вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
25.02.2026м. ДніпроСправа № 904/6570/25
за позовом Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Кам'янське
до Фізичної особи-підприємця Морозенко Наталії Леонідівни, Дніпропетровська область, м. Кам'янське
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Мілєва І.В.
Представники:
від прокуратури: Бурлаченко О.Л.;
від позивача: Жежель С.С.;
від відповідача: Васильцова О.М.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
вільний слухач Кочнєва В.С.
Кам'янська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради Дніпропетровської області звернулась до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Морозенко Наталії Леонідівни, в якій просить суд:
- зобов'язати Фізичну особу підприємця Морозенко Наталію Леонідівну усунути перешкоди Кам'янській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам'янське, пр. Свободи 34В, з кадастровим номером 1210400000:02:016:0463 площею 0,0293 га, та повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - кафе-бару «Камелія» загальною площею 208,9 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1399838212104);
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на кафе-бар «Камелія» 208,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 06.02.2025 державним реєстратором Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради Бабець Н.В. (номер відомостей про речове право - 58459765) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 444981118;
- скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:02:016:0463, загальної площею 0,0293 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1910274212104).
Прокурор в позовній заяві просить суд залучити Морозенко Олександра Миколайовича та Бугайчук Наталію Миколаївну в якості третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Суд ухвалою від 24.11.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 17.12.2025. Залучив до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Морозенко Олександра Миколайовича та залучив до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .
16.12.2025 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовче засідання 17.12.2025 з'явився прокурор. Представники позивача, відповідача та третіх осіб-1,2 в підготовче засідання не з'явились.
Суд ухвалою від 17.12.2025 відклав підготовче засідання на 15.01.2026.
30.12.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
12.01.2026 позивач подав до суду пояснення.
15.01.2026 прокурор подав до суду відповідь на відзив.
В підготовче засідання 15.01.2026 з'явились прокурор, представник позивача та представник відповідача. Представники третіх осіб-1,2 в підготовче засідання не з'явились.
Суд ухвалою від 15.01.2026 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 23.02.2026 включно та відклав підготовче засідання на 09.02.2026.
20.01.2026 відповідч подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
В підготовче засідання 09.02.2026 з'явились прокурор, представник позивача та представник відповідача. Представники третіх осіб-1,2 в підготовче засідання не з'явились.
09.02.2026 відповідач подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.
Суд ухвалою від 09.02.2026 відклав підготовче засідання на 18.02.2026.
13.02.2026 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 18.02.2026 у задоволенні клопотання відмовив.
18.02.2026 прокурор подав до суду заперечення на заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду.
18.02.2026 прокурор подав до суду заяву про долучення доказів.
Підготовче засідання, призначене на 18.02.2026 об 11:00, не відбулось у зв'язку з відсутністю світла в приміщенні суду.
Ухвалою від 18.02.2026 відкладено підготовче засідання на 25.02.2026 на 15:00 год.; повідомлено про наявність можливості провести судове засідання (призначене на 25.02.2026 о 15:00 год.) в режимі відеоконференції та запроповано учасникам справи подати до суду відповідні клопотання.
В підготовче засідання 25.02.2026 з'явились прокурор, представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб-1,2 в підготовче засідання не з'явились.
09.02.2026 відповідач подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, в якій зазначив, що пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 2) визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку. За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов'язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва. До суду передчасно з позовом про знесення майна звернувся керівник Кам'янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради, але не про зобов'язання особи до проведення перебудови. Законодавцем чітко встановлений перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням. Як убачається з матеріалів справи, до суду з позовом звернувся керівник Кам'янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради, а не в інтересах Кам'янської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю. Натомість, прокурором у позовній заяві не зазначено, в чому саме полягала неможливість або відсутність можливості УДАБК Кам'янської міської ради звернутися з відповідним позовом, оскільки позивач, в особі якого в інтересах держави з позовом до суду звернулася прокуратура, має підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим УДАБК Кам'янської міської ради або відсутності у нього процесуальної дієздатності. Законодавством передбачено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. З врахуванням наведених обставин справи відповідач зазначає про те, що прокуратурою подано позов передчасно, без отримання належних доказів щодо проведення обов'язкової перевірки уповноваженим органом виконання або не виконання приписів, що своєю чергою свідчить про відсутність достатніх правових підстав та належного обґрунтування необхідності знесення майна, що є крайньою мірою та незаконним втручанням у право власності відповідача на нерухоме майно. Просить суд прийняти рішення про повернення позовної заяви, з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
У висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, спрямованих на скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою Кам'янською окружною прокуратурою повідомлено Кам'янську міську раду листами № 04/31-2719 вих-20 від 20.05.2020 (т.3 а.с. 193-197), № 04/31-140 вих-21 від 11.01.2021 (т. 4 а.с. 3-7), № 04/56-1104 вих-22 від 24.05.2021 (т. 4 а.с. 14-18), № 04/56-3787 вих-22 від 15.08.2022 (т. 4 а.с. 41-46), № 04/56-5369 вих-22від 07.11.2022 (т. 4 а.с. 62-67), № 56-5553 вих-25від 20.08.2025 (т. 4 а.с. 85-92), № 56-6227 вих-25 від 15.09.2025 (т. 4 а.с. 126-134).
На вказані листи Кам'янська міська рада та її виконавчі органи листами від 29.05.2020 за № 8вих-08/337 (т. 3 а.с. 198-200), від 21.01.2021 № 8вих-09/56 (т. 4 а.с. 8-10), від 02.07.2021 за № 8-вих09/538 (т. 4 а.с. 19-22), від 29.09.2022 за № 04-07/1084 (т. 4 а.с. 47-51), від 01.12.2022 за № 04-07/1385 (т. 4 а.с. 68), від 09.09.2025 за № 07-07/1094 (т. 4 а.с. 93-94), від 19.09.2025 за № 07-07/1159 (т. 4 а.с. 135) надала інформацію, однак не відреагувала самостійним зверненням до суду з даного приводу.
Якщо за обставинами справи вбачається, що відповідному органу було відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але такий орган не здійснював та/або не здійснює захист порушених інтересів, то у такому випадку вимога про надання відповідному органу «розумного строку» для самостійного реагування на порушення і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.
Таким чином, компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення прокуратури самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, що, в силу приписів ст.23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для представництва інтересів держави прокурором.
Крім того, після подання прокуратурою позову в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, остання наявність підстав для представництва не оскаржила.
Також господарський суд зазначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі самостійно обґрунтовує, в чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання наявності чи відсутності порушення прав Кам'янської міської ради Дніпропетровської області як органу, уповноваженого на розпорядження спірною земельною ділянкою, має вирішуватись судом при розгляді справи по суті.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а отже заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Морозенко Наталії Леонідівни про залишення позову без розгляду - відмовити.
2. Закрити підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 18.03.2026 о 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-201 за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
Ухвала набирає законної сили 25.02.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
Суддя І.В. Мілєва