25 лютого 2026 року м. Харків Справа № 905/828/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром»- адвоката Дем'янчук Г.В. про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/828/25 за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» (вх. №28Д)
на рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2025 року у справі № 905/828/25, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Левшина Г.В.), повний текст якого складено 15.12.2025 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач», м.Київ
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд», с.Софіївська Борщагівка, Київська область
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром», с.Дашуківка, Черкаська область
до відповідача 3 Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», с.Дашуківка, Черкаська область
до відповідача 4 Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів», м.Костянтинівка, Донецька область
про визнання недійсними договорів
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд», с.Софіївська Борщагівка, Київська область, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром», с.Дашуківка, Черкаська область, Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», с.Дашуківка, Черкаська область та Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів», м.Костянтинівка, Донецька область про визнання недійсними Договору про відступлення права вимоги №25/09 від 25.09.2023, Договору про відступлення права вимоги №27/09 від 27.09.2023, Акту зарахування (заліку) зустрічних однорідних вимог від 27.09.2023.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» на рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі № 905/828/25 - залишено без задоволення; рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі №905/828/25 - залишено без змін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром» - адвокат Дем'янчук Г.В. звернулась до Східного апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема заявник просить ухвалити додаткову постанову у справі, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром» 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката понесених у суді апеляційної інстанції.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, суддею - доповідачем для розгляду заяви визначено суддю Жельне С.Ч. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.
17.02.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Крамзалізничпостач» надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбентопром», в яких останнє просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрбентопром» у відшкодуванні заявлених адвокатом витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн. - у повному обсязі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 прийнято заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром» - адвоката Дем'янчук Г.В. про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/828/25 до провадження; ухвалено розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром» - адвоката Дем'янчук Г.В. про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/828/25 здійснювати без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статі 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Судова колегія, дослідивши подану заяву та додані до неї документи, зазначає наступне.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. ( частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України)
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.( частина 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України)
Згідно до приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначалося вище, приписами частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати 2-го відповідача, які він поніс під час розгляду апеляційної скарги підлягають розподілу між сторонами за наслідками розгляду справи № 905/828/25.
З матеріалів справи убачається, що одночасно з поданням відзиву на апеляційну скаргу у цій справі, ТОВ «Укрбентопром» було заявлено вимогу про стягнення витрат пов'язаних із її розглядом.
Після прийняття постанови у справі, 2-й відповідач звернувся з заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Повноваження адвоката Дем'янчук Г.В. підтверджуються ордером серії АА№ 1498286 від 26.01.2026, виданим на представництво інтересів ТОВ «Укрбентопром» у Східному апеляційному господарському суді.
Матеріалами справи підтверджується, що 03.03.2023 між Адвокатським об'єднанням Ганни Дем'янчук в особі Керуючого Дем'янчук Г.В. (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого, Бюро приймає на себе зобов'язання надати Клієнту професійну правничу допомогу щодо захисту його конституційних прав та охоронюваних законом інтересів у будь-яких ситуаціях, в яких Клієнт потребуватиме правової допомоги.
У пункті 2.1. договору сторони погодили, що Бюро надає необхідну юридичну допомогу, відповідно до вимог законодавства України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховного Радою України, шляхом здійснення захисту у кримінальному провадженні під час будь-яких слідчих та/або процесуальних дій, консультування з правових питань, складання проєктів необхідних документів, підготовку документів в інтересах Клієнта та їх подання, представництва (в разі необхідності) його інтересів у всіх судах України, у правовідносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування тощо.
У пункті 4.1. сторони встановили, що за надання правової допомоги Клієнт виплачує Бюро гонорар, розмір якого залежить від фактично наданих послуг Бюро. З питань обчислення та виплати гонорару та з усіх інших питань, сторони можуть укладати Додаткові угоди до договору.
Факт надання послуг Бюро для Клієнта за договором підтверджується наданням Клієнту актів наданих послуг (пункт 4.2. договору).
Згідно з пунктом 4.4. Клієнт зобов'язаний оплатити Бюро надані послуги та відшкодувати всі фактично понесені витрати, пов'язані з виконанням договору у строки, зазначені в наданих рахунках.
Додатковою угодою №11 до договору від 03.03.2023 сторони вирішили продовжити строк дії договору від 03.03.2023 до 31.12.2026.
Додатковою угодою №12 від 22.01.2026 до договору про надання правової допомоги сторони узгодили, що в межах виконання договору Бюро надає Клієнту правничу допомогу у справі №905/828/25 на стадії апеляційного перегляду у Східному апеляційному господарському суді (пункт 1.2.).
За надання зазначених послуг встановлюється гонорар, який включає в себе, зокрема, але не виключно: вивчення апеляційної скарги, формування правової позиції та підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовку інших процесуальних документів, участь в судових засіданнях (пункт 1.3).
У пункті 1.4. сторони узгодили гонорар у розмірі 15 000, 00 грн. за надання правничої допомоги за надання послуг, обумовлених у пунктах 1.2,1.3 Додаткової угоди.
На виконання умов зазначеного договору, між сторонами складений Акт приймання - передачі наданих послуг №11, де сторони погодили послуги з правничої допомоги у справі №905/828/25 на стадії апеляційного перегляду у Східному апеляційному господарському суді, які становлять 15 000, 00 грн.
Згідно платіжної інструкції №8644 від 10.02.2026, Клієнтом сплачено на користь Бюро 15 000,00 грн.
Таким чином, сторони узгодили перелік послуг з надання правової допомоги, обсяг повноважень адвоката щодо представництва інтересів клієнта, умови розрахунків, а також строк виконання зобов'язань за договором про надання правової допомоги.
Розглянувши подані 3-м відповідачем докази щодо розміру витрат, які він поніс на правничу допомогу, судова колегія бере до уваги наступне.
Як зазначалося вище, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція, згідно котрої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).
Зокрема, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Необхідно зазначити, що на підставі критеріїв, які визначені в частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Разом з тим, при здійсненні розподілу судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу) суд може керуватися положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема критеріями, що визначені частинами п'ятою сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Верховний Суд неодноразово (наприклад, в постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19) висловлював правову позицію про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, повністю або частково у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу.
Крім цього, виробленою практикою Верховного Суду деталізовано як критерії, які суд з власної ініціативи може застосовувати при вирішенні питання про повну чи часткову відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, так і їх порядок застосування. Зокрема:
1) Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
2) Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16). У постановах від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати: консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Вище вже зазначалось, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Так, в обґрунтування наданих суду апеляційної інстанції заперечень, позивач вказує на те, що у поданому відзиві 2-й відповідач посилався на те, що у судових справах №905/512/22, №905/865/22 та №905/36/23, адвокат Дем'янчук Г.І. представляла інтереси АТ «Дашуківські бентоніти». У судовій справі №905/828/25 правова позиція ТОВ «Укрбентопром» залишилась незмінною, про що зокрема адвокат зазначив безпосередньо у відзиві, зокрема посилаючись на постанови Верховного Суду. Задіяність адвоката 2-го відповідача у справі є мінімальною, зважаючи на обізнаність адвоката з правовою позицією ТОВ «Крамзалізничпостач», про що адвокат неодноразово зазначала. Спір у справі №905/828/25 не є складним. Адвокат АТ «Дашуківські бентоніти»/ТОВ «Укрбентопром» не приймала участь у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги ТОВ «Крамзалізничпостач» у справі №905/828/25.
Колегія суддів застосовуючи критерії реальності, необхідності та розумності витрат, виходить з характеру апеляційного перегляду у цій справі. Предмет розгляду обмежувався перевіркою правової оцінки договорів відступлення права вимоги та зарахування зустрічних однорідних вимог. Дослідження нових доказів або складних фактичних обставин не здійснювалось. Підготовка відзиву здійснювалась в межах правової позиції вже сформованої в суді першої інстанції. За таких обставин, заявлена сума 15 000, 00 перевищує обсяг необхідних витрат, зумовлених складністю та характером апеляційного провадження.
Представником 2-го відповідача у суді апеляційної інстанції підготовлено відзив на апеляційну скаргу. Інших процесуальних дій, які свідчили б про значний додатковий обсяг роботи, матеріали справи не містять. За своїм характером зазначені дії є типовими для апеляційного провадження у справах відповідної категорії.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що суд не пов'язаний умовами договору між адвокатом і клієнтом у частині визначення розміру винагороди, яка підлягає компенсації іншою стороною, та має право зменшити заявлену суму у разі її невідповідності критеріям розумності і співмірності. При цьому підлягають врахуванню складність справи, обсяг наданих послуг, поведінка сторін та інші обставини, що мають значення для справедливого розподілу витрат.
Оцінивши подані докази у сукупності відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням заперечень позивача та фактичного обсягу виконаних представником процесуальних дій, колегія суддів визначає, що співмірною компенсацією витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є сума 10 000, 00 грн.
Відтак вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у визначеному судом розмірі.
Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром»- адвоката Дем'янчук Г.В. про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамзалізничпостач» (вул. Бойчука Михайла, 18А, м. Київ, 01103, ко ЄДРПОУ 42035250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбентопром» (вул. Залізнична, буд. 6, 19330, с. Дашуківка, Звенигородський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 43703877) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.Ч. Жельне
Суддя П.В. Тихий
Суддя М.М. Слободін