12.01.2026
ЄУН 389/2176/25
Провадження №2/389/617/25
Рішення
іменем України
(заочне)
12 січня 2026 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Чернявської І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» 19.06.2025 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 10.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №539636078, який підписаний шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). На виконання договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 10.02.2022 перерахувало ОСОБА_1 через банк провайдер грошові кошти в сумі 10 000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-4791, яку останній вказав у заявці при укладенні кредитного договору. В свою чергу, всупереч умовам кредитного договору ОСОБА_1 не виконував належним чином свої зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість. Водночас, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. В подальшому до цього договору факторингу укладалися додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну його дії. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 підписали Реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022, згідно з яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором №539636078 від 10.02.2022, боржником у якому є ОСОБА_1 . Надалі, 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим Договором. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на виконання договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 підписали Реєстр прав вимоги №1 від 30.10.2023, за яким від ТОВ «Таліон Плюс»» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №539636078 від 10.02.2022, боржником у якому є ОСОБА_1 . Надалі, 29.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №539636078 від 10.02.2022 на загальну суму 12 799 грн. При цьому, право вимоги по кредитному договору було відступлено саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору. Після отримання права вимоги за кредитним договором №539636078 від 10.02.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювали жодних нарахувань за цим договором, тому на день подання позову розмір заборгованості залишився незмінним 12 799 грн, з яких: 10 000 грн заборгованість по тілу кредиту, 2 799 грн заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач заборгованість не погашає, тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №539636078 від 10.02.2022 в сумі 12 799 грн, а також судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві одночасно просив розгляд справи проводити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.
Згідно з ухвалою суду від 12.01.2026 розгляд справи проводиться заочно, на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимог).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимог) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб ), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що 10.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 , шляхом підписання позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV47D5U, укладено договір кредитної лінії №539636078, згідно з яким кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на суму 22 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1 договору).
Згідно з п.2.3-2.5 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 10 000 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 12.03.2022. Другий та решта траншів за Договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим Договором. Загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії Договору.
Відповідно до п.3.6-3.9 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу та може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах обслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти в сумі 1 890 грн. Продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для позичальника.
Згідно з п.5.1 договору кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику, зокрема шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки №5375-41хх-хххх-4791, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.
Відповідно до п.7.1, 7.2 договору сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 12.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 днів від дня отримання позичальником першого траншу. У разі, якщо позичальник продовжує користуватися кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Згідно з п.8.1, 8.3, 8.4, 8.5 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в наступному порядку. Так, за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5. договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (Базова процентна ставка). Зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 10.02.2022 підтверджується перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитних коштів в сумі 10 000 грн на платіжну картку ОСОБА_1 №5375-41хх-хххх-4791, номер якої вказаний останнім у заявці на отримання кредитних коштів та в кредитному договорі.
З інформації, наданої АТ «Універсал Банк» 25.09.2025 на виконання ухвали суду, встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 у вказаній банківській установі емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 10.02.2022 успішно надійшли вказані вище кошти в сумі 10 000 грн.
Таким чином, у підписаному ОСОБА_1 договорі чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір згідно зі ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
В свою чергу, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод №19 від 28.11.2019 на строк до 31.12.2020, №26 від 31.12.2020 на строк до 31.12.2021, №27 від 31.12.2021 на строк до 31.12.2022, №31 від 31.12.2022 на строк до 31.12.2023, №32 від 31.12.2023 на строк до 31.12.2024. За умовами договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №539636078 від 10.02.2022 в сумі 11 034 грн, з яких: 10 000 грн заборгованість по тілу кредиту, 1 034 грн заборгованість за відсотками.
Надалі, 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до договору факторингу №30/1023-01 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №539636078 від 10.02.2022 в сумі 12 799 грн, з яких: 10 000 грн заборгованість по тілу кредиту, 2 799 грн заборгованість за відсотками.
Надалі, 29.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №29/05/25-Е, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 29.05.2025 до договору факторингу №29/05/25-Е ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №539636078 від 10.02.2022 в сумі 12 799 грн, з яких: 10 000 грн заборгованість по тілу кредиту, 2 799 грн заборгованість за відсотками.
Згідно з розрахунком позивача за вказаним кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 не погашена та складає 12 799 грн.
Отже, матеріалами справи встановлено, що укладений кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який власноручно введений ним для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що він ознайомився та погодився з усіма умовами договору, тобто сторони погодили усі істотні умови та уклали договір в належній формі.
На умовах, визначених у вказаному договорі, ОСОБА_1 надавалися кредитні кошти зі сплатою відсотків за користування ними та іншими складовими, а також зі встановленим строком їх повернення, про що ОСОБА_1 також підписаний Паспорт споживчого кредиту. Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося в межах строку дії кредитного договору, підстав для нарахування іншого розміру відсотків судом не виявлено.
Таким чином, оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань матеріали справи не містять, натомість належними доказами у справі підтверджується факт передання прав дійсної вимоги за спірним кредитним договором, суд вважає встановленими обставини щодо наявності у позивача права вимоги до відповідача.
Оскільки в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст.141 ЦПК України.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просив стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 грн. Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалося.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем до матеріалів справи долучені належні докази.
Згідно з ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Дослідивши подані позивачем докази та матеріали справи, враховуючи, що відповідачем не подано суду клопотання щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7 000 грн, понесених позивачем, є документально підтвердженим, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги в сумі 7 000 грн.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем при поданні цього позову.
Керуючись ст.3, 6, 207, 509, 512, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 626-628, 631, 633, 634, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст.133, 137, 141, 223, 263-265, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №539636078 від 10.02.2022 в сумі 12 799 (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн, з яких: 10 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 799 грн заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місце знаходження: вул.Алматинська,8 офіс 310-а, м.Київ, 02090, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 16.01.2026.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва