Справа №648/2602/21 н/п 2/766/1022/26
25 лютого 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Білозерська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Білозерська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її вітчим ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння, земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (площею 0,0740 га), кадастровий номер 6520382500:03:006:0006, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (площею 2,2800 га), кадастровий номер 6520382500:06:003:0031, розташованої на території Кізомиської сільської ради Херсонської області. Із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися дружина померлого ОСОБА_3 , та його дочка
ОСОБА_4 установлений законом строк до нотаріуса позивач не зверталася, оскільки вважала, що не мала права на спадкування за законом та лише після спливу встановленого законом строку дізналася, що ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповідав належне йому майно, зокрема, і їй. Коли позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, внаслідок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що необізнаність про наявність заповіту, бездіяльність працівників сільської ради щодо внесення заповіту у Спадковий реєстр, та як наслідок відсутність повідомлення від нотаріуса про наявність заповіту на її ім'я, є поважними причинами пропуску нею строку на прийняття спадщини. У зв'язку із чим просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18 липня 2025 року прийнято до провадження дану цивільну справу та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовільнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та визнала вимоги позивача.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Представник третьої особи Білозерської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі.
Вислухавши представника позивача, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, матеріали спадкової справи №25/2021, судом встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до заповіту посвідченого 03 серпня 2018 року головою Кізомиської сільської ради Білозерського району Херсонської області Бандрурист Н.І. ОСОБА_5 заповів все належне йому майно ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 17.12.2020 року Білозерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений актовий запис №496.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Білозерського селищної ради Херсонського району Херсонської області №1444 від 24.09.2021 року на день смерті ОСОБА_5 проживав разом з дружиною, ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач, на день смерті ОСОБА_5 , проживала за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказані факти підтверджується наявними у матеріалах справи витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за №67181431 від 8 листопада 2021 року, копією заповіту, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про одруження № НОМЕР_2 , довідкою Білозерської селищної ради за №1350 від 9 вересня 2021 року щодо місця проживання спадкодавця.
Згідно до матеріалів спадкової справи, заведеної після померлого ОСОБА_5 , індексний номер 02-14, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до листа-роз'яснення від 17 вересня 2021 року державного нотаріуса Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальних дій за її заявою, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку на звернення із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.
При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущений з поважних причин, і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року (справа №6-1486цс15), Верховного Суду України від 26 червня 2019 року (справа № 565/1145/17) відповідно до частини третьої етапі 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається з позовної заяви позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, пов'язаних з неможливістю реалізувати своє право, у зв'язку із необізнаність про наявність заповіту, бездіяльність працівників сільської ради щодо внесення заповіту у Спадковий реєстр, та як наслідок відсутність повідомлення від нотаріуса про наявність заповіту на її позивача.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, та відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України позивачу необхідно надати додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями ст. ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
ухвалив :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Білозерська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна
Повний текст рішення складено 25 лютого 2026 року.