Справа 350/24/26
Номер провадження 3/350/43/2026
24 лютого 2026 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин:
03.01.2026 року о 19 год. 00 хв. на автодорозі Н-10 Стрий-Чернівці-Мамалига в межах селища Брошнів-Осада по вулиці 22 січня, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, а той внаслідок інерції руху допустив зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen Crafter» д.н.з. НОМЕР_3 . В результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями водій порушив вимоги п.п. 13.1, 12.1, 2.3.б. Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, причин неявки не повідомив, про день час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Статтею 268 КУпАП, окрім іншого, передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, враховуючи, що протокол відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складено у її присутності, тобто з моменту його складення вона знала про наявність справи, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не прибула в судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, при розгляді справ за ст. 124 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, а тому, суд вважає за необхідне справу розглянути у її відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, враховуючи таке.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як визначено п. 1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
Зі змісту ст.124 КУпАП слідує, що об'єктивною стороною цього правопорушення є порушення правил дорожнього руху, яке привело до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст.124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Суддя не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
Виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 в ньому зазначено порушення останнім вимог п.п. 13.1, 12.1, 2.3.б. ПДР, що призвело до настання ДТП.
Винуватість ОСОБА_1 доведена такими дослідженими в судовому засіданні доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 558280 від 03.01.2026 року, який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі якого особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в якому, окрім іншого, зазначено відомості про посадову особу, яка склала даний протокол та особу, відносно якої він складений, суть вчиненого водієм адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване (а.с.1);
-схемою місця ДТП від 03.01.2026 року, з якої вбачається схематичне відображення обставин вчиненої ОСОБА_1 ДТП (а.с. 2);
-рапортом помічника оперативного чергового Відділення поліції №2 Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 04.01.2026 року (а.с. 3),
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 4-7);
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 8).
Отже, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 , правильно квалiфiковано за ст.124 КУпАП, оскільки він порушив вищезазначені вимоги чинного законодавства України.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника.
Обставин, що згідно із ст.34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не встановив.
Обставин, що згідно із ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом також не встановлено.
З урахуванням обставин справи про адміністративне правопорушення, приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст.124 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адмiнiстративне правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Штраф сплатити на рахунок № UA148999980313070149000009001, отримувач коштів: КУК в Ів.-Франк.об/21081300, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Роз'яснити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя А.М. Бейко