ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відвід
"25" лютого 2026 р. Справа №918/90/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Саврій В.А.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі № 918/90/22 (суддя Церковна Н.Ф.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Костюк Анатолія Віталійовича
до Приватного підприємства "Регіональна компанія "Лідер-М"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про переведення прав та обов'язків покупця
Фізична особа - підприємець Костюк Анатолій Віталійович звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Регіональна компанія "Лідер-М", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про переведення на позивача прав та обов'язків покупця за договорами купівлі - продажу павільйонів, які за договором оренди нежитлового приміщення № 21/03 були переданні позивачу у тимчасове оплатне строкове користування.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 позов задоволено.
До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі №918/90/22, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 визнано поважними підстави, наведені ОСОБА_1 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі №918/90/22, відкрито апеляційне провадження за її апеляційною скаргою з наступним призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.
20.02.2026 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.
Ухвалою суду від 24.02.2026 визнано заяву представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г. - необґрунтованою. Передано справу №918/90/22 для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г. у порядку, встановленому ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026 заяву представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Саврію В.А.
Розглянуви заяву про відвід, суддя зазначає наступне.
Заява представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г. мотивована наступним:
- ОСОБА_1 має вмотивовані підозри в тому, що з боку позивача та відповідача на суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г. чиниться тиск, що призводить до затягування розгляду справи, яка не підсудна господарському судочинству, оскільки ОСОБА_1 фізична особа, а отже оскарження її права власності (переведення її права покупця) відноситься до цивільного судочинства (цивільній юрисдикції) у Рівненському міському суді Рівненської області; станом на день подання заяви про відвід строк на апеляційний розгляд справи перевищено на 95 днів;
- через тиск на суддів з боку позивача та відповідача ухвалою суду від 08.12.2025 суд повторно розглянув питання поновлення скаржнику пропущеного строку на апеляційне оскарження справи, що не підсудна господарському судочинству. Також ухвалою суду від 15.01.2026 було задоволено клопотання позивача та відповідача та визнано явку третьої особи у справі обов'язковою. Особиста участь ОСОБА_1 в судовому засіданні жодним чином не впливає на те, що саме вона, як власник майна має бути відповідачем по справі, а тому справа не підсудна господарському судочинству. Тобто її участь потрібна виключно для затягування розгляду непідсудної господарському судочинству справи.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до положень статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Суд також наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи ч. 4 ст. 38 ГПК, адже об'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Представник ОСОБА_2 посилається на п.5 ч.1 ст.35 ГПК України та зазначає, що має вмотивовані підозри в тому, що з боку позивача та відповідача на суддів чиниться тиск, що призводить до затягування розгляду справи, яка не підсудна господарському судочинству.
Також заявник звертає увагу, що через тиск на суддів з боку позивача та відповідача ухвалою суду від 08.12.2025 суд повторно розглянув питання поновлення скаржнику пропущеного строку на апеляційне оскарження справи, що не підсудна господарському судочинству, а також ухвалою суду від 15.01.2026 було задоволено клопотання позивача та відповідача та визнано явку третьої особи у справі обов'язковою.
При цьому суд приймає до уваги, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття апеляційного провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.264 ГПК України; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття апеляційного провадження у справі у зв'язку із тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив скаржнику пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі №918/90/22; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №918/90/22 до вирішення справи №569/22075/25. Розгляд справи відкладено на 15.01.2026 о 14:15 год.
Також ухвалою суду від 15.01.2026 відкладено розгляд справи на 26.02.2026 о 14:00 год. Визнано явку третьої особи у справі - ОСОБА_1 до суду обов'язковою (безпосередньо або в режимі відеоконференції).
Статтею 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 5 статті 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Стаття 169 ГПК України передбачає, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Відповідно до ч.2 ст.281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Згідно з ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Критерії оцінювання розумності строку справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (справа Кучерук проти України).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини однією із складових справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона має знати про всі докази чи подання, які представленні або зроблені в цілях впливу на думку суду і коментувати їх (п. п. 23,31 та 33 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії" від 20.02.1996, п. 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" від 18.02.1997, п.42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії").
Згідно з п.31 рішення Європейського суду з прав людини від 01.02.2007 у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку розгляд апеляційної скарги на рішення суду відкладався поза межами строку, встановленого ст.273 ГПК України, в тому числі, для розгляду заявлених учасниками справи клопотань та з метою всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановлення обставин справи.
Водночас доводи заявника про те, що на суддів чиниться тиск зі сторони позивача та відповідача мають суб'єктивний характер та не підтверджені жодними доказами.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, а також публічне висловлювання судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.
Тобто законодавець передбачив вказану норму з метою запобігання зловживанню правом на відвід, оскільки в іншому разі будь-яка сторона, зокрема, незадоволена висловленою судом позицією щодо певних юридичних питань, могла б постійно заявляти відводи та перешкоджати розгляду справи по суті.
Отже, незгода представника ОСОБА_1 із процесуальними рішеннями суду апеляційної інстанції (ухвалами суду від 08.12.2025 та від 15.01.2026), не може бути підставою для відводу суддів, зважаючи на імперативні приписи ч.4 ст.35 ГПК України.
Оцінивши викладені у заяві про відвід колегії суддів доводи, суд не встановив об'єктивних обставин, які викликають сумніви в упередженості або об'єктивності суддів, у зв'язку із чим дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, а тому відмовляє у її задоволенні.
Керуючись ст.ст.35-39 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.06.2022 у справі № 918/90/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку
Суддя Саврій В.А.