Справа № 339/524/25
Провадження № 2/339/71/26
іменем України
(з а о ч н е)
25 лютого 2026 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді Кілик М.П.,
за участю секретаря судового засідання Латик В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болехів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
до Болехівського міського суду Івано-Франківської області надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал»), поданої представником позивача Ушакевич М.П., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 30181 грн, 2422,40 грн сплаченого позивачем судового збору та витрати на професійну правничу допомогу 7000 грн. Позовну заяву подано через систему «Електронний суд».
Ухвалою судді від 22 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з наявністю недоліків позовної заяви, та надано позивачеві строк у 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 22 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача Ушакевич М.П. направила уточнену позовну заяву, у якій змінено підставу позову. Копії відповідної заяви одночасно направлено відповідачці ОСОБА_1 . Отже, у обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 19.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики №3746368 (далі договір кредиту) шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання умов, підписаний в порядку, визначеному ст.12 Закону «Про електронну комерцію». Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням ІТС, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов указаного договору кредиту кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 12 000 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування коштами в порядку та строки, визначені Договором. Сторони визначили, що строк позики складає 30 днів із базовою процентною ставкою 1,6 % в день та розміром акційних процентів 0,52 % в день; розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) - 2,7% в день. Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, станом на 30.06.2021 заборгованість відповідача становить 30181 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом 10428,80 грн, заборгованості за нарахованими процентами - 19752,20 грн.
10.07.2020 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (фактор) укладено Договір факторингу №10072020. 30.06.2021 між сторонами договору факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №119 за договором факторингу №10072020, відповідно до якого право вимоги за договором позики №3746368 від 19.10.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Відтак право вимоги за договором позики №3746368 від 19.10.2020 перейшло до позивача починаючи з 30.06.2021. Станом на вказану дату заборгованість відповідача перед позивачем становить 30181 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не прибув, у матеріалах справи міститься клопотання представника позивача Ушакевич М.П. про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не прибула, була належно повідомлена про місце, дату та час судових засідань, про що свідчать розписки про особисте отримання нею судових повісток; причин своєї неявки не повідомила, правом на подачу відзиву не скористалася.
Враховуючи повторну неявку відповідача в судові засідання та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У ч.2 ст.639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.(ст.1046 ЦК України).Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст.1054 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст.3 даного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частин 3, 6, 8 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до змісту ч.7 ст.11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому, зокрема, Цивільним кодексом України, іншими актами законодавства.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції: якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд установив, що 19.10.2020 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики №3746368 (а.с.40). Договір укладено в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, відповідно до п.5 договору його укладення здійснюється дистанційнов електронній формі, з використанням ІТС, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» 19.10.2020 відправило відповідачу одноразовий ідентифікатор для підписання договору на вказану нею електронну пошту, який був використаний відповідачем при підписанні договору позики (а.с. 11 зворот,40).
За умовами вказаного договору, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» надає позичальнику ОСОБА_1 кошти (позику) в сумі 12000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити плату (проценти) від суми позики. Строк позики (строк договору) - 30 днів,базова процентна ставка 1,6 % в день, розмір зниженої процентної ставки 0,52 % в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,7% в день. Кошти надаються шляхом їх зарахування на банківський рахунок позичальника. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Договір укладений в результаті зваженого рішення сторін на взаємовигідних умовах на принципах ст. 6, 627 ЦК України з урахуванням вимог розумності та справедливості (п.1-п.6 Договору).
ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язання за договором №3746368 від 19.10.2020 виконало, надавши відповідачу можливість розпоряджатися позикою в розмірі 12000 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну карту, що підтверджується довідкою про успішність перерахування 19.10.2020 грошових коштів на суму 12000 грн на картку клієнта від ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.11). Саме такий номер картки було вказано позичальником (відповідачем) у договорі від 19.10.2020 (а.с.40).
Пунктами 4.1, 4.2 договору позики передбачено, що позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник на момент підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
За змістом п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» у разі неповернення (повернення не в повному розмірі) позики та процентів , позичальнику на таку неповернуту позику нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожен день понадстрокового користування позикою, але не більше 90 календарних днів. Також Правилами (п.7) передбачено порядок продовження строку користування позикою, одним з видів пролонгації визначено оплату процентів у фіксованому розмірі за конкретний період часу).
