Справа №452/3196/25
Провадження №1-кп/452/44/2026
20 лютого 2026 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у приміщенні Самбірського міськрайонного суду Львівської області у судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рихтичі Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.3 ст.369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -
На підставі частини 2 статті 376 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) в судовому засіданні 20 лютого 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
На розгляді у Самбірському міськрайонному суді Львівської області перебувають об'єднані кримінальні провадження №12025140000000642 від 30 травня 2025 року та №12025141290000356 від 15 червня 2025 року відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.3 ст.369-2 КК України.
В судовому засіданні процесуальний прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 додатково на 60 днів, без визначення розміру застави, термін дії якого закінчується 26 лютого 2026 року. При цьому, прохав врахувати особу обвинуваченого, можливість незаконно вплинути на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, що може бути перешкодою у встановленні істини по справі, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, а також можливість обвинуваченого уникнути відповідальності шляхом переховування від суду.
При проведенні судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечували проти продовження строку тримання під вартою відносно
обвинуваченого та прохали відмовити в задоволенні такого клопотання, посилаючись на те, що зазначені процесуальним прокурором ризики є необґрунтованими та абсурдними.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання процесуального прокурора та наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2025 року щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 серпня 2025 року включно, без визначення розміру застави, строк дії якого неодноразово було продовжено, востаннє ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою додатково продовжено до 26 лютого 2026 року, включно, без визначення розміру застави.
У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 26 лютого 2026 року. Судовий розгляд справи не завершено.
На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.
На переконання суду, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обрано обвинуваченому ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень та даних про його особу.
При цьому, суд зазначає, що заперечуючи проти задоволення клопотання процесуального прокурора, сторона захисту не надала доказів, які б давали суду підстави зробити висновок про те, що заявлені стороною обвинувачення ризики на даний час зменшилися, а наведені стороною захисту соціальні фактори не дають переконання в тому, що такі справлять стримуючу дію та забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого, так само як і не наведено мотивів відсутності ризику незаконно впливати на свідків, оскільки, хоча у справі і розпочато судовий розгляд справи по суті, однак судовий розгляд не завершено, в тому числі не допитано всіх свідків згідно встановленого обсягу та порядку дослідження доказів, а тому, на думку суду, наявний ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345 та ч.3 ст.369-2 КК України, санкція тяжчого злочину передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років з конфіскацією майна. При цьому, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, пов'язане із умисним заподіянням працівникам правоохоронних органів тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, що підриває авторитет, зокрема, органів державної влади.
Наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків, а також те, що він є фізичною особою підприємцем та на його утриманні є троє малолітніх дітей, фактично є обставинами, які враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання покарання, однак такі не є безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, та не можуть гарантувати виконання обвинуваченим обов'язку не виїжджати за межі України, при наявності законних підстав для перетину державного кордону України під час військового стану.
Зважаючи на вищевказане, а також враховуючи, що обвинувачений усвідомлює суворість можливого покарання за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень у виді реального позбавлення волі, є високий ризик його переховування від суду, а також вчинення незаконного впливу на свідків у цьому ж та іншому кримінальному проваджені.
Відтак, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а також не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілих та/або свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тощо, тобто за зазначених у клопотанні обставин ризики, передбачені відповідними пунктами частини першої статті 177 КПК України, на даний момент є реальними та дійсними.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.
Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання процесуального прокурора та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, обчислюючи продовження строку з дня постановлення цієї ухвали, без визначення розміру застави, так як одне з кримінальних правопорушень, по якому фактично першочергово й було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вчинено із застосуванням насильства, а саме умисне заподіяння працівникам правоохоронних органів тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, що в розумінні КК України є формою насильства.
На підставі викладеного, керуючись стст.331,350,370-372,376 КПК України, суд, -
Клопотання процесуального прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін та продовжити термін його дії на 60 днів, тобто до 20 квітня 2026 року включно, без права внесення застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1