Справа № 185/3960/25
Провадження № 2/185/3139/26
25 лютого 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлоград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноріченська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Красноріченська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову зазначила, що шестимісячний строк для прийняття спадщини попущено з поважних причин, оскільки місце реєстрації та фактичне проживання спадкодавця знаходилось на території тимчасово окупованій російською федерацією (с. Макіївка Красноріченської селищної ради Луганської області), з лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан; батько помер на окупованій території, у зв'язку з чим факт його смерті доводилось встановлювати в судовому порядку, лише після отримання судового рішення про встановлення факту смерті з'явилась можливість звернутися до нотаріуса, однак на той момент строк вже було попущено, про що свідчить постанова нотаріуса від 13.11.2024 року.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву якою просить розглянути справу за її відсутності. Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог процесуального закону. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав. Відзив на позовну заяву не подав. На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження. Відповідно до свідоцтва про шлюб позивача нею обрано прізвище « ОСОБА_3 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 09 листопада 2024 року Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
14.09.2017 року ОСОБА_2 , 13 жовтня 1965 року на ім'я позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 склав заповіт
Згідно довідки № 7103-108 від 18.11.2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 . Після смерті батька позивачка звернулася з заявою до державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, щодо майна батька, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1198/02-31 від 13.11.2024 року вбачається, що нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємиця спадщину не прийняла у встановлений законом шестимісячний строк, заяву про прийняття спадщини не подала, фактів прийняття спадщини не надала.
Позивач вказує, що вона вчасно не змогла звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька з тих підстав, що він помер с. Макіївка Красноріченської селищної ради Луганської області, що являється тимчасово окупованою територією, тому позивачка не могла отримати підтверджуючі документи, щодо факту смерті та лише після отримання рішення суду змогла отримати свідоцтво про смерть та одразу звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, які містяться у постановах від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Верховний Суд вказує на те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено, що позивачем з поважних причин було попущено строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька; в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право позивачка не може, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1261, 1270, 1272 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 3 (три) місяці з дня набрання рішення суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С. О. Бабій