Таким чином, сторонами договору позики погоджено у належній формі строк позики, нарахування відсотків здійснено у погодженому сторонами розмірі та у межах погодженого строку.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 18.03.2021, яка наведена позивачем у відповідному розрахунку, яка становить заборгованість за основним боргом 10428,80 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 19752,20 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2020 відповідач частково погасила заборгованість: 1571,20 грн - повернення суми позики, 19.11.2020 оплатила всю суму нарахованих на вказану дату відсотків у розмірі 1996,8 грн, та 07.01.2021 - 50 грн оплата відсотків. Доказів погашення решти суми заборгованості матеріали справи не містять. Відповідач не скористалася процесуальним правом висловити свої заперечення на позов, не надала суду доказів, які б спростовували погодження з позикодавцем усіх істотних умов договору, оформленого в електронній формі, не надала доказів на спростування розрахунку заборгованості перед позивачем та для підтвердження належного виконання договірних зобов'язань. Також відповідач не висловилась щодо несправедливих умов нарахування розміру відсотків.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань перед первісним кредитором з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість, та стягнення заборгованості в примусовому порядку на користь позивача, як правонаступника первісного кредитора.
Відповідно до змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №761/1543/20, у постанові від 19.01.2022 у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
10 липня 2020 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 10072020, у відповідності до умов якого фактор ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуває від клієнта ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги (всі права клієнта за договірними відносинами з боржником строк платежу за якими настав або настане в майбутньому, у т.ч. права вимоги грошових коштів щодо заборгованості), зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги (п.1.1, 2.1.3 договору факторингу) (а.с.14).
Відповідно до Реєстру прави вимоги №119 від 30.06.2021, підписаного сторонами договору факторингу, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договором №3746368 від 19.10.2020 (а.с.16).
Вказаний договір факторингу у встановленому порядку недійсним не визнаний, тверджень про протилежне відповідач не заявив. Тому в силу положень ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаного правочину.
Таким чином, позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідача за вищезазначеним договором №3746368 від 19.10.2020.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за договором позики №3746368 від 19.10.2020 з повернення позики та сплати відсотків за користування коштами, у результаті чого у неї виникла заборгованість.
Наданим позивачем розрахунком за договором також підтверджується, що з моменту набуття позивачем права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 3746368 від 19.10.2020 заборгованість обліковувалась у розмірі, визначеному на момент укладення договору факторингу і додаткові нарахування позивачем не проводились, борг нараховано станом на 18.03.2021 (а.с.13). Загальна сума заборгованості станом на 18.03.2021 становить 30181 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом 10428,80 грн, заборгованості за нарахованими процентами - 19752,20 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Профіт Капітал» як новим кредитором, за Договором позики №3746368 від 19.10.2020.
Оскільки відповідач не виконала в повній мірі взяті на себе зобов'язання за договором позики з повернення всієї суми позики та відсотків за користування коштами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору). Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд ухвалив рішення про задоволення позову, - з відповідача підлягає стягненню в користь позивача сума оплаченого судового збору.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Ч.1 ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.3-ч.6 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.141 ЦПК України).
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідач не подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляла.
При цьому, суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19, відповідно до якої: у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (п.185).
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (п.188 Постанови ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19).
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (п.189 Постанови ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надав копії: договору про надання правничої допомоги від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та адвокатським об'єднанням «Правовий курс», та додаткової угоди від 01.07.2024 (а.с. 18-19); акту прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24.12.2025 (а.с.20); акту прийому-передачі реєстру боржників від 18.12.2025; платіжної інструкції від 25.12.2025; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Ушакевич М.П. (а.с.22); довіреності від 31.12.2025, якою уповноважено адвоката Ушакевич М.П. представляти інтереси ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (а.с.21 зворот).
При цьому, з умов договору про надання правової (правничої) допомоги вбачається, що вартість правничої допомоги у даній справі є фіксованою - 7 000 грн, надані послуги: консультації з клієнтом, вивчення документів, підготовка проєкту позовної заяви (а.с.20).
За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою, належить до категорій справ, що розглядаються у спрощеному провадженні через її малозначність, для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів. Фактично надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання та подання позовної заяви (уточненої позовну заяву та виконано ухвалу про залишення позову без руху), що не є великим за обсягом та складним за змістом, з мінімальною кількістю доказів. Складання позову не потребувало аналізу великої кількості документів. У судових засіданнях адвокат участі не брав, справу розглянуто без участі сторін.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивач має право на компенсацію витрат за надані послуги, однак з огляду на типовість даної цивільної справи, наявність сталої судової практики, суд вважає, що адвокатські послуги, наведені в копії акту прийому-передачі наданих послуг від 24.12.2025 - не відповідають критерію реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу суд вважає доцільним визначити в 2000 грн. Вказаний розмір витрат суд вважає пропорційним до предмета спору в даній справі (типова справа про стягнення кредитної заборгованості), а витрати - такими, що відповідають критерію реальності адвокатських витрат, тобто є дійсними та потрібними, з огляду на розумну потребу судових витрат для даної справи.
Керуючись ст.ст.13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики №3746368 від 19.10.2020в загальному розмірі 30181 (тридцять тисяч сто вісімдесят однієї) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок та 2000 гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39992082;
відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 25 лютого 2026 року.
Суддя: М.П.Кілик