задовольнити та накласти запитуваний арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167; 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22026030000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, накласти арешт на тимчасово вилучене майно у громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до протоколу обшуку від 19.02.2026, а саме на мобільний телефон містять ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1