Справа №: 343/2434/25
Провадження №: 3/343/28/26
25 лютого 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області у складі:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
з участю: секретарів судового засідання - Оленяк С.І., Семків В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднаний адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано - Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130; ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Воробця Р.М.,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
ОСОБА_1 будучи учасником дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.
Правопорушення вчинено за таких обставин.
03 грудня 2025 року, о 17.20 год., в м. Долина, по вул. Грушевського, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Пежо 405", реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюючи поворот ліворуч, наближаючись до нерегульованого пішоходного переходу, не надав перевагу у русі пішоходу ОСОБА_2 та здійснив наїзд на неї, внаслідок чого остання отримала легкі тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п. 18.1. ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_1 поставлено у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за таких обставин: 03.12.2025, о 17.20 год., в м. Долина, по вул. Грушевського, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом "Пежо 405", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в закладі охорони здоров'я, водій ОСОБА_1 відмовився.
ІІ. Пояснення учасників судового провадження:
у судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав, зазначивши, що справді керуючи транспортним засобом, на пішохідному переході збив потерпілу ОСОБА_2 , якій на даний час відшкодував завдані збитки. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Воробець Р.М. у судовому засіданні подав клопотання (а.с. 61-63), в якому просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування своєї позиції послався на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, навпаки, здав кров для лабораторного дослідження, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні дисками із відеозаписами та показами свідка - поліцейського ОСОБА_3 . А тому, оскільки дії ОСОБА_1 неправильно кваліфіковані, в той день він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, просить провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази, оптичні диски із відеозаписами, покази свідка:
крім визнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №530906 від 03.12.2025, в якому викладена суть адміністративного правопорушення поставленого ОСОБА_1 у вину. Зазначено про порушення ним вимог п. 18.1. ПДР України. З даним протоколом ОСОБА_1 ознайомлений та отримав копію такого, що засвідчив власним підписом (а.с. 26);
- схемою наслідків ДТП, яка сталася 03.12.2025 о 17.20 год (а.с. 27, зворотна сторона), згідно із якою, транспортний засіб отримав механічні пошкодження;
- довідкою КНП "Долинська багатопрофільна лікарня" від 03.12.2025 (а.с. 36), відповідно до якої, внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_2 отримала розтягнення та перенпруження суглобів стопи і забій ділянки кульшового суглоба.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №530918 від 03.12.2025, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке ставиться у вину ОСОБА_1 . Зазначено про порушення ним п. 2.5. ПДР України (а.с. 1);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова слів. Від проходження огляду водій ОСОБА_1 відмовився (а.с. 4);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КНП "Долинська багатопрофільна лікарня" від 03.12.2025. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с. 5);
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно із яким, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.12.2025 перебував у стані алкогольного сп'яніння (концентрація етанолу - 2,13‰) (а.с. 68);
- оптичні диски із відеозаписами (а.с. 19, зворотні сторони), оглянувши які, суд встановив, як водія ОСОБА_1 , в якого очевидні ознаки алкогольного сп'яніння, з місця ДТП був доставлений поліцейськими до закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Водій ОСОБА_1 не заперечує факт керування ним транспортним засобом. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння шляхом лабораторного дослядження його біологічного середовища - крові, яка в нього лікарем була відібрана. Однак, після здачі крові, поліцейські запитавшись ще раз у водія ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд за допомогою приладу "Драгер", на що останній відповів, що відмовляється і поліцейським повідомив, що розцінює це як відмову і складає щодо нього адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський ОСОБА_3 пояснив, що перебуваючи на чергуванні, надійшов виклик про ДТП. Прибувши на місце події, було виявлено потерпілу, яку збив на пішохідному переході водій ОСОБА_1 . У останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння і його було доставлено до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Лікарем було відібрано у водія ОСОБА_1 зразки крові для проведення лабораторного дослідження. Зазначив, що помилився коли поставив у вину ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5. ПДР України та кваліфікував його дії як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ІV. Оцінка суду:
заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, покази свідка, оцінивши зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає за потрібне зазначити таке.
Згідно із ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП, передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Cуд звертає увагу на те, що ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається Європейським Судом як кримінально - правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті для здійснення діяльності».
Визнання кримінально - правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право на участь у судовому засіданні, право на захист своїх інтересів за допомогою професійного захисника, право на надання доказів та пояснень щодо висунутого обвинувачення, оскарження судових рішень.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху та зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд зазначає таке.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно із п. 18.1. ПДР України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Водночас, згідно із п. 1.10. ПДР України, дорожньо - транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
З матеріалів даної справи суд встановив, що внаслідок ДТП заподіяної ОСОБА_1 , пішохід ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є наслідки, зокрема пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв'язку з дорожньо - транспортною пригодою.
Однак, суд звертає увагу на те, що диспозиція ст. 124 КУпАП не зазнавала змін більш, ніж 30 років з моменту введення в дію Кодексу, її правові положення сформульовані в загальному вигляді та її тлумачення в більшості випадків зводяться до буквального слідування нормі закону.
Прояв надмірного формалізму при тлумаченні диспозиції ст. 124 КУпАП, а саме: буквальне слідування нормі закону всупереч суті права, позбавляє, зокрема, пішоходів захисту їх права у справах про адміністративні правопорушення у випадках ДТП, зокрема, коли вони отримали легкі тілесні ушкодження, що зумовили матеріальні витрати, адже дії водія у цьому випадку не містять ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.
