Справа № 344/3427/26
Провадження № 1-кс/344/1708/26
24 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, в межах кримінального провадження № 12024090000000677 від 12.11.2024,
Прокурор звернулася з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого покликалася на те, що відділом розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12024090000000677 від 12.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовженого відповідно до Указу Президента України від 12.01.2026 року № 40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 року №4757-ІХ вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами щодо заволодіння шахрайським шляхом майном ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , при наступних обставинах.
Зазначено, що на початку вересня 2025 року ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами з метою шахрайського заволодіння чужим майном з корисливих мотивів розробили злочинний план, щодо незаконного заволодіння об'єктом нерухомого майна, а саме: квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних долях та, з метою отримання наживи, подальшому відчуженні вказаної квартири шляхом продажу.
Усвідомлюючи, що законні власники вказаної квартири не зможуть перешкоджати їх злочинному задуму, оскільки ОСОБА_7 є померлою, а ОСОБА_8 відбуває покарання у місцях позбавлення волі, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами з метою реалізації свого злочинного задуму підшукали особу для залучення до участі у скоєнні злочину, надаючи при цьому перевагу особі, яка веде антигромадський спосіб життя і діями якої можна керувати.
З цією метою останні до вчинення злочину залучили ОСОБА_9 , на якого запланували незаконно зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 та продати вказану квартиру.
У подальшому у точно невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 18.11.2025 ОСОБА_6 надав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завідомо підроблені документи для проведення незаконної перереєстрації квартири АДРЕСА_1 , а саме: довідку, видану від імені Івано-Франківського ОБТІ від 05.03.2025 за № 000273 про те, що станом на 12.08.2002 квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_9 згідно свідоцтва про право власності від 29.05.1997 та свідоцтво про право власності на житло від 29.05.1997 про те, що власником зазначеної квартири є ОСОБА_9 .
Реалізуючи протиправний задум, спрямований на заволодіння шахрайським шляхом квартирою АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 18.11.2025 з метою виготовлення технічного паспорту на вищевказану квартиру, надали підроблені довідку про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_9 та свідоцтво про право власності на житло на ім'я останнього ФОП ОСОБА_10 .
На підставі наданих підроблених документів 20.11.2025 ОСОБА_10 виготовив технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 .
Надалі ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , реалізовуючи злочинний задум, спрямований на шахрайське заволодіння квартирою у невстановлений на даний час досудовим розслідуванням спосіб та час, але не пізніше 24.11.2025 подали державному реєстратору ОСОБА_11 , заяву від імені ОСОБА_9 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 та підроблені документи, а саме: довідку, видану від імені Івано-Франківського ОБТІ від 05.03.2025 за № 000273 про те, що станом на 12.08.2002 вищевказана квартира зареєстрована за ОСОБА_9 , свідоцтво про право власності на житло від 29.05.1997 про те, що власником зазначеної квартири є ОСОБА_9 та технічний паспорт на вказану квартиру, який був виготовлений на підставі підроблених документів.
Того ж дня, державним реєстратором Коломийської міської ради ОСОБА_11 , на підставі поданих документів, було зареєстровано за ОСОБА_9 право власності на квартиру АДРЕСА_1 згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за № 62504813.
Після незаконної перереєстрації вищевказаної квартири на ОСОБА_9 з метою подальшого її продажу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи розпочали ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_1 , залучивши до його проведення осіб, які виконують відповідні роботи.
Діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші не встановлені досудовим розслідуванням особи, шахрайським шляхом заволоділи квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Відповідно до висновку ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 2 354 426,00 (два мільйони триста п'ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять шість) гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 3243331526040), належить на праві власності ОСОБА_9 .
У клопотанні вказано, що 19.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, після чого останніх затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Надалі, слідчими суддями Івано-Франківського міського суду за клопотаннями слідчого, які погоджено прокурором у даному кримінальному провадженні обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
В період часу з 06 год 40 хв по 07 год 30 хв 19.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_12 (справа №344/2690/26 від 12.02.2026 було проведено обшук за місцем проживання державного реєстратора відділу ЦНАП Заболотівської селищної ради, Івано-Франківської області ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що у АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Motorola», IMEI: НОМЕР_1 , із встановленими сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Вказується на те, що 24.11.2025 державним реєстратором відділу ЦНАП Заболотівської селищної ради, Івано-Франківської області ОСОБА_11 завідомо знаючи, що об'єкт нерухомості, а саме квартира АДРЕСА_1 є незаконно набутою, останнім було проведено державну реєстрацію вказаного об'єкту.
19.02.2026 винесено постанову про визнання мобільного телефону речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням, вказує на наявність підстав вважати, що мобільний телефон марки «Motorola», IMEI: НОМЕР_1 , із встановленими сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 зберіг на собі сліди злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З метою збереження речового доказу, запобігання приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, зникненню, перетворенню, відчуженню, втраті майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.
Прокурор подала заяву про розгляд клопотання без її участі та підтримує вимоги клопотання у повному обсязі.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю клопотання підставним, виходячи із наступних міркувань.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Зважаючи на вищезазначені норми та наведені у клопотанні обставини, слідчий суддя вважає клопотання підставним та доцільним щодо накладення арешту, із забороною відчуження, користування, розпорядження, на вилучене майно 19.02.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання державного реєстратора відділу ЦНАП Заболотівської селищної ради, Івано-Франківської області ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що у АДРЕСА_3 майно, а саме: мобільний телефон марки «Motorola», IMEI: НОМЕР_1 , із встановленими сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 , оскільки таке майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 131,132, 167, 170-173, 236, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на мобільний телефон марки «Motorola», IMEI: НОМЕР_1 , із встановленими сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 , заборонивши його відчуження, користування та розпорядження.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1