Справа № 177/3350/25
Провадження № 1-кп/177/27/26
Іменем України
23 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
судді - ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22025050000000441 від 05.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст. 111 КК України, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22025050000000441 від 05.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст. 111 КК України.
В рамках даного кримінального провадження відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строк дії якого спливає.
В судовому засіданні 23 лютого 2026 року прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, оскільки строк запобіжного заходу спливає. В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам переховування від суду, продовження кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, тобто ризикам визначеним п. п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Прокурор вказав, що ризики заявлені при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливого тяжкого злочину, а тому усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватися від суду, зокрема на тимчасово окупованій території України або на території держави агресора. Крім цього, при не продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_6 матиме можливість продовження злочинної діяльності з використанням месенджерів та мережі інтернет.
Прокурор вказав, що тримання під вартою, є єдиним запобіжним заходом, що може бути застосований до обвинуваченого в силу норм чинного законодавства, з урахуванням кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, аргументуючи недоведеністю ризиків заявлених прокурором. Обвинувачений вказував про безпідставність висунутого відносно нього обвинувачення, не вчинення ним жодних злочинних дій.
При вирішенні вказаних питань, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. На вказаній стадії судового провадження суд не надає оцінку обґрунтованості висунутого обвинувачення, а виходить з того, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Колегією суддів встановлено, що в рамках даного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05.01.2026, та строк дії якого спливає 05.03.2026.
Судове провадження за даним обвинувальним актом триває згідно визначеного обсягу та порядку дослідження доказів, зокрема триває дослідження матеріалів кримінального провадження. Однак, з об'єктивних причин, забезпечити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку дії запобіжного заходу, не надається можливим.
Колегія суддів при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою, виходить з того, ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 111 КПК України, що є особливо тяжким злочином, санкція даної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. Відповідно, ризик визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є досить обґрунтованим та реальним, адже під острахом тяжкості можливого покарання, обвинувачений може вдатися до переховування від суду, в тому числі на тимчасово окупованих територіях України, що безумовно перешкоджатиме здійсненню судочинства.
Беручи до уваги обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, ризик визначений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є досить обґрунтованим, адже перебування ОСОБА_6 на волі не здатне забезпечити контроль в питанні користування ним месенджерами та мережею інтернет, відповідно запобігти ризику можливого продовження вчинення кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої ст. 177 КПК України, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Приймаючи до уваги наведені норми законодавства, а також беручи до уваги обґрунтованість ризиків визначених п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 підлягає продовженню на 60 днів, без визначення розміру застави.
Доводи сторони захисту щодо необхідності зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, колегія суддів розцінює критично, оскільки вказане суперечить вищевказаним нормам законодавства, більш того альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вищевказаним ризикам.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 187, 392 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, тобто до 23 квітня 2026 року, включно.
Копію ухвали негайно направити Державній установі «Криворізька установа виконання покарань № 3» для відома та виконання, іншим учасникам для відома.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 11:50 год 24.02.2026 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3