Більше того, применшення права людини, тобто його матеріального змісту, при буквальному тлумаченні ст. 124 КУпАП, коли віддається перевага пошкодженню транспортного засобу всупереч ст. 3 Конституції України - норми прямої дії, про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави, приводять до обмеження захисту прав людини, а по суті зводять нанівець такий захист.
Тому порушення водієм правил дорожнього руху, наслідком яких є заподіяння пішоходам легких тілесних ушкоджень, не можуть бути віднесені до числа менш значимих, ніж майнова шкода, заподіяна транспортному засобу чи іншому майну.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначає, що, «захищаючи права одних осіб, суд не вправі порушувати права інших осіб».
Тлумачення закону повинно відображати соціальні зміни та залишатися в руслі сучасних умов, в інтересах правової визначеності, передбачуваності, рівності перед законом, а також заповнювати прогалини в трактуванні матеріально - правових гарантій.
Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 124 КУпАП, оскільки він будучи учасником дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.
Оскільки при розгляді даної справи, в порушенні вчиненому ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення немає, суд не вважає за необхідне передавати матеріали справи прокурору або органу досудового слідства.
Згідно із ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Суд звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124КУпАП за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку для інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.
Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.
При цьому, суддя виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки стягнення, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, накладаючи стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним адміністративного правопорушення, визнання вини та його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 є вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним адміністративному правопорушенню та його особi, в межах санкцiї ст. 124 КУпАП, а саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
Накладаючи на ОСОБА_1 найсуворіший вид стягнення, передбачений ст. 124 КУпАП, суд враховує, що вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, несло підвищену загрозу життю та здоров'ю інших учасників дорожнього руху, зокрема пішоходів, а також те, що вчинив він дане правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно із яким, 03.12.2025 він перебував у стані алкогольного сп'яніння - 2,13‰, що більше ніж у 10 разів перевущувало законодавчо визначену допустиму норму.
Стостовно поставленого ОСОБА_1 у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Слід зазначити, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП повинні бути дотримані вимоги та порядок проведення огляду встановлений ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із системного аналізу зазначених вище положень КУпАП та Інструкції, суд робить висновок про те, що для проведення належного огляду на стан алкогольного сп'яніння, який буде вважатись законним, поліцейським необхідно виконати такі обов'язкові умови, зокрема:
- виявити ознаки алкогольного сп'яніння, у залежності від власного їх розуміння. При цьому, наявність ознак сп'яніння самі по собі не означають, що особа перебуває у такому стані;
- пред'явити вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, у разі незгоди на проведення огляду на місці зупинки або незгоди із його результатом, пред'явити вимогу про доставлення особи до найближчого закладу охорони здоров'я;
- у разі відмови особи пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я - скласти адміністративні матеріали, кваліфікуючи дії особи, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- у разі згоди на доставлення особи водія до найближчого закладу охорони здоров'я, доставити його в такий і за результатами огляду лікарем, скласти відповідні адмінматеріали.
Під час проведення огляду на стан сп'яніння, поліцейський повинен застосувати технічні засоби відеозапису, який обов'язково потім повинен бути долучений до матеріалів справи, а в разі неможливості застосування таких засобів, залучити двох свідків, із врахуванням того, що такими не можуть бути працівники Національної поліції України та/або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно із ч. 4 ст. 266 КУпАП та п. 9 розд. ІІ Інструкції, огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. У разу пропуску двох годин, такий огляд вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Також, суд звертає особливу увагу поліцейських на те, що системний аналіз вищевказаної Інструкції та інших нормативно - правових актів свідчить про те, що огляд на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я включає в себе комплекс заходів та може проводитись як за допомогою спеціальних технічних засобів, яким є, зокрема, прилад «Драгер», так і проведенням лабораторних досліджень.
Як визначено п. 12, 13 розд. ІІІ Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров.
Так, повертаючись до обставин даної справи, суд встановив, що поліцейським були встановлені підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , в якого були очевидні ознаки алкогольного сп'яніння. У закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння і у нього було відбрано зразки біологічного середовища (крові) для проведення лабораторного дослідження, на підтвердження чого, поліцейський надав висновок щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого, 03.12.2025 о 18.48 год., ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (2,13‰).
Таким чином, оскільки водій ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого лікарем складено відповідний висновок, суд не може розцінювати такі дії ОСОБА_1 , як відмову від проходження даного огляду.
Більше того, кваліфікація дій ОСОБА_1 , який погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння і такий фактично було проведено, очевидно не невірною, оскільки після отримання висновку щодо результатів медичного огляду, поліцейський, за участі ОСОБА_1 , повинен був скласти відповідні адміністративні матеріали.
А тому, досліджені судом обставини справи в сукупності не підтверджують факту беззаперечної винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що провадження справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке поставлено у вину ОСОБА_1 суд закриває на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Інші доводи сторони захисту суд не досліджує, оскільки такі не є визначальними для постановлення даної постанови.
V. Вирішення питання судового збору:
відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки суддя дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з неї слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.
На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 124 КУпАП, керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) - 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днiв до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області.
Суддя: І.М.Андрусів