Справа №443/245/26
Провадження №3/443/175/26
іменем України
25 лютого 2026 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Львівській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого керівником ПП «Техносервіс ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 35785651, Львівська область, Стрийський район, м. Жидачів, вул.Коцюбинського,3А),
за частиною 1 статті 163-2 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу Серія ГУ ЛВ №011854/1784/13ж/13-01-04-06 про адміністративне правопорушення від 24.11.2025, ОСОБА_1 , працюючи керівником ПП «Техносервіс ЛТД», порушив терміни сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушив пункти 57.1 ст. 57, 124.1. ст.. 124 ПКУ, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду у судове засідання не з'явився, хоч повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 25.02.2026 та не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо.
З урахуванням належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги приписи статті 268 КУпАП, згідно з якими присутність такої особи при розгляді справи, передбаченої частиною 1 статті 163-2 КУпАП, не є обов'язковою, суд доходить висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності цієї особи.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, доходить такого висновку.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 163-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПКУ).
Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 203.2 ст. 203 ПКУ визначено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушень, передбаченого частиною 1 статті 163-2 КУпАП, доведена:
протоколом Серія ГУ ЛВ №011854/1784/13ж/13-01-04-06 про адміністративне правопорушення від 24.11.2025, з якого вбачається допущення ОСОБА_1 порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (а.с.5);
актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 14.11.2025 №51950/13-01-04-06, з якого вбачається, що граничними термінами сплати податку на додану вартість були дати 30.04.2025, 30.05.2025, 01.09.2025, 30.09.2025, а сплачено 19.05.2025, 19.08.2025, 26.09.2025, 24.10.2025 та 19.10.2025 відповідно (а.с.-76).
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогочастиною 1 статті 163-2 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт несвоєчасної сплати ОСОБА_1 узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-2 КУпАП.
Водночас, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З аналізу матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться в провину несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість, граничними термінами сплати якого були 30.04.2025, 30.05.2025, 01.09.2025, 30.09.2025, а сплачено 19.05.2025, 19.08.2025, 26.09.2025, 24.10.2025 та 19.10.2025 відповідно. Таким чином, станом на день надходження протоколу про адміністративне правопорушення разом з доданими документами до суду (06.02.2026) та розгляду справи у суді (25.02.2026) закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене у сукупності та зважаючи на сплив строку накладення адміністративного стягнення, суд вважає, що розпочате провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-2 КУпАП слід закрити.
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-2 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів