Провадження № 2/734/75/26 Справа № 734/3045/25
іменем України
19 січня 2026 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Задорожньої О.І.,
представника відповідача - адвоката Гуца А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні залу суду в с-щі Козелець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
До суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, звернувся ОСОБА_1 , мотивуючи позов зокрема наступним.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , який є багатоквартирним (шестиквартирним).
По сусідству з позивачнем у житловому будинку АДРЕСА_2 , проживає відповідач ОСОБА_2 .
Входи до квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 влаштовані із лицьовою фасаду будинку з АДРЕСА_6 . Окремий вхід до квартири АДРЕСА_7 сторони заднього фасаду будинку. Входи до квартир АДРЕСА_8 і АДРЕСА_9 - зі сторони заднього фасаду будинку по сходовій клітці (сходинках) на 2 поверх.
Відповідач ОСОБА_2 вирішив влаштувати окремий вхід до своєї квартири, що знаходиться на 2 поверсі будинку. Тому зводить металеві сходи вздовж заднього фасаду будинку.
Земельна ділянка під будинком та біля нього є загального користування за адресою АДРЕСА_6 , яка належить Остерській міській раді.
Позивач ОСОБА_1 звертався до Остерської міської ради з відповідною заявою щодо припинення незаконного будівництва, яке ведеться ОСОБА_2 від 23.05.2025 року за вх. 332/02.03-18.
Згідно акту від 03.06.2025 року була створена комісія за розпорядженням міського голови Остерської міської ради та комісією було встановлено, що роботи проводяться без погодження із власниками квартир 1 поверху будинку та без дозвільних документів, збудована опора сходів перешкоджає вільному доступу до каналізаційного люку, та дверей квартири першого поверху зі сторони двору. Було рекомендовано визначитись із формою управління та порядком користування багатоквартирним будинком та врегулювати спірні питання на зборах співвласників. У разі недосягнення згоди між співвласниками житлового будинку у подальшому розгляд спору проводити в судовому порядку.
Незважаючи на вимоги позивача до відповідача, щодо звільнення земельної ділянки загального користування від вказаних елементів благоустрою, а також вимоги уповноважених органів, відповідач так і не здійснив їх демонтаж.
Отже, відповідне будівництво з боку відповідача створює перешкоди позивачу для користування земельною ділянкою загального користування за адресою: АДРЕСА_6 , які полягають: перешкоджає вільному доступу до каналізаційного люку, та дверей квартири першого поверху зі сторони двору, відповідач фактично на свій власний розсуд без відповідних дозвільних документів змінив функціональне призначення земельної ділянки загального користування біля багатоповерхового будинку.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та надав суду письмовий виступ в дебатах, в якому зазначив позицію сторони відповідача.
Представник третьої особи Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся, заяв та клопотань від нього на час розгляду справи не надходило.
Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно акту від 03.06.2025 року та фото таблиці до нього, про результати розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 , затвердженого міським головою Остерської міської ради, встановлено, що зі слів ОСОБА_2 (кв. АДРЕСА_8 ), він разом із сусідами Пенськими (кв. АДРЕСА_9 ), вирішили влаштувати окремі входи до своїх квартир, що знаходяться на 2 поверсі будинку. Тому зводять металеві сходи вздовж заднього фасаду будинку (фото додається). Комісією встановлено: роботи проводять без погодження із власниками квартир АДРЕСА_3 поверху будинку та без дозвільних документів, збудована опора сходів перешкоджає вільному доступу до каналізаційного люку та дверей квартири першого поверху зі сторони двору.
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_10 від 25 жовтня 2017 року, власником є ОСОБА_1 .
Частиною четвертою статті 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до частин другої, п'ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно ст. 369 ЦК України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Частиною першою статті 42 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У зв'язку із цим, самовільне заняття цих земельних ділянок громадянами для задоволення власних потреб - не допускається. Частина друга цієї статті передбачає, що земельні ділянки, на розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
Згідно з підпунктом г частини 2, частини 3 ст. 89 ЗК України передбачено, що у спільній сумісній власності перебувають зокрема земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Згідно з підпунктом 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно ч. 3 ст. 42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Враховуючи вище викладене, земельна ділянка належить співвласникам житлового будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом з загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його користування.
Нормами земельного законодавства та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не передбачена можливість передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки ( на якій розташований багатоквартирний жилий будинок» або ї частини.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Аналізуючи в сукупності вище викладе, суд остаточно приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, так-як, позивач, як співвласник квартири у багатоквартирному будинку, який є користувачем вказаної земельної ділянки, має право вимагати усунення перешкод у користуванні своїм майном. Розташування на земельній ділянці, яка перебуває у спільному користуванні сторін, збудованих відповідачем самовільно металевих сходів вздовж заднього фасаду будинку, без погодження із власниками квартир першого поверху будинку та без дозвільних документів, не дозволяє позивачу вільно користуватися спільною земельною ділянкою, відповідачем обмежується в'їзд на прибудинкову територію, до господарських споруд та унеможливлює у такий спосіб транспортну доступність усіх інших співвласників будинку до господарських споруд, розташованих на прибудинковій території, що перебуває у спільному користуванні співвласників квартир багатоквартирного будинку, а також зазначена споруда, збудована без дозвільних документів та дотримання відповідних будівельних норм та правил, може без перебільшення створювати загрозу для життя та здоров'я громадян, так-як невідомо з яких матеріалів вона збудована, яку має міцність, чи витримає певні навантаження під час сильного вітру, снігопаду, тощо, і в результаті падіння може завдати непоправимих негативних наслідків для громадян та їхнього майна, що будуть перебувати поруч в цей момент біля вказаної споруди.
За наведених вище обставин, позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування за адресою: АДРЕСА_6 , шляхом знесення самочинно збудованих металевих сходів вздовж заднього фасаду будинку.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то в даній частині позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Позивач в позові зазначає, що йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у стражданнях, хвилюванні, нервовому напруженні, погіршенні здоров'я, але жодного доказу в підтвердження даних обставин суду не надано, тому в частині відшкодування моральної шкоди, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати вирішити відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 80,81,141, 244, 259, 265 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Остерська міська рада Чернігівського району Чернігівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування за адресою: АДРЕСА_6 , шляхом знесення самочинно збудованих металевих сходів вздовж заднього фасаду будинку.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_11 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_12 ), судовий збір в частині позовних вимог про усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування, шляхом знесення самочинно збудованих металевих сходів вздовж заднього фасаду будинку, в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.
Рішення в повному обсязі виготовлено 28 січня 2026 року.
Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО