Справа №345/7516/25
Провадження № 2/345/658/2026
25.02.2026 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Онушканича В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з управління (поводження) побутовими відходами,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9186,65 грн. за надані послуги з поводження (управління) побутовими відходами, а також судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Позов мотивує тим, що впродовж зазначеного вище періоду Товариством надавалися послуги з управління (поводження) побутовими відходами усім споживачам на території м.Калуша та Калуської об'єднаної територіальної громади, в тому числі й відповідачу, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . ТОВ «Еко-Прикарпаття» протягом усього часу існування правових відносин із даним споживачем належним чином виконує увесь комплекс прийнятих на себе зобов'язань. Жодних претензій від відповідача щодо кількості та якості наданих послуг Товариство не отримувало. Натомість відповідач своїх зобов'язань щодо оплати за надані ними послуги не виконує, внаслідок чого станом на 01.12.2025 року утворилася заборгованість з оплати за послуги з поводження (управління) побутовими відходами на загальну суму 9186,65 грн.
18.08.2025 року боржнику направлялось досудове попередження про повернення боргу за надану житлово-комунальну послугу із вказаною сумою заборгованості та про наслідки її несплати в зазначені терміни, однак лист про повернення боргу був проігнорований боржником.
В період виникнення боргу діяли Закони України «Про житлово-комунальні послуги», «Про відходи» та «Про управління відходами», які зобов'язували індивідуальних споживачів як утворювачів побутових відходів укладати договори з виконавцями послуг та вносити в установленому порядку та розмірах плату за надані послуги. В лютому 2021 року між Товариством як виконавцем та виконкомом Калуської міської ради Івано-Франківської області укладено договір, який зобов'язував Товариство укласти з індивідуальними споживачами договори про надання послуг поводження з побутовими відходами за формою і змістом, що визначений Типовим договором. Згодом, 30.04.2021 року у друкованому засобі масової інформації та на вебсайті органу місцевого самоврядування опубліковано оферту до Публічного договору про надання послуг поводження з побутовими відходами за відповідним інтернет-посиланням. Оновлений Публічний договір, Типовий договір з управління побутовими відходами також публікувалися на вебсайтах органу місцевого самоврядування і виконавця послуг. Таким чином, починаючи з 01.06.2021 року, між ТОВ «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено публічний договір про надання послуг поводження з твердими побутовими відходами.
За таких обставин споживач зобов'язаний сплачувати вартість послуг, пов'язаних з наданням послуги з поводження (управління) побутовими відходами, яке здійснює ТОВ «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ» за тарифами, визначеними органом місцевого самоврядування. Внаслідок невиконання вказаного зобов'язання виникла заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ» на підставі тарифів, затверджених органом місцевого самоврядування. Всупереч вимогам нормативних актів та умов договору боржник не проводить оплати за надані послуги, що призвело до неналежного виконання своїх зобов'язань, у зв'язку із чим станом на 01.12.2025 року за період з 01.06.2021 року по 30.11.2025 року заборгованість перед ТОВ «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ» становить 9186,65 грн. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить стягнути з відповідача в примусовому вказану вище заборгованість та судові витрати по справі.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 05.01.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 08.01.2026 року. Проте у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався. Тому, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон № 2189) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з приписами ст.5 Закону № 2189 до житлово-комунальних послуг належать в тому числі послуги з управління побутовими відходами.
Частиною 1 ст.19 Закону № 2189 встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (ч.1,2 ст.20 Закону).
Враховуючи наведене, обов'язок з укладання договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 21 Закону № 2189 виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою (ст. 32 ч.1,2,4 Закону).
Зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) також вбачається, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Пунктом 5 ч.3 ст. 20 Закону № 2189 на споживача покладено обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
З аналізу ст. 11,319,322,509,526,610 ЦК України та відповідних положень Закону №2189 вбачається, що кожен власник житлового приміщення та повнолітні дієздатні члени його сім'ї несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями щодо здійснення оплати за надані житлово-комунальні послуги. Відсутність окремо підписаного договору між споживачем та виконавцем житлово-комунальної послуги, в тому числі послуги з управління побутовими відходами, не є підставою для звільнення споживача від здійснення оплати на фактично надані послуги, які підтверджені документально.
Суд встановив, що 30.04.2021 року в друкованому засобі масової інформації - газеті «Вісті Калущини» № 16(800) опубліковано Публічний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами, яким встановлено порядок та умови надання ТОВ «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ» як виконавцем такої послуги, що визначений на конкурсних засадах органом місцевого самоврядування, послуги з управління побутовими відходами споживачам фізичним особам на території Калуської міської територіальної громади. Як безпосередньо вказано у тексті цього договору такий укладено з урахуванням ст. 633,634,641,642 ЦК України. Текст цього договору також додано до матеріалів справи Товариством, який датований 26.04.2021 року та є ідентичним до опублікованого в друкованому ЗМІ. Відповідний договір розміщено на вебсайті Товариства з можливістю вільного завантаження його змісту як з інформаційного ресурсу виконавця, так і виконавчого комітету Калуської міської ради.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна від 23.12.2025 № 457999440 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Згідно з наданими Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калуської міської ради знеособленими даними, за вищевказаною адресою в період 01.05.2021 року було зареєстровано 7 осіб, що відповідає розрахунку заборгованості за надані послуги поводження з побутовими відходами в період з 01.06.2021 до 30.11.2025 року, який надано Товариством. До того ж, відповідний розрахунок містить чіткі відомості щодо розмірів затверджених у встановленому порядку для виконавця тарифів за відповідні послуги із розрахунку кількості мешканців житлових приміщень, фактичної наявності пільг та внесених споживачем послуг щомісяця впродовж періоду виникнення боргу, який станом на 30..11.2025 складає 9186,65 грн.
Позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії рішень виконкому Калуської міської ради щодо визначення: виконавця послуг з вивезення побутових відходів (№ 81 від 17.03.2021), норм відповідних послуг, розрахунковою одиницею щодо яких виступає кількість мешканців та вид об'єкта утворення ТПВ (№ 270 від 01.12.2020), тарифів на послуги з поводження побутовими відходами для мешканців житлових будинків індивідуальної забудови (№ 110 від 20.04.2021, №54 від 29.03.2022, №142 від 12.07.2022, №27 від 13.02.2025), погоджених між виконавцем та виконавчим органом місцевого самоврядування графіків вивезення ТПВ з території Калуської міської територіальної громади (№ 222 від 27.07.2021, №213 від 27.09.2022).
Будь-яких доказів відмови споживача за вказаною вище адресою від отримання послуг з управління побутовими відходами, висловлених у встановленому порядку та строки претензій щодо їх неякісного надання у матеріалах справи немає.
Таким чином, між ТОВ «Еко-Прикарпаття» та відповідачем виникли договірні відносини щодо надання послуг з управління побутовими відходами. ТОВ «Еко-Прикарпаття» надавало відповідачу послуги з управління побутовими відходами, проте останній не виконував свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за відповідні послуги.
Відповідно до приписів ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання спільного майна,утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном.
Незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна, кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання спільного майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотньої вимоги - регрес). Якщо хтось із співвласників, який сплатив кошти, спрямовані на утримання спільного майна, в подальшому може пред'явити іншому із співвласників вимогу про стягнення в порядку регресу коштів, сплачених на утримання спільного майна, відповідно до частки останнього у спільній власності.
Висновки з приводу застосування відповідних положень ЦК України сформульовані у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 (справа №521/3743-17-ц), що є актуальною та підлягає застосуванню всіма судами загальної юрисдикції України як обов'язкова.
Згідно з приписами ст.156 Житлового кодексу України члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), користуються жилим приміщенням на рівні з власником будинку (квартири), якщо між їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених законом або договором, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. При цьому, кредитор має право вимагати виконання обов'язку повністю або частково як від усіх солідарних боржників разом,так і окремо від будь-якого з них (ч.1 ст.543 ЦК України).
Наявність солідарного зобов'язання усіх дієздатних осіб, які проживають/зареєстровані у житлі споживача, прямо встановлена у ч.3 ст.9 Закону № 2189.
Таким чином, судом встановлено, що боржник своїх зобов'язань щодо оплати за надані нами послуги не виконує, внаслідок чого, станом на 01.12.2025 року, за період з 01.06.2021 року по 30.11.2025 року утворилася заборгованість з оплати за послуги з поводження (управління) побутовими відходами на загальну суму - 9186,65 грн.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволеними.
Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530,536, 612, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України,
Позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ» 9186,65 грн. заборгованості за надані послуги з поводження (управління) побутовими відходами на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ідентифікаційний код 40112783.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ» судовий збір в розмірі 3028,00 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, ідентифікаційний код 40112783.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 25.02.2026 року.
Